УДК 377.1:687:004

© С.В.Нечіпор

Педагогические науки/5. Современные методы преподавания

Нечіпор С.В.

Українська інженерно-педагогічна академія, Україна

Використання системного аналізу для проектування предметної компетентності майбутнього кравця

Питання удосконалення процесу навчання на основі компетентнісного підходу знаходиться в центрі уваги науковців України останнє десятиліття.

Випускники ПТНЗ України не завжди можуть застосовувати набуті у процесі навчання знання на практиці. Саме компетентнісний підхід до формування фахівця є основою нових концепцій навчання, які активно впроваджуються в освіту України. Нові технології передбачають освітній результат у вигляді ключових компетенцій випускника навчального закладу. Цільова орієнтація професійної освіти на новітній кінцевий результат зумовила необхідність проектування стандартів професій на основі компетенцій.

Не зважаючи на увагу науковців до даного питання, технології розвитку предметних компетенцій у системі ПТНЗ України не достатньо розроблені. Підготовка кваліфікованих робітників на сьогодні ще не орієнтована на їх формування.

Метою нашої статті є розгляд питання проектування предметної компетентності майбутніх кравців за допомогою системного аналізу.

На першому етапі дослідження ми здійснили аналіз наукових досліджень щодо формування предметної компетентності (О. Дорошенко, М. Кабишева, Т. Махаєва, К. Одинець, Л. Осипова, Р. Пастушенко) та узагальнили: предметна компетентність – це стійка система предметних компетенцій, кожна з яких складається з набору елементів (компонентів). Кожен компонент складається із знань, умінь, досвіду. Він невід’ємно пов’язаний з професійно важливими якостями учня, які допомагають розвиватись компетентності і удосконалюються у процесі навчання.

Наступним кроком став аналіз особливостей підготовки кравців з предмета «Технологія виготовлення одягу». Проаналізувавши особливості вимог до освітнього результату навчання, ми узагальнили та виявили необхідні спільні риси, предметні компетенції (вимоги до знань, вмінь та способів діяльності): термінологічна (знання професійної термінології та їх застосування); графічна (читання схем, рисунків, їх розробка чи створення); технологічна (знання особливостей технологічних процесів; підбір необхідного обладнання, інструментів, пристроїв, матеріалів для виконання певного виду роботи; обґрунтування параметрів чи вимог до виконання технологічних операцій); проектувальна (знання послідовності виготовлення одягу; розробка технологічного процесу при наявності певних вихідних даних, що вимагають зміни стандартного технологічного процесу; розробки додаткових технічних умов); контрольна (знання вимог до якості виготовлення швейних виробів; виявлення дефектів та пошук шляхів їх усунення). Кожна з предметних компетенцій конкретизується та деталізується залежно від змістовного наповнення навчальної програми з предмета та складається зі знань, вмінь, досвіду діяльності і залежить від сформованості професійно важливих якостей учня.

Наступним кроком нашого дослідження став аналіз питання взаємозв’язку та підпорядкованості компонентів предметної компетентності, виявлених шляхом аналізу ДС ПТО. В коло нашої уваги потрапили дослідження щодо системного аналізу інноваційних систем [1; 2; 3]. У дослідженні Л. Штефан та О. Тарасенко визначено етапи методу аналізу ієрархій: декомпозиція проблеми (етап 1); побудова ієрархічної структури моделі проблеми (етап 2); експертне оцінювання переваг (етап 3); побудова локальних пріоритетів та оцінка узгодженості думок (етап 4); синтез локальних пріоритетів (етап 5); висновки і пропозиції для ухвалення рішень (етап 6) [3, с.118].

На першому етапі системного аналізу проблеми є визначення складових предметної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників зі спеціальної технології: розподілу елементів на частини з подальшим самостійним розглядом кожної з них. На основі принципу побудови ДС ПТО з підготовки кваліфікованих робітників, особливостей типових навчальних програм зі спеціальної технології було визначено наступні рівні:

- 0-й рівень: предметна компетентність майбутнього кравця, як базовий показник проблеми (далі – ПК);

- 1-й рівень: компоненти предметної компетентності (предметні компетенції) майбутнього кравця з предмета «Технологія виготовлення одягу» (далі – ПрК, ПрК1...ПрК5);

- 2-й рівень: інтегральні складові (компоненти) предметних компетенцій (далі – К, К1.1…К1.N), необхідні для оволодіння предметною компетенцією, які залежать від змісту навчальної програми предмету та послідовності формування (складаються зі знань, умінь, досвіду діяльності);

- 3-й рівень: елементарні складові компонентів предметної компетенції: знання, вміння, досвід діяльності, які конкретизуються та деталізуються залежно від теми навчальної програми.

На другому етапі системного аналізу предметної компетентності майбутнього кравця з технології виготовлення одягу, на підставі визначених рівнів, нами побудовано ієрархічну структуру предметної компетентності. На найнижчому щаблі знаходяться елементарні складові 3-го рівня; вище – інтегральні складові ПрК; на другій сходинці – компоненти ПрК; на першій – предметна компетентність.

Реалізувавши два етапи системного аналізу ми зробили висновок, що предметна компетентність кравця з спеціальної технології це інтегральне особистісне утворення, яке включає можливість реалізації: знань (термінології, графічних об’єктів, технологічних операцій та процесів, вимог до якості робіт); вмінь (застосовувати термінологію; користуватись кресленнями та графічними об’єктами; проектувати технологічні процеси; перевіряти якість виконаної роботи); досвіду використання термінології, графічних об’єктів, технологічних процесів, аналізу власної діяльності через сформовані професійно важливі якості.

Наступним кроком дослідження став аналіз вагомості попередньо визначених компонентів з метою ґрунтовного вивчення кожного з них. Даний перелік удосконалений та проранжований за 9-ти бальною шкалою Сааті [1, с.35], на підставі анкетування викладачів технології виготовлення одягу ПТНЗ швейного профілю України. Середні значення результатів анкетування дали підставу для створення матриці парних порівнянь між предметними компетенціями та їх складовими (рис. 1).

	А1	А2	А3	А4	А5
А1	1	а12	а13	а14	а15
А2	а21	1	а23	а24	а25
А3	а31	а32	1	а34	а35
А4	а41	а42	а43	1	а45
А5	а51	а52	а53	а54	1

Рис.1. Матриця парних порівнянь предметних компетенцій відносно предметної компетентності.

Враховуючи, що у фокусі вивчення – предметна компетентність, яка складається з 5-ти предметних компетенцій, то матриця складена з 5-ти стовпців та 5-ти рядків. Дані матриці введено в базу даних програмного пакета Мathcad [1, c.33-38]. За допомогою вбудованого в систему редактора формул здійснено математичні розрахунки (рис.2). Результати розрахунку вектора глобальних пріоритетів дали підставу свідчити, що коефіцієнти вагомості предметних компетенцій у співвідношення до предметної компетентності такі: ПрК1 (0,15), ПрК2 (0,25), ПрК3 (0,15), ПрК4 (0,2), ПрК5(0,25).

Рис. 2 Розрахунок вектора глобальних пріоритетів предметних компетенцій (вигляд з екрана).

Аналогічні розрахунки здійснено для визначення міри важливості компонентів предметних компетенцій по відношенню до кожної ПрК (рис. 3, 4, 5, 6, 7) та отримано відповідні коефіцієнти вагомості компонентів предметних компетенцій (х1).

Рис. 3 Розрахунок вектора глобальних пріоритетів компонентів предметної компетенції ПрК1 «Термінологічна» (вигляд з екрана).

Рис. 4. Розрахунок вектора глобальних пріоритетів компонентів предметної компетенції ПрК2 «Графічна» (вигляд з екрана).

Рис. 1.5 Розрахунок вектора глобальних пріоритетів компонентів предметної компетенції ПрК3 «Технологічна» (вигляд з екрана).

Рис. 1.6 Розрахунок вектора глобальних пріоритетів компонентів предметної компетенції ПрК4 «Проектувальна» (вигляд з екрана).

Рис.7. Розрахунок вектора глобальних пріоритетів компонентів предметної компетенції ПрК5 «Контрольна» (вигляд з екрана).

Таким чином розрахунки векторів глобальних пріоритетів компонентів предметних компетенцій по відношенню до відповідних ПрК, дали підставу для створення матриці предметної компетентності майбутнього кравця.

Матриця сформованості предметної компетентності учня

з технології виготовлення одягу

Ступені сформованості компонентів предметних компетенцій	Предметні компетенції та їх компоненти
	ПрК1		ПрК2		ПрК3		ПрК4		ПрК5
	Коефіцієнт вагомості	Компоненти	Коефіцієнт вагомості	Компоненти	Коефіцієнт вагомості	Компоненти	Коефіцієнт вагомості	Компоненти	Коефіцієнт вагомості	Компоненти
Початковий	0,2	К 1.1	0,1	К 2.1	0,2	К 3.1	0,2	К 4.1	0,2	К 5.1
Репродуктивний	0,2	К 1.2	0,15	К 2.2	0,2	К 3.2	0,2	К 4.2	0,15	К 5.2
			0,2	К 2.3
Творчий	0,3	К 1.3	0,25	К 2.4	0,3	К 3.3	0,25	К 4.3	0,3	К 5.3
Рефлексивний	0,3	К 1.4	0,3	К 2.5	0,3	К 3.4	0,35	К 4.4	0,35	К 5.4
Рівень сформованості ПрК	0,15	ПрК1	0,25	ПрК2	0,15	ПрК3	0,2	ПрК4	0,25	ПрК5

Використання матриці – оцінювання рівня сформованості предметної компетентності майбутнього кравця з технології виготовлення одягу.

Використання системного аналізу для проектування інноваційних систем, якою є предметна компетентність кравця, допомогло: виявити складові, інтегральні та елементарні компоненти предметної компетентності майбутніх кравців з технології виготовлення одягу; здійснити оцінку кожного компонента та його складових по відношенню до фокуса проблеми – предметної компетентності.

Література:

1. Тарасенко А. П. Лабораторный практикум. Системный анализ «Профессиональное обучение в управлении и обучении» [Текст] / А. П. Тарасенко. – Харьков: УИПА. – 2009. – 67с.

2. Цибулько В. Системний підхід до аналізу категорії «Професіоналізм» викладача вищого військового навчального закладу у педагогічній діяльності [Текст] / В. Цибулько // Молодь і ринок. – № 4 (19). – 2006. – С.32-38.

3. Штефан Л. Системний аналіз як основа дослідження інноваційних систем [Текст] /Л. Штефан, О. Тарасенко // Педагогіка і психологія. – К : Педагогічна преса. – 2011 р. – № 4. – С.114-124.