К.п.н., доцент Овчаренко А.О.

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Деякі проблеми сучасної глобалізації

Сучасна ситуація в світі характеризується складністю глобальних проблем, що стоять перед людством. Демографія, екологія, світова політика, науково-технічна та інформаційна революції - явища і процеси, що характерні для нашого часу, беруть свій початок ще у ХХ ст.

Світ змінюється, відбуваються суперечливі процеси, формуються інші умови людського життя. На зміну звичним формам поділу світу на блоки та коаліції приходить такий тип організації людства як світове співтовариство, що постійно вимагає й нового типу мислення, високої моральної відповідальності, практичних дій як у внутрішній політиці окремих країн, так і в міжнародних відносинах. Сучасні проблеми набувають глобального характеру.

Глобалізація являє собою унікальний загальноцивілізаційний феномен. Глобальні проблеми - закономірний процес всієї сучасної ситуації, що склалася наприкінці ХХ століття. Для правильного розуміння походження, сутності та можливості їх вирішення необхідно бачити в них результат попереднього історичного процесу. Як результат розвитку людства глобальні проблеми є наслідком нерівномірності розвитку світової цивілізації, виступають специфічним породженням саме сучасної епохи. Всі вони тісно пов'язані одна з одною і взаємно обумовлені. І тому ізольоване вирішення їх практично неможливе.

Проблема виживання як найвища цінність сучасності, на наш погляд набуває першорядного значення. Її реалізація спроможна забезпечити й реалізацію всіх інших людських цінностей. У той же час проблема виживання не може розглядатися окремо від таких проблем як, наприклад, нерівність у світовій економіці та політиці, етнічні та релігійні конфлікти, міжнародний тероризм, цивілізаційні суперечності тощо [1].

Сьогодні, в період соціально-економічних, політичних потрясінь в умовах суспільних трансформацій, відбуваються певні негативні зміни, які супроводжуються падінням стану моральності в сучасному суспільстві. Її падіння - це результат напруженої ситуації між інтенсивним розвитком техніки і моральними орієнтирами. Моральна свідомість просто не встигає своєчасно реагувати на те чи інше технічне нововведення. І як наслідок - негативне ставлення людини до самої себе, протиставлення одна одній окремих груп людей, релігій, порушення етнічно-культурної ідентичності тощо [2] .

Не менш важливим є питання про моральне осмислення такої сфери людського життя як конфлікти. В основі будь-якого конфлікту лежить насильство. За Гегелем, «насильство здійснюється над наявним буттям свободи у зовнішній річі» [3]. Воно виростає з конфлікту на стадії, коли його учасники не тільки не можуть дійти згоди, а й у тому випадку, коли люди радикально розходяться у питанні про те, що є добро і що є зло. Йдеться, насамперед, про те, що конфронтація з тих чи інших життєво важливих питань фіксується в моральних і морально навантажених оцінках. Ось чому стратегія ненасильства - повинна зачіпати всю систему цінностей техногенної цивілізації. Вона означає, насамперед перегляд ідеалу сили і влади, критичного аналізу всієї культурної традиції. Обов'язковим елементом нової моральної парадигми сьогодні має стати консенсус, згода, подолання конфліктів. Зрозуміло, що будь-яке насильство, навіть справедливе, обов'язково несе в собі зло.

Конфлікти є носіями потужного руйнівного потенціалу. Тому стурбованість держав і міждержавних коаліцій цілком виправдана. Втручання представників інших культур в культуру різних народів може призвести до виникнення глобального морального конфлікту, який принесе більше ненависті, ніж конфлікт за ресурси або територію. Стандарти моралі різняться між собою не тільки в різних країнах, а й різних місцевостях. Наприклад, деякі представники політичної еліти азіатських країн виступали проти дій, які, з їхньої точки зору, представляли собою спробу країн Заходу нав'язати їм західні стандарти моралі.

Але, незважаючи на це глобальні моральні конфлікти продовжують розпалюватися тому, що і з боку державних органів і з боку транснаціональних корпорацій робляться неодноразові спроби створення міжнародних кодексів моральної поведінки.

Отже, щоб запобігти моральним конфліктам необхідно по-іншому поглянути на вищі моральні цінності. Не в якому разі не можна намагатися різним культурам нав’язувати власні моральні принципи.

Література:

1. Глобализация и современный мировой процесс / Под общ. ред. В.А. Михайлова и B.C. Буянова. — М., 2004.

2. Степин В.С., Горохов В.Г. Философия науки и техники [Електронний ресурс]. Електрон. текстові дані. — Режим доступу: http http://society.polbu.ru/stepin_sciencephilo/ch02_all.html.

3. Гегель Г.В.Ф. Философия права. М., — 1990.