Педагогічні науки/2. Проблеми підготовки спеціалістів

Шиба А.В.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Підготовка майбутнього перекладача в умовах використання нових інформаційних технологій

та електронних ресурсів

У час активної інформатизації системи освіти, підготовка майбутнього перекладача передбачає не лише набуття знань в галузі лінгвістики, психології, культурології, але і знання та уміння використовувати комп’ютер як один із головних засобів підвищення ефективності праці.

Сучасний перекладач повинен вміти користуватись не лише офісними програмами, а й впевнено володіти техніками використання електронних словників, САТ-програмами (програмами перекладу за допомогою комп’ютера), електронними перекладачами, програмами верстки готових текстів, графічних редакторів, тощо. Таке програмне забезпечення здатне значною мірою полегшити та прискорити процес перекладу, проте для його ефективного використання майбутній перекладач повинен пройти певну підготовку. У зв’язку з цим ми вважаємо, що одержання студентами практичного досвіду у використанні сучасних електронних ресурсів та нових інформаційних технологій, які допомагають оптимізувати процес перекладу, є однією з головних умов процесу формування професійної компетентності сучасного перекладача.

Підготовка майбутніх перекладачів засобами інформаційно-комп’ютерних технологій повинна здійснюваится шляхом активного практичного ознайомлення студентів з сучасними електронними ресурсами та новими інформаційними технологіями, які допомагають оптимізувати процес перекладу та використанням з цією метою ресурсів мережі Інтернет, де представлені як перевірені часом розробки, так і найновіші програми.

Програмне забезпечення перекладацької діяльності розпочинає свою історію з машини для вибору та друку слів у перекладі з однієї мови на іншу, яку запатентував російський винахідник П.П. Смірнов-Троянський ще у 1933 році. Однак найбільшого розвитку воно набуло саме протягом останнього десятиліття. Програмне забезпечення перекладацької діяльності Т.І. Коваль[1] розподіляє на системне програмне та прикладне програмне забезпечення.

Системне програмне забезпечення – це набір програм, що виконують базові функції для організації процесу пошуку та обробки даних, обслуговування складових комп’ютера і надають користувачу зручні способи діалогу. Прикладне програмне забезпечення – це комплекс прикладних програм, за допомогою яких перекладач виконує управлінські, творчі, перекладацькі, навчальні та інші задачі. До прикладного програмного забезпечення відносять текстові процесори, графічні редактори, системне управління базами даних, електронні таблиці, веб-редактори, системи автоматичного перекладу, електронні словники та інші [1, с.27].

Огляд та аналіз сучасного прикладного програмного забезпечення перекладацької діяльності виявив, що його можна розподілити на системи машинного перекладу та перекладацькі інструменти. Серед найпоширеніших систем машинного перекладу виділяють, зокрема, Google Translate (для використання широким загалом), Promt NET Professional (для корпоративного користування), PT 2008 Professional (для професійних перекладачів), Inter Tran Web Site Translation Server (для перекладу веб-сайтів) тощо.

Машинний переклад й досі залишається недосконалим, адже, як підтвердили бесіди з перекладачами практиками та викладачами перекладу, на редагування такого перекладу доводиться витрачати стільки ж, або й значно більше часу, ніж на «переклад вручну». Та все ж, існують випадки коли використання машинного перекладу є доцільним, так, розробник програм машинного перекладу компанія Promt [2] відзначає принаймні три основні випадки: з метою розуміння суті тексту оригіналу; для перекладу тексту, який не доцільно переклади «вручну», оскільки це занадто затратно; та з метою підвищення ефективності та зниження вартості перекладу текстів, які вимагають подальшого редагування людиною.

Перекладачі практики також свідчать, що інколи потрібно буквально за декілька хвилин перекласти текст значного обсягу, і без заглиблення в деталі сформулювати суть. Сортування вхідної кореспонденції, особливо якщо вона надходить на декількох іноземних мовах, огляд великих обсягів інформації з метою відбору потрібної для подальшої детальної обробки, переклад великих обсягів інформації у певній вузькій галузі – ось головні випадки застосування машинного перекладу.

У процесі формування професійної компетентності майбутніх перекладачів ми знайомили студентів з роботою таких програм машинного перекладу як Promt, Google Translate, Babylon, Microsoft Translator, Meta.

Перекладацькі інструменти, використання яких передбачає активну участь людини у процесі перекладу (CAT) включають широкий спектр програм різного призначення. Окрім програм машинного перекладу, які ми розглядали вище, існує цілий ряд перекладацьких інструментів: електронні словники, орфокоректори, пошукові системи, системи розпізнавання символів, системи аналізу мовлення, системи синтезу мовлення, системи голосового перекладу, ТМ системи та ін.

Одним з найбільш прогресивним інструментом перекладача є ТМ (Translation Memory) системи. До їх складу входить цілий спектр технологій та засобів для перекладу, локалізації програмного забезпечення, термінологічних глосаріїв, перевірки якості перекладу, вбудовування до різноманітних систем документообігу. Найкраще ТМ системи працюють з технічними, юридичними та іншими текстами зі значною кількістю повторів. Тому, якщо перекладач постійно працює в одній і тій же галузі, у нього з’являється можливість регулярно поповнювати базу даних, що в подальшому спрощує і прискорює переклад. Найбільш відомими ТМ системами є Trados Translation Solution, інструментарій DejaVu Interactive, SDLX, Transit і TermStar, WordFisher, IBM Translation Manager, Wordfast.

Таким чином, організація навчальної діяльності студентів-перекладачів з використанням електронних ресурсів та нових інформаційних технологій є, на нашу думку, найбільш вдалою, оскільки дозволяє формувати як професійно-пізнавальну, так і особистісну та соціальну компетенції, які в комплексі складають професійну компетентність перекладача.

Література:

1. Інформаційні технології в перекладі : [навч. посібник / за заг. ред. Т. І. Коваль]. – К. : Видавничий центр КНЛУ, 2010. – 261 с.

2. PROMT. Automated Translation Solutions [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.promt.com/