Дюкарєва І.Ю.

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради

Семантична класифікація англійських та українських паремій

У результаті всебічного аналізу пареміологічних одиниць, нам вдалося відтворити картину народної мудрості, що відображена в поглядах людей на світ, їхніх стосунках один з одним, вподобаннях, повір’ях та досвіді, який передавався з покоління в покоління.

Після порівняння прислів’їв та приказок, використаних для дослідження, ми створили класифікацію на основі різних життєвих понять, яка складається з восьми основних пунктів: соціальна сфера, характер, моральні якості та недоліки, життєвий досвід, праця, фізичні якості, зовнішність, сімейний добробут і матеріальні цінності та власне приказки.

У прикладах паремій з англійської та української мов ми представляємо прислів’я з компонентом фітонім під літерою а), а прислів’я з компонентом зоонім – під літерою б). Починаємо розбір паремій з пункту, що налічує найбільшу кількість прислів’їв у своєму складі.

1. Людина існує у соціумі, тож відносини, які складаються між людьми, звичайно називаються соціальними відносинами. Саме вони мають неабиякий вплив на буття людини, на її настрій, почуття, стиль життя і навіть майбутнє, тому не дивно, що прислів’я на позначення саме соціальних відносин найбільш розповсюджені в усному та писемному мовленні. Перша група паремій отримала назву соціальна сфера:

(а) The sow loves bran better than roses;Black plum is as sweet as white;

(б) To live cat-and-dog life;One must howl with the wolves.

(а) Кому що, а курці просо;Одного поля ягоди;

(б) Жити як кішка з собакою;З вовками жити, по вовчому вити;

Виявилося, що у даній групі прислів’їв з компонентом «фітонім» найменше, це може бути пов’язане з тим, що деякі тварини виступають важливою частиною життя в соціумі, тоді як рослини, частіше порівнюють з іншими особливостями життя людей.

2. Оскільки, людина – це соціальна істота, то особливості її характеру, вдача, якості та недоліки впливають на стосунки з іншими людьми. Тому цілком логічно, що другою за кількістю паремій групою стала група під назвою характер, моральні якості та недоліки.

Цю групу доречно буде поділити на підгрупи в залежності від якостей характеру, що висвітлюють аналізовані паремії:

· Підступність:

An ass in lion’s skin; Dump dogs are dangerous; The leopard can’t change its spots;

Віслюк в овечій шкурі; Потайного собаки гірш треба боятися; Вовк линяє, а натури не міняє;

· Хвалькуватість

Good words without deeds are rushes and reeds; As brave as lion with a lamb;

Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив;Молодець серед овець, а на молодця і сам вівця;

· Легковажність

It’s a bold mouse that nestles in the cat’s ear; Не клади вовку паця в рот;

· Упертість

You cannot make a crab walk straight; You can take a horse to the water, but you cannot make him drink;

Став, як окунь проти води; Силуваним конем не поїдеш;

· Пихатість

A fly on the wheel;

Сказано: велика птиця — горобець;

· Нерішучість

To beat about the bush;

Такому й муха на заваді.

· Жадібність

Too much pudding will choke the dog;

Заліз кіт на сало та кричить: «Мало!»;

· Хитрість

As slippery as an eel;

Слизький як вугор;

· Нахабство

What can you expect from a hog but a grunt?;

Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи;

· Розсудливість

A close mouth catches no flies;

Добрий собака на вітер не гавка.

3. Люди робили висновки зі своїх дій, з дій інших та передавали свій досвід і знання про природу речей у світі й закономірності його функціонування своїм дітям, внукам та правнукам. Тож ми вирішили виділити групу прислів’їв на позначення досвіду, що отримується впродовж життя, яку так і назвемо життєвий досвід:

(а) Gather your rose buds while you may; Lie upon roses when young, if you’ll lie upon thorns when old;

(б) There are as good fish in the sea as ever came out of it;

One Swallow Does Not Make a Summer;

(а) На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть; Всякому овочу свій час.

(б) Волом зайця не доженеш; Не діли шкуру невбитого ведмедя.

4. Відомо, що суспільство формувалось, жило й розвивались у праці, у взаємодії один з одним, що в результаті й породило цілу низку розумних висловлювань про цей повсякденний вид діяльності. Наступна група прислів’їв в результаті нашого аналізу отримала відповідну назву, праця:

(а) He that would eat the fruit must climb the tree; Little strokes fell great oaks;

(б) Care killed a cat; The best fish swim near the bottom;

(а) Не нагнешся до землі — печериці не вирвеш;

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить;

(б) Діло — не ведмідь, в ліс не втече; Без труда не виловиш і рибки з пруда.

5. Усім добре відомо, що фізичні якості людини завжди привертали до себе увагу. Вони були гордістю, завдяки чому людей приводили в приклад іншим, або ж соромом для людини. Саме тому утворювались прислів’я з відповідним значенням. Дана група паремій отримала назву фізичні якості:

(а) Oaks may fall when reeds stand storm; Great oaks from little grow;

(б) A cat with nine lives; The great fish eats up the small;

(а) Скрипливе дерево довше росте; На похиле дерево і кози скачуть.

(б) Живучий як кішка;Велика риба маленьку цілою ковтає;

6. У всі часи зовнішній вигляд людини викликав симпатію, чи неприхильність, крім того він викликав численні суперечки стосовно відповідності зовнішніх рис внутрішнім моральним якостям. І, як свідчить багатолітній досвід, зовнішність не завжди сигналізує про тотожні внутрішні якості. На основі цього народ складав мудрі вислови, щоб попередити інших про підступність краси, чи навпаки, щиру людяність непривабливої на перший погляд зовнішності. Трапляється й таке, що метою прислів’їв про зовнішній вигляд є не тільки попередження про замасковану небезпеку, а й привід похвалити чи присоромити когось за їхній вигляд. Ця група паремій отримала назву зовнішність:

(а) You cannot judge of a tree by its bark; A rose by any other name would smell the same;

(б) A bird may be known by its song; Fine feathers make fine birds;

(а) Не можна судити дерево по його корі; Рожа і межи кропивою рожею зістане;

(б) Птаха пізнати по пір’ю, а пана по халявах; Пташка красна своїм пір'ям, а людина своїми знаннями.

7. Родина та атмосфера, що в ній панує завжди була важливою темою народною творчості, що виражалася в байках, піснях, легендах та оповіданнях. Не викликає подиву той факт, що кожна нація особливо тепло ставиться до цієї теми й глибоко цінує все, що пов’язано з домом та стосунками в родині. Для англійців дані поняття є провідними в житті, не дарма ж вони часто користуються приказкою ‘My house is my castle’ («Мій дім – моя фортеця»). Це значить, що дім для них не просто будівля, а втілення їхніх принципів про недоторканість особистого життя, про безпеку та спокій. Тому ми винесли в окрему групу прислів’я про сімейний добробут та матеріальні цінності:

(а) A great dowry is a bed full of brambles; A rolling stone gathers no moss;

(б) Better a big fish in a little pond than a little fish in a big pond;

(а) Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі; Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!;

(б) Не нашого пера пташка у Івашка; Кожна птиця знайде свого Гриця.

8. Із розглянутих паремій залишились ті, що стосуються абсолютно різних сфер життя, і виконують не повчальну функцію, а скоріше коментують різні події, стани та явища в стилі народної мудрості. До цієї групи відносяться чисті приказки, оскільки, як було зазначено вище, вони не наділені повчальними якостями. Остання група нашого аналізу отримала назву саме приказки:

(а) Some people cannot see wood for the trees;

(б) A fly in the ointment;When pigs fly;

(а) За деревами лісу не побачив;

(б) Муха в мазі;Коли рак свисне;Слово не горобець.

Таким чином, із вищесказаного слідує, що в прислів’ях та приказках, як англійських та і українських, найяскравіше виражені відносини між людьми, тобто соціальні відносини, оскільки, як ми вияснили, паремії є «дзеркалом культури», у якому відображається менталітет народу, його бачення навколишнього світу та ставлення до нього. Зооніми та фітоніми є невід’ємним інструментом передачі цих значень у прислів’ях та приказках, бо тварини й рослини завжди були близькими людині і в прямому й у переносному значенні – у давнину тваринам і рослинам поклонялись, вважали божеством, чи символом краси (лев, ведмідь, дуб, троянда), чи навпаки, деякі з них викликали недовіру, страх або сміх (вовк, кішка, свиня, курка). Інші представники тваринного світу ставали в пригоді в господарстві (кінь, пес) або були характерними для певного географічного положення (риба у Великобританії), а деякі рослини виконували лікарську функцію й рятували життя людей, тому не дивно, що паремії з компонентом зоонімів і фітонімів є такими розповсюдженими. Звичайно, паремії – це не просто народна творчість, що передається з покоління в покоління. У прислів’я та приказки народ уклав весь свій досвід, що робить їх практичним засобом пізнання навколишньої дійсності.