Індиченко Л.С.
Дніпропетровський національній
університет
Ім. Олеся Гончара
Вивчення стану здоров’я
та стрес-факторів, які впливають на організм студента під час навчання
Актуальність теми:
Актуальність вивчення проблеми
визначається тим, що навчальна діяльність людини в ВУЗі пов'язана з періодичним
(особливо сесія), іноді досить тривалим і інтенсивним впливом (чи очікуванням
впливу) екстремальних значень професійних, соціальних, екологічних факторів,
який супроводжується негативними емоціями, перенапруженням фізичних і психічних
функцій , деструкцією діяльності. Найбільш характерним психічним станом, що
розвиваються під впливом зазначених факторів у людини, є психологічний стрес.
Термін «стрес» широко
використовується в ряді галузей знань, саме тому в нього вкладається кілька
сенсів, що розрізняються з точки зору причин виникнення такого стану,
механізмів його розвитку, особливостей проявів і наслідків. Змісту цього
поняття приділено досить велику увагу. З
терміном «стрес» пов'язані й інші поняття, такі як тривога, напруга і т. п.
Мета дослідження.Виявлення впливу
стрес-факторів на організм студентів під час навчання та шляхи боротьби із
стрес-факторами.
Методи дослідження.Теоретичний аналіз та
узагальнення науково-методичних джерел.
Причини виникнення стресу у діяльності студентів
Студентське життя повне
надзвичайних і стресогенних ситуацій, тому студенти часто відчувають стрес і
нервово-психічне напруження. Інтенсивність і напруженість сучасного життя
виступають стрес-факторами на психологічному рівні виникнення негативних
емоційних переживань і стресових реакцій, здатних привести до формування
виражених і тривалих стресових станів [1].
Для сучасного студента, як і для будь-якої людини взагалі, стрес є Байкова И.А.
Психотерапия в спорте//Учебное методическое
пособие,Минск, 2006.
нескінченний процес боротьби з
повсякденними труднощами. Стрес може бути викликаний чинниками, пов'язаними з
роботою і діяльністю організації або подіями в особистому житті людини.
Для студента Вузу проблемами і
труднощами можуть бути наступні:
·
недолік сну;
·
нездані під час і незахищені роботи;
·
не виконані або виконані неправильно завдання;
·
велика кількість пропусків по якому-небудь предмету;
·
недостатньо повні знання з дисципліни;
·
погана успішність з певної дисципліни;
·
відсутність інтересу до дисципліни або пропонованої студенту роботі;
·
погані фізичні умови (відхилення в температурі приміщення, погане
освітлення або надмірний шум та ін.)
Не
варто також скидати з рахунків особистісні фактори. Сюди можна віднести хвороба
члена родини, зміна числа друзів, конфлікти з одногрупниками і близькими
людьми, переїзд, значні особисті досягнення, зміна фінансового становища і інші
фактори [1].
Фактори та прийоми управління тривожністю і стресом
Проблема стресу складна і
багатогранна. Стрес в навчальному процесі необхідно регулювати. Це завдання
самих студентів та їхніх педагогів, соціальних педагогів, психологів. Можливо
шляхи її вирішення криються в професійній мотивації студентів та у впровадженні
в навчальний процес основ здорового способу життя, тренінгових курсів, здоров'я
зберігаючих технологій [1].
Факторами, що зменшують
стресогенність середовища і її негативний вплив на організм, є передбачуваність
зовнішніх подій, можливість заздалегідь підготуватися до них, а також
можливість контролю над подіями, що істотно знижує силу впливу несприятливих
факторів. Значну роль у подоланні негативного впливу несприятливих станів на
діяльність людини грають вольові якості. «Прояв вольових якостей (сили волі) -
це, перш за все, перемикання свідомості і вольового контролю з переживання
несприятливого стану на регуляцію діяльності (на її продовження, подачу
внутрішньої команди до початку діяльності, до збереження якості діяльності)» [2,3].
Переживання стану при цьому відсувається у свідомості на другий план. Важливу
роль в регуляції психічних станів, в тому, як людина реагує на вплив
стрес-факторів навколишнього середовища, відіграють індивідуально-типові
особливості нервової системи і особистості. Відомо, що особи з високою силою
нервової системи характеризуються більшою стійкістю, кращою виносливістю у
стресових ситуацій в порівнянні з індивідами, що мають слабку силу нервової
системи. Так знайдені підтвердження того, що життєрадісні люди більш стійкі,
здатні зберігати контроль і критичність в складних ситуаціях [2].
Вплив самооцінки виявляється в
тому, що люди з низькою самооцінкою виявляють більш високий рівень страху або
тривожності в загрозливій ситуації. Вони сприймають себе найчастіше як мають
неадекватно низькі здібності для того, щоб впоратися з ситуацією, тому вони
діють менш енергійно, схильні підкорятися ситуації, намагаються уникати труднощів,
оскільки переконані, що не в силах з ними впоратися [3].
Також вдалими прийомами в
боротьбі з стрес-факторами можна виділити масаж (або самомасаж) і заняття
спортом (біг трусцою, плавання, спортивні ігри і т.д.). Будь-які фізичні вправи
виводять гормони стресу [3].
Підтримка
фізичного здоров'я як метод боротьби зі стрес-факторами
Як базові методи боротьби зі стрес-факторами можна
виділити наступні: фізичні тренування, відмова від куріння, різні дієтичні
заходи, психотерапія, і інші. У подоланні стресового стану важливо дотримувати
режим: в один і той же час вставати, їсти, лягати спати. Не забувати про
правильну організацію відпочинку [4].
Потужною антистресовою
"зброєю" є регулярні фізичні вправи. Ходьба (25-30 кілометрів в
тиждень) може зменшити ризик катастрофічних наслідків стрес-факторів майже на
40 відсотків. Медитація, аеробіка, масаж, вправи на розтягування також знижують
прояви стресу. Тривалість кожного заняття складає всього 30 хвилин, з яких 5хв. розігрів м'язів, 20хв. -
безпосередній комплекс вправ і 5хв. - "остигання".
Масаж:
·
масаж центральній частині підборіддя вказівним пальцем круговими рухами 9
разів за годинниковою і 9 разів проти годинникової стрілки протягом 2-3 хвилин.
·
масаж середнього пальця по 2-3 хвилини на кожній руці - нормалізує
артеріальний тиск (АТ) [5].
Дихальна гімнастика, по суті,
також є одним з видів психотерапії: вона дисциплінує емоційно - вольову сферу,
увагу.
Нервово-м'язова релаксація переслідує
основну задачу: виробити здатність до довільного розслаблення поперечно-смугастих
м'язів у спокої для підвищення стресостійкості та зняття наслідків
психоемоційного напруження. Система релаксаційних вправ пропонує напругу з
наступним розслабленням кожної групи м'язів тривалістю 5 секунд, які
повторюються тричі. Слід пам'ятати, що м'язова напруга не ототожнюється з
м'язовим відчуттям болю або іншими неприємними відчуттями: мимовільним
тремтінням, посмикуванням та ін. Під час виконання вправи не слід
затримувати дихання. Дихання повинно
бути нормальним або, якщо це зручніше, вдихати під час напруження і видихати
при розслабленні м'язів. Такі вправи можна проводити з областю обличчя, плечей,
кистю рук, грудної клітки, стегон і живота, ступнів [5].
ВИСНОВКИ:
Дана робота була присвячена
вивченню особливостей стрес-факторів і стресу у навчальній діяльності
студентів.
Проведений теоретичний аналіз
проблем стресу та інформаційного стресу показав, що характерною особливістю
навчальної діяльності при вирішенні навчальних завдань є періодичне виникнення
проблемних (складних, позаштатних) ситуацій і вплив несприятливих,
екстремальних екологічних та інформаційних стрес-факторів, які призводять до
розвитку у студента психічної напруженості і психологічного стресу.
В Висновках можна додати, що
вдалими прийомами в боротьбі з стрес-факторами можна виділити масаж (або
самомасаж) і заняття спортом (біг трусцою, плавання, спортивні ігри і т.д.).
Будь-які фізичні вправи виводять гормони стресу.
На мою думку, проблема стресу
студентів поки ще не отримала належної уваги у вітчизняній і зарубіжній
літературі, хоча сучасний стан та перспективи розвитку діяльності людини в
освітніх системах доводять безсумнівну її актуальність.
Література:
1.
Бодров В. А. Информационный стресс. М.: ПЕР СЭ, 2004. 382
с.
2.
Пономаренко В. А., Турзин П. С, Рысакова С. Л. Информационное
взаимодействие оператора с ЭВМ в условиях влияния неблагоприятных факторов
среды // Космическая биология и авиакосмическая медицина, 1990. №5. С. 10-13.
3.
Спилбергер Ч. Д. Концептуальные и методологические проблемы
исследования тревоги // Тревога и стресс в спорте. М.: Физкультура и спорт,
1983. С. 12-24.
4.
Филатов А.Б. Психотерапевтические влияния на физиологические процессы при тренировке с большими загрузками. –Вопросы
медицинской деонтологии и психотерапии,Тамбов,1974
5.
Байкова И.А. Психотерапия в спорте//Учебное
методическое пособие,Минск, 2006.