Педагогічні науки/5. Сучасні методи викладання

Викладач-методист Лисак Т. К.

, Відокремлений структурний підрозділ Національного авіаційного університету Слов’янський коледж Національного авіаційного університету, Україна

Використання інноваційних методів на заняттях з історії України

Одним із першочергових завдань 2013 року зазначає міністр освіти і науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник є підвищення якості освіти [1].

В умовах розбудови національної демократичної держави важливе значення має виховання молоді, яка мислить самостійно і творчо, має можливість критично осмислювати факти та події навколишньої дійсності, здатна вносити нові ідеї в усі сфери життя суспільства, була б вільною від конформізму й догматизму. Від наявності чи відсутності вищезгаданих рис залежить значною мірою суспільний поступ. Критичне мислення в цьому контексті є не тільки наслідком демократичного способу життя, але й одним із чинників його формування [4].

Критичне мислення - скоріше вміння, ніж знання, яке визначається такими характеристиками: Критичне мислення – продуктивна й позитивна розумова діяльність. Люди, які вміють критично мислити, живуть активним життям, відчувають себе творцями та реформаторами свого життя. Майбутнє здається їм відкритим і залежним від їхньої волі, а не закритим і зумовленим наперед. Критичне мислення – це процес, а не результат [2].

Нині є очевидним, що критичне мислення означає не негативізм суджень або критику, а розумний розгляд різноманітності підходів, для того, щоб сформулювати обґрунтовані судження й приймати адекватні рішення. Критичне мислення – це здатність ставити нові питання, добирати різноманітні аргументи, приймати незалежні, продумані рішення. Тому прибічників розвитку критичного мислення стає дедалі більше. До кола зацікавлених долучаються й викладачі історії [5].

Проаналізуємо використання деяких методів розвитку критичного мислення на заняттях з історії України у відокремленому структурному підрозділі Національного авіаційного університету Слов’янському коледжі Національного авіаційного університету.

Стратегія критичного мислення сприймається сьогодні, як перспектива самореалізації особистості в умовах демократичного суспільства.

Мета технології – формування власної точки зору, впевнено вести дискусії та приймати виважені рішення, самостійно здобувати знання, вчитись відкрито спілкуватись, логічно мислити та аргументувати.

Серед методик, які допомагають сформувати і розвинути критичне мислення можна назвати такі, як асоціації, мозковий штурм, робота в групах, читання з маркуванням, читання з передбаченням, читання із зупинками, 5-хвилинне ессе, «тонкі» й «товсті» запитання, кутки, кубування, гранування, стратегія позначок-поміток, стратегія подвійних нотаток та інші.

У коледжі більше всього на заняттях з історії України використовуються методи асоціацій, мозкового штурму, ессе, різнобічних читань тексту, як історичного характеру, так і творчих набутків письменників, журналістів та поетів рідного краю.

Метод асоціацій використовується під час вступної частини лекції (в межах 5 хвилин), якщо новий лекційний матеріал істотний за обсягом. Наприклад, з теми «Українське національне державне відродження (1917-1920 років)» студентам пропонується по черзі висловитися про те,. які асоціації в них викликає основне поняття лекції «відродження». Висловлені асоціації записуються на дошці. Потім студентам пропонується подумати над записаними словами та відповісти на питання: «А які труднощі виникають у людини, коли вона вирішила відновити старі відносини? Що простіше - завести нові стосунки, чи відновити старі? Чи необхідно було відроджувати козацтво? Можливо простіше було будувати нову державу?» З теми «Радянська модернізація України (1929-1938)» студентам пропонується висловитися з приводу асоціацій щодо основного поняття лекції «модернізація», що з англійської перекладається, як осучаснення. Після запису асоціацій на дошці студентам пропонується відповісти на питання: «Чи можна вважати модернізоване житло, якщо у ньому замінили на сучасну лише пральну машину? Чи можливе осучаснення інфраструктури транспорту без застосування науки?» Обговорення цих питань дають змогу студентам «увійти» в тему, згадати те, що вони знали, чули, зробити деякі передбачення, які вони матимуть змогу перевірити протягом вивчення теми.

Наступним поширеним методом критичного мислення, який успішно використовується у коледжі під час актуалізації лекції, є мозковий штурм (до 7 хвилин). Варіантів мозкового штурму декілька. Вони використовуються в залежності від теми та якісного складу групи. Перш за все використовується мозковий штурм у загальному колі. Його починають постановкою перед студентами чітко сформульованого проблемного питання, яке дає змогу висувати багато версій для відповіді. Наприклад, з теми «Україна в роки другої світової війни (1939-1945)» викладач оголошує наступне проблемне питання: «Чи можна вважати Сталіна та Гітлера рівнозначними партнерами?» Потім запрошує студентів до висловлення ідей, коментарів, наведення фраз або слів, пов’язаних з цією проблемою

Усі пропозиції студентів записуються на дошці в порядку їх подання без зауважень, коментарів або питань. Вислуховуються буквально всі, навіть абсурдні ідеї, для чого студенти заохочуються. Студенти спонукаються й до розвитку та зміни ідей один одного. А об’єднання або зміна раніше висунених ідей, як правило, веде до висунення нових, які перевершують висловлені раніше. Наприкінці актуалізації всі ідеї, які були запропоновані, обговорюються та оцінюються.

Метод написання ессе практикується, як під час вступної частини лекції, так і під час закріплення. Тематика їх різнобічна, в залежності від очевидної проблеми лекції. Ця проблема дробиться, а після прочитання збирається знову. Написані ессе друкуються та збираються у певну збірку.

Метод критичного читання тексту не тільки наукового, але й відповідних творів видатних письменників, журналістів та поетів рідного краю, використовується під час проведення основної частини лекції. Наприклад, поряд із читанням тематичних історичних документів, використовуються твори О. Бузини, О. Суворова, Г. Данилевського, М. Петренка, М. Рибалки, В. Романька, В. Скрипника та інших. До речі, творчі здобутки вище зазначених видатних людей, накопичуються шляхом пошукової діяльності студентів.

Таким чином, технологія критичного мислення прекрасно себе виправдовує на заняттях з історії України. Вона спонукає студентів не просто «фіксувати» у своїх головах поданий викладачем матеріал, а й змушує думати, мислити, аналізувати, приміряти відповідні ролі, робити висновки. Ці методи допомагають вирішувати задачу сьогоднішнього дня – навчити студента здобувати знання самостійно.

Висвітлена тема ще не зовсім досліджена й може мати майбутні розвідки.

Література

1. Д. Табачник.[Електрон. Ресурс]: www.mon.gov.ua

2.Інноваційні методи навчання та викладання.[Електрон. Ресурс]: http://hghltd.yandex.net.//yandbtm/

3. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів./А. Кроуфорд, В. С. Метьюз, Д. Макінстер.-К.: Плеяда, 2006.-217с.

4. Марчук М. В. Розвиток критичного мислення школярів у інформаційному полі історичної освіти./М. В. Марчук//Наукова скарбниця освіти Донеччини.- 2011.-№1(8).-С.18.

5. Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії./О. Пометун//Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання.-2012.-№1, С. 3.

6. Там же, с. 3 -7.

.