Педагогічні науки/Проблеми підготовки спеціалістів

К. філол. н. Лисак. Л. К.

Донбаська державна машинобудівна академія, м. Краматорськ

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ОСНОВНА ЛАНКА У ФОРМУВАННІ МОВЛЕННЄВОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ ВИШІВ

Анкетування студентів ІІ та ІІІ курсів Донбаської державної машинобудівної академії визначило низький рівень їх шкільної мовленнєвої підготовки й окреслило шляхи впровадження методики формування усного та писемного фахового мовлення майбутніх фахівців.

На жаль, сьогодні система навчання ґрунтується на писемному мовленні – тестування, письмові контрольні точки, письмова екзаменаційна робота. За таких умов студент не навчиться правильному усному мовленню, а якщо студент не вміє спілкуватися усно, то він безграмотний і на письмі.

Тому першочергове завдання викладача-мовника використовувати у навчальному процесі такі педагогічні технології, які за основу мають спілкування не просто зі студентом, а зі студентом-партнером.

Американський науковець Д. Дьюї зазначив, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні студентам інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення.

Мета розвідки – аналіз методики формування критичного мислення студентів технічних вишів на заняттях з української мови (за професійним спрямуванням).

Здатність людини критично мислити, як зазначає О.Тягло, забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки [3].

Вважаємо, що використання викладачем-мовником прийомів і методів критичного мислення допоможе розкрити творчий потенціал студентів, навчить їх самостійно і критично мислити, сформує правильну мовленнєву культуру. Основне завдання цієї технології – «...підготовка громадян для відкритого суспільства, здатних до формування думок, розумного вибору між конкуруючими ідеями вирішення проблем та відповідного обговорення ідей» [1: 38].

Нині технологія формування та розвитку критичного мислення вважається однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти.

Фахівець з цієї проблеми М. Ліпман дає таке пояснення цьому терміну: «критичне мислення – це вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно:

а) ґрунтується на певних критеріях;

б) є таким, що самокоректується;

в) випливає з конкретного контексту» [2].

У педагогіці визначають чотири етапи формування критичного мислення студентів (М.Векслер, А.В.Тягло, Т.С.Воропай):

І етап – актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу;

ІІ етап – осмислення нової інформації, критичне читання та письмо;

ІІІ етап – роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу;

ІV етап – узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв’язання, з’ясування власних можливостей.

Технологія розвитку критичного мислення буде продуктивною лише за умови, якщо викладач правильно обере стратегію для ефективної реалізації накреслених завдань.

Однією із особливостей цієї технології є спеціальна структура заняття – воно повинно складатися з трьох основних фаз, які методисти називають так: виклик, осмислення, рефлексія [3].

Перша фаза – виклик. Це вступна частина заняття. Важливо, щоб під час цієї фази більше говорили студенти. Завдання викладача – залучити якомога більше студентів до процесу активного відновлення знань з цієї теми. Адже отримані раніше знання є підґрунтям для засвоєння нових.

Друга фаза – осмислення, тобто основна частина уроку. Опрацювання й закріплення нового матеріалу повинно відбуватися за допомогою різноманітних методів і прийомів організації їх активного самостійного пошуку.

Третя фаза – рефлексія – підсумкова частина заняття. Під час цієї фази важливо, щоб студенти цілісно осмислили, узагальнили набуті знання, сформували власне ставлення до вивченого.

Проаналізуємо використання деяких методів розвитку критичного мислення на практичних заняттях з української мови (за професійним спрямуванням).

Під час першої фази можуть бути використані такі педагогічні прийоми:

- метод «знаємо – хочемо дізнатися – дізналися». Наприклад, при розгляді теми «Літературна мова та її норми у професійному мовленні» студентам пропонується, по-перше, пригадати все, що вони знають з цієї теми, по-друге, що не знають, але хочуть дізнатися, бо це для їх подальшої професійної діяльності важливо, і, по-третє, визначити, про що вони дізналися. Усі ці відомості записуються до таблиці;

- метод «робота в групах». Цей прийом передбачає групову роботу. Наприклад, вхідний контроль можна запропонувати студентам у вигляді гри. Навчальна група студентів ділиться на підгрупи. У кожній підгрупі обирається голова, визначаються функційні обов’язки кожного учасника. Студенти отримують картки з питаннями (питання на повторення шкільного матеріалу з мови та літератури). На обговорення питань – 5 хвилин. Виграє та підгрупа, яка відповідає на всі питання правильно. Така гра допомагає швидко перевірити, закріпити й доповнити шкільні знання з мови та літератури, стимулює до вивчення нового матеріалу.

У другій фазі – осмислення, варто використати такі прийоми:

- метод «товсті і тонкі запитання» – товсті (відкриті) питання передбачають детальної і розгорнутої відповіді, тонкі (закриті) – короткої відповіді;

- метод “Незакінчені речення”, який є універсальним збудником думок та емоцій студентів. Наприклад, під час вивчення теми «Значення і функції власних назв у професійному мовленні» викладач пропонує студентам закінчити такі речення:

- Я вважаю, що…

- Власні назви виконують такі функції…

- Чоловічі прізвища відмінюються так:…

Під час третьої фази заняття правомірно використати, наприклад, метод кластерів – це графічний прийом, який допомагає систематизувати знання. Так, під час розгляду теми «»Вибір граматичної форми іменника у професійному мовлення» бажано запропонувати студентам намалювати гроно використання іменників другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини.

Отже, застосування технологій розвитку критичного мислення на заняттях з української мови за професійним спрямуванням має сприяти формуванню мовленнєвих навичок студентів, розвиткові їх творчих здібностей, умінь оперувати мовними категоріями, чітко й логічно вибудовувати усні й письмові висловлювання відповідно до мети й конкретної ситуації спілкування.

ЛІТЕРАТУРА:

1 Баханов К. О. Традиції та інновації в навчанні історії в школі: дидактичний словник-довідник / К. О.Баханов. – Запоріжжя : Просвіта, 2002. – С. 38.

2 Технології розвитку критичного мислення учнів / А. Кроуфорд, В. Саул, С. Метью., Д. Макінстер; наук. ред., передм. О. І. Пометун. – К. : Плеяда, 2006. – 220 с.

3 Тягло О. Післямова до статей Метью Ліпмана і Марка Вайнстейна / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 27. – C. 26-27.