Филологические науки/ Риторика и стилистика

Котковець А. Л.

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Україна

Стиль англомовної ділової кореспонденції

У зв’язку із технічним прогресом та розвитком і укріпленням ділових контактів з міжнародними бізнес партнерами посилюється увага до ділової кореспонденції, зокрема англомовної, оскільки суттєва частина спілкування у професійні сфері здійснюється саме у письмовому вигляді. Стилістичний аспект ділових листів постає в центрі досліджень мовознавців як важлива складова аналізу цього виду документів, адже ділові листи мають ряд особливостей пов’язаних з комунікативними завданнями, які вони виконують.

Оскільки ділова кореспонденція представлена діловими листами варто розпочати з визначення та характеристики цих документів. Діловий лист – це будь-яке письмове повідомлення, яке в межах ділового спілкування адресується одному або кільком одержувачам. Існує два основні види офіційної кореспонденції: а) офіційне листування між державними установами різних країн, іноземними представництвами та їх посадовими особами (ноти, меморандуми, пам’ятні записки); цей вид кореспонденції використовується головним чином у дипломатичній практиці; б) ділові (комерційні) листи, що мають напівофіційний характер і широко практикуються при організації ділових контактів між фірмами, організаціями тощо [5, с. 42].

Діловий лист, як і будь-який текст, являє собою єдність змісту і форми та може бути описаним як двостороння структура, яка складається з рівня інформації змісту та рівня форми. Ділові листи об’єднані певним загальним інтенційним змістом, вони наділені документальною силою, є семантично завершеними з особливими граматичною та комунікативною структурою. До комунікативних завдань, що вирішуються за допомогою ділового листа, належать: установлення партнерських стосунків, укладання угоди, створення атмосфери довіри та співробітництва між партнерами, підтвердження певних зобов’язань [2, с. 31]. Перелічені характеристики зумовлюють певні стилістичні особливості бізнес кореспонденції. Ділові листи належать до офіційно-ділового функціонального стилю. Функціональний мовний стиль – це різновид літературної мови, що обслуговує певну сферу суспільної діяльності мовців і відповідно до цього має свої особливості добору й використання лексичних, граматичних, фразеологічних та інших мовних засобів [3, с. 143]. Офіційно-діловий стиль обслуговує законодавство, адміністративно-господарську діяльність та інші сфери життя, пов'язані з діловодством і документацією. До найпомітніших рис цього стилю належить високий ступінь стандартизації мовних засобів, виразна логізація викладу, майже цілковита відсутність емоційності та образності, широке використання безособових і наказових форм. Лексика здебільшого нейтральна, вживається в прямому значенні. Застосовується особлива термінологія та використовуються специфічні синтаксичні конструкції, зокрема кліше. Для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти. Найхарактерніші для цього стилю речення – прості поширені. Уживаються, звичайно, й складні речення з сурядним та підрядним зв’язком, з відокремленими зворотами, зі вставними і вставленими конструкціями [4, с. 6 – 7]. Англійське речення набуває ускладнення через використання інфінітивних конструкцій, герундію, дієприкметникових зворотів, які є засобами мовної економії та не є характерними для українського ділового листа [2, с. 33]. Оскільки діловий лист є жанром описуваного стилю, йому притаманні перелічені вище ознаки. Важливу роль у створенні згаданих властивостей ділової комунікації відіграє сувора архітектоніка ділового листа, яка економить зусилля комунікантів. Ії утворюють невід’ємні компоненти (реквізити) ділового листа: логотип фірми, адресат, адресант, дата, звернення, текст листа, фактичні формулювання, підпис та розшифрування підпису. Архітектонічна організація тексту створює, з одного боку, ланцюг абзаців – це змістова частина ділового листа, з іншого боку, обов’язкову рамку початкових та кінцевих реквізитів тексту. Все це є набором компонентів для ділового контексту [1, с. 1, 4].

Діловий лист володіє такими загальнотекстовими властивостями, як комунікативна спрямованість, смислова і логічна цілісність, зв’язність та завершеність, інформативна значущість. Крім того, діловий лист володіє такими специфічними особливостями, як: 1) об’єктивність; 2) конвенційність; 3) інструментальність; 4) прагматичність. Стилістичною нормою ділової кореспонденції є стандартизація, яка фіксується лексико-фразеологічно та синтаксично [2, с. 32]. Зазначені вище стилістичні особливості ділової кореспонденції забезпечують створення необхідного комунікативно-прагматичного ефекту, досягнення мети автора листа.

Таким чином, діловий лист є особливою формою офіційного тексту, якому притаманні об’єктивність, інформативність, конвенційність, стандартизованість, нейтральність лексичних засобів, використання усталених кліше та термінології, чіткість логічного викладу, структурованість та обов’язкове дотримання форми, які сприяють виконанню функцій ділової кореспонденції.

Література:

1. Деркач І.О. Особливості ділового письма англійською мовою/ І.О.Деркач – Збірник науково-методичних праць, вип. 12. – Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2008. – С. 1 – 5.

2. Крисанова Т. А. Лексико-граматичні особливості англійського та українського ділового листа: компаративний аспект/ Т.А. Крисанова. – Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки № 17, Філологічні науки: Мовознавство. – Луцьк: Волинський національний університет ім. Л. Українки, 2009. – С. 31 – 34.

3. Мацько Л.І. Стилістика української мови: підручник. / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько. – К.: Вища школа, 2003. – 462 с.

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: підручник / О.Д. Пономарів. – К.: Либідь, 1993. – 248 с.

5. Šilhánová Renata Lexikalische und phraseologische Aspekte der Textsorte Geschäftsbrief. – Radim Bačuvčík: VeRBuM, 2011. – 148 S.