Індиченко Л.С.

Дніпропетровський національній університет

Ім. Олеся Гончара

Вивчення стану здоров’я та стрес-факторів, які впливають на організм студента під час навчання

 

Актуальність теми:

Актуальність вивчення проблеми визначається тим, що навчальна діяльність людини в ВУЗі пов'язана з періодичним (особливо сесія), іноді досить тривалим і інтенсивним впливом (чи очікуванням впливу) екстремальних значень професійних, соціальних, екологічних факторів, який супроводжується негативними емоціями, перенапруженням фізичних і психічних функцій , деструкцією діяльності. Найбільш характерним психічним станом, що розвиваються під впливом зазначених факторів у людини, є психологічний стрес.

Термін «стрес» широко використовується в ряді галузей знань, саме тому в нього вкладається кілька сенсів, що розрізняються з точки зору причин виникнення такого стану, механізмів його розвитку, особливостей проявів і наслідків. Змісту цього поняття приділено досить велику увагу. З терміном «стрес» пов'язані й інші поняття, такі як тривога, напруга і т. п.

Мета дослідження.Виявлення впливу стрес-факторів на організм студентів під час навчання та шляхи боротьби із стрес-факторами.

Методи дослідження.Теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичних джерел.

Причини виникнення стресу у діяльності студентів

Студентське життя повне надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто відчувають стрес і нервово-психічне напруження. Інтенсивність і напруженість сучасного життя виступають стрес-факторами на психологічному рівні виникнення негативних емоційних переживань і стресових реакцій, здатних привести до формування виражених і тривалих стресових станів [1].

      Для сучасного студента, як і для будь-якої людини взагалі, стрес є Байкова И.А. Психотерапия в спорте//Учебное методическое пособие,Минск, 2006.

нескінченний процес боротьби з повсякденними труднощами. Стрес може бути викликаний чинниками, пов'язаними з роботою і діяльністю організації або подіями в особистому житті людини.

Для студента Вузу проблемами і труднощами можуть бути наступні:

·        недолік сну;

·        нездані під час і незахищені роботи;

·        не виконані або виконані неправильно завдання;

·        велика кількість пропусків по якому-небудь предмету;

·        недостатньо повні знання з дисципліни;

·        погана успішність з певної дисципліни; 

·        відсутність інтересу до дисципліни або пропонованої студенту роботі;

·        погані фізичні умови (відхилення в температурі приміщення, погане освітлення або надмірний шум та ін.)

     Не варто також скидати з рахунків особистісні фактори. Сюди можна віднести хвороба члена родини, зміна числа друзів, конфлікти з одногрупниками і близькими людьми, переїзд, значні особисті досягнення, зміна фінансового становища і інші фактори [1].

Фактори та прийоми управління тривожністю і стресом

Проблема стресу складна і багатогранна. Стрес в навчальному процесі необхідно регулювати. Це завдання самих студентів та їхніх педагогів, соціальних педагогів, психологів. Можливо шляхи її вирішення криються в професійній мотивації студентів та у впровадженні в навчальний процес основ здорового способу життя, тренінгових курсів, здоров'я зберігаючих технологій [1].

Факторами, що зменшують стресогенність середовища і її негативний вплив на організм, є передбачуваність зовнішніх подій, можливість заздалегідь підготуватися до них, а також можливість контролю над подіями, що істотно знижує силу впливу несприятливих факторів. Значну роль у подоланні негативного впливу несприятливих станів на діяльність людини грають вольові якості. «Прояв вольових якостей (сили волі) - це, перш за все, перемикання свідомості і вольового контролю з переживання несприятливого стану на регуляцію діяльності (на її продовження, подачу внутрішньої команди до початку діяльності, до збереження якості діяльності)» [2,3]. Переживання стану при цьому відсувається у свідомості на другий план. Важливу роль в регуляції психічних станів, в тому, як людина реагує на вплив стрес-факторів навколишнього середовища, відіграють індивідуально-типові особливості нервової системи і особистості. Відомо, що особи з високою силою нервової системи характеризуються більшою стійкістю, кращою виносливістю у стресових ситуацій в порівнянні з індивідами, що мають слабку силу нервової системи. Так знайдені підтвердження того, що життєрадісні люди більш стійкі, здатні зберігати контроль і критичність в складних ситуаціях [2].

Вплив самооцінки виявляється в тому, що люди з низькою самооцінкою виявляють більш високий рівень страху або тривожності в загрозливій ситуації. Вони сприймають себе найчастіше як мають неадекватно низькі здібності для того, щоб впоратися з ситуацією, тому вони діють менш енергійно, схильні підкорятися ситуації, намагаються уникати труднощів, оскільки переконані, що не в силах з ними впоратися [3].

Також вдалими прийомами в боротьбі з стрес-факторами можна виділити масаж (або самомасаж) і заняття спортом (біг трусцою, плавання, спортивні ігри і т.д.). Будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу [3].

Підтримка фізичного здоров'я як метод боротьби зі стрес-факторами

Як базові методи боротьби зі стрес-факторами можна виділити наступні: фізичні тренування, відмова від куріння, різні дієтичні заходи, психотерапія, і інші. У подоланні стресового стану важливо дотримувати режим: в один і той же час вставати, їсти, лягати спати. Не забувати про правильну організацію відпочинку [4].

Потужною антистресовою "зброєю" є регулярні фізичні вправи. Ходьба (25-30 кілометрів в тиждень) може зменшити ризик катастрофічних наслідків стрес-факторів майже на 40 відсотків. Медитація, аеробіка, масаж, вправи на розтягування також знижують прояви стресу. Тривалість кожного заняття  складає всього 30 хвилин, з яких 5хв.   розігрів м'язів, 20хв. - безпосередній комплекс вправ і 5хв. - "остигання".

Масаж:

·        масаж центральній частині підборіддя вказівним пальцем круговими рухами 9 разів за годинниковою і 9 разів проти годинникової стрілки протягом 2-3 хвилин.

·        масаж середнього пальця по 2-3 хвилини на кожній руці - нормалізує артеріальний тиск (АТ) [5].

Дихальна гімнастика, по суті, також є одним з видів психотерапії: вона дисциплінує емоційно - вольову сферу, увагу.

Нервово-м'язова релаксація переслідує основну задачу: виробити здатність до довільного розслаблення поперечно-смугастих м'язів у спокої для підвищення стресостійкості та зняття наслідків психоемоційного напруження. Система релаксаційних вправ пропонує напругу з наступним розслабленням кожної групи м'язів тривалістю 5 секунд, які повторюються тричі. Слід пам'ятати, що м'язова напруга не ототожнюється з м'язовим відчуттям болю або іншими неприємними відчуттями: мимовільним тремтінням, посмикуванням та ін. Під час виконання вправи не слід затримувати  дихання. Дихання повинно бути нормальним або, якщо це зручніше, вдихати під час напруження і видихати при розслабленні м'язів. Такі вправи можна проводити з областю обличчя, плечей, кистю рук, грудної клітки, стегон і живота, ступнів [5].

ВИСНОВКИ:

Дана робота була присвячена вивченню особливостей стрес-факторів і стресу у навчальній діяльності студентів.

Проведений теоретичний аналіз проблем стресу та інформаційного стресу показав, що характерною особливістю навчальної діяльності при вирішенні навчальних завдань є періодичне виникнення проблемних (складних, позаштатних) ситуацій і вплив несприятливих, екстремальних екологічних та інформаційних стрес-факторів, які призводять до розвитку у студента психічної напруженості і психологічного стресу.

В Висновках можна додати, що вдалими прийомами в боротьбі з стрес-факторами можна виділити масаж (або самомасаж) і заняття спортом (біг трусцою, плавання, спортивні ігри і т.д.). Будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу.

На мою думку, проблема стресу студентів поки ще не отримала належної уваги у вітчизняній і зарубіжній літературі, хоча сучасний стан та перспективи розвитку діяльності людини в освітніх системах доводять безсумнівну її актуальність.

 

  Література:

1.     Бодров В. А. Информационный стресс. М.: ПЕР СЭ, 2004. 382 с.

2.     Пономаренко В. А., Турзин П. С, Рысакова С. Л. Информацион­ное взаимодействие оператора с ЭВМ в условиях влияния неблагоприятных факторов среды // Космическая биология и авиакос­мическая медицина, 1990. №5. С. 10-13.

3.     Спилбергер Ч. Д. Концептуальные и методологические проблемы исследования тревоги // Тревога и стресс в спорте. М.: Физкульту­ра и спорт, 1983. С. 12-24.

4.     Филатов А.Б. Психотерапевтические влияния на физиологические процессы при тренировке с большими загрузками. –Вопросы медицинской деонтологии и психотерапии,Тамбов,1974

5.     Байкова И.А. Психотерапия в спорте//Учебное методическое пособие,Минск, 2006.