Глєбова Н.О., асистент, Шепель М., Кандаурова В., студенти

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

ПОРТРЕТ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Європейська інтеграція України викликала потребу у фахівцях нового зразка, які вміють аналізувати мінливі нестандартні ситуації, приймати швидкі та правильні рішення, адаптуватися до вимог сучасного ринку праці та бути конкурентоспроможними. Перетворення, які відбуваються в сучасному суспільстві поставили ряд нових вимог до системи професійно-технічної освіти України. Довгострокові засади реалізації потреб суспільства в професійно-мобільних робітниках забезпечує саме якісна і доступна освіта, потужна мережа професійно-технічних освітніх навчальних закладів, у яких здійснюється профільне навчання громадян. Для України особливе значення має професійна мобільність робочої сили, яка є передумовою реструктуризації та відродження національної економіки. Сучасні перетворення в системі професійно-технічної освіти ведуть за собою зміни в системі управління професійно-технічними навчальними закладами.

         Сьогодні перед керівниками ПТНЗ постають нові завдання та ставляться нові вимоги. Серед них: уміння аналізувати великий обсяг фактичного матеріалу, узагальнювати тенденції, прогнозувати розвиток педагогічної системи професійно-технічного закладу, приймати рішення та організовувати їх виконання, оцінювати результати [1].

На управління навчальним закладом впливають не лише внутрішні процеси, але й зовнішні. Зокрема, значною мірою впливають ринкові відносини, зростає роль впливу соціуму та громадськості на управлінську діяльність. Окремої уваги керівників потребує управління людськими ресурсами, залучення педагогів, батьків, підприємців, учнів до вирішення проблем, що виникають у процесі навчання [1]. Зазначені процеси значно ускладнюють діяльність керівників навчальних закладів.

У державній  національній  програмі  «Освіта (Україна ХХІ століття )»

керування визначається як механізм для організації і забезпечення оптимальних умов функціонування освіти на всіх рівнях. Одним із головних напрямів формування нової системи управління освітою в Україні є демократизація і децентралізація, в основу якої покладено здійснюваний нині перехід від державного до державно-суспільного типу управління [4].

Сучасний керівник ПТНЗ не має бути пасивним виконавцем формальних інструкцій і вказівок. Насамперед, це людина, яка досконало володіє освітнім менеджментом, має прогресивні погляди, глибоке аналітичне й перспективне мислення, розуміє інноватику як важливий напрям у педагогічній науці. Значення набувають уміння впровадити у ввіреному йому закладі методику ділової активності, яка допоможе учням витримувати вимоги гнучкої кон'юнктури ринку, розвивати навички і здібності, створити сприятливе середовище для максимальної реалізації природного потенціалу кожного учня, розвивати здатність молодих людей до організації власного бізнесу.

         Керівник закладу освіти – це менеджер навчально-виховного процесу, який виступає в професійній ролі суб'єкта системи управління навчально-виховною (педагогічною) діяльністю працівників освіти.

У законі України «Про професійно-технічну освіту» зазначається, що директор державного професійно-технічного навчального закладу здійснює:

-         організацію навчально-виробничого,  навчально-виховного процесів;

-         створення    необхідних    умов    для   підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робітників;

-         діє від імені навчального закладу;

-         у встановленому порядку персонально відповідає за  результати діяльності навчального закладу;

-         прийняття на посади та звільняє з  посад  працівників  закладу, затверджує   відповідно до  кваліфікаційних  характеристик  їхні посадові обов'язки, формує педагогічний колектив;

-         створення необхідних умов для творчості педагогічних працівників, уч-

нів і слухачів, для  використання  і  впровадження  ними прогресивних

форм і методів навчання,  розвитку інноваційної діяльності, проведення педагогічних експериментів;

-         видання у  межах  своєї  компетенції  наказів  і  розпоряджень, заохочує працівників,  учнів і слухачів та застосовує  передбачені законодавством стягнення;

-         затвердження у межах наявного фонду  заробітної  плати  штатний розпис і чисельність працівників навчального закладу;

-         встановлення премії і доплати до  посадових  окладів  і  ставок заробітної  плати  працівників  навчального  закладу  за конкретні результати праці;

-         забезпечення безпечних  і  нешкідливих  умов  навчання,  праці і виховання;

-         разом  із  замовниками робітничих кадрів забезпечення учнів під час виробничого навчання та  виробничої  практики  на  виробництві спеціальним  одягом та засобами індивідуального захисту [3].

Спираючись на мету інноваційних механізмів розвитку професійно-технічної освіти, керівники мають враховувати такі фактори:

1.                 Створення творчої атмосфери у ПТНЗ.

2.                 Культивування інтересу педагогічних працівників до ініціатив та нововведень.

3.                 Ініціювання пошукових освітніх систем і механізмів.

4.                 Інтеграцію перспективних нововведень у реально діючі пошукові та експериментальні освітні системи.

5.                 Створення соціокультурних умов для впровадження і дії різноманітних, доцільних у практиці ПТНЗ нововведень [2].

Перед керівниками професійно-технічними навчальними закладами стоїть нелегке завдання. Їм необхідно реагувати на всі зміни в економіці, суспільстві, досягнення науки і техніки, вимоги ринку праці, так би мовити, йти у ногу з часом. Інноваційна складова у діяльності керівника професійно-

технічного навчального закладу повинна пронизувати всі управлінські функ-

ції та всі напрями роботи [2].

Отже, керівники ПТНЗ мають враховувати усі інноваційні вимоги, які до них ставить сучасна система освіти та забезпечувати відповідність їм, що буде сприяти підвищенню ефективності та якості підготовки  конкурентоспроможного і мобільного фахівця. 

Література:

1. Ніжнік Н. О. Інновації в управлінні навчальним закладом: [Електронний ресурс]. — Режим        доступу:http://do.gendocs.ru/docs/index-24240.html

2. Гаврилюк О. О. Розробка перспектив розвитку навчального закладу відповідно до потреб ринку праці та професіино-кваліфікаційних вимог до фахівців: Навчально-методичний посібник. - Хмельницький, ХНУ: 2005. - 46 с.

3. Закон України «Про професійно-технічну освіту» "): [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-вр.                  — Заголовок з екрану.

4. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"): [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/896-93-п.                  Заголовок з екрану.