Асташева Юлія Ернестівна
студентка 4 курсу спеціальності
„Правознавство"
Криворізький національний університет
Про деякі
питання введення збору на готівкові валютно-обмінні операції фізичних осіб
Нормативно-правовою базою, яка регулює
правовідносини в даній сфері є Закони України «Про банки і банківську
діяльність», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
У пояснювальній
записці до законопроекту зазначається, що він підготовлений з метою покращити
фінансовий стан Пенсійного фонду, зменшення готівкового обігу іноземної валюти,
збільшення обсягів безготівкових розрахунків та сприяння стабільності
національної валюти України.
З цією метою
передбачено встановити, що фізичні особи при здійсненні операцій з продажу
іноземної валюти за готівкову гривню мають сплачувати збір до Пенсійного фонду
у розмірі 15% в від суми операції. Тобто, до суб’єктів платників збору на
обов’язкове державне пенсійне страхування, окрім тих, що передбачені Законом
України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” також включили
фізичних осіб, які здійснюють операції з продажу іноземної валюти за готівкову
гривню. Об’єктом оподаткування для таких осіб є сума операції з продажу
іноземної валюти за готівкову гривню. Але водночас зазначаються певні
обмеження. Не є об’єктом оподаткування операції фізичних осіб:
- з продажу готівкової іноземної валюти за
готівкову гривню, що відбувається під час отримання готівкою суми переказу
із-за меж України, у сумі, яка не перевищує у гривневому еквіваленті 150 тисяч
гривень протягом календарного місяця;
- з продажу готівкової іноземної валюти за
готівкову гривню, що відбувається під час зняття суми вкладу(депозиту) з
вкладного (депозитного) рахунку фізичної особи, за умови, що відповідна сума
знаходилась на цьому рахунку не менше 30 днів, та/або процентів за цим
вкладом(депозитом);
- з продажу готівкової іноземної валюти за готівкову гривню, яка отримана внаслідок виплати купонного доходу та від продажу або погашення казначейських зобов’язань, облігацій внутрішньої державної позики, номінованих в іноземній валюті, за умови її продажу під час отримання виплат;
"При цьому, звільнення від сплати
збору буде відбуватися лише у випадку, коли належні громадянину суми в
іноземній валюті будуть продані ним за готівкову гривню безпосередньо у момент
отримання", - говориться у документі.
Як зазначається у
документі, банки, фінансові установи та національний оператор поштового
зв'язку, які отримали від Нацбанку генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій
та мають право здійснювати валютно-обмінні операції, зобов’язані будуть
здійснювати контроль за сплатою пенсійного збору від операцій фізичних осіб з
продажу іноземної валюти за готівкову гривню, що проводяться через ці установи.
Проаналізувавши положення законопроекту, на нашу
думку, вони є досить неоднозначними і позитивний ефект від введення збору на
продаж валюти є досить сумнівними. Нестабільність економічної ситуації в
державі, відсутність довіри з боку громадян до банківської системи можуть
привести до того, що справляння такої високої ставки збору із зазначених
операцій викличе певне соціальне невдоволення громадян України, збільшить
інфляцію. Замість обмеження обороту ринку валюти, даний законопроект може
призвести появи «тіньового» обміну валюти поза межами банківської системи,
проти чого довгий час йшла тривала боротьба.
Також вважаємо, що
розмір збору – 15%, це досить великий відсоток. Якщо звернутися до історії, то
згадаємо, що у 1998 р. як тимчасовий захід був
введений пенсійний збір на продаж готівкової валюти у розмірі 5%. Але це не
знизило попит на долари з боку населення, як того очікували в Кабінеті
Міністрів і Національному Банку. Тоді тільки ще більше розцвів чорний ринок
валюти і виросли доходи осіб, які нелегально займаються обміном валюти. Тому
дуже скоро збір був скасований. Внески до Пенсійного фонду змогли довго проіснувати
тільки на безготівковому ринку валюти, де їх скасували лише в 2011 р.
На
думку експертів Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради
України, законодавчі пропозиції викликають певні застереження. Насамперед це
пов’язано відсутністю у супровідних до проекту документах розрахунків та
обґрунтувань щодо доцільності при здійсненні фізичними особами операцій з
продажу іноземної валюти справляння збору до Пенсійного фонду України саме у
розмірі 15 відсотків від суми операції, який, на думку Управління, виглядає
надмірним.
На думку голови
Управління В.Борденюка, для того, щоб прийняти виважене рішення щодо внесеного
законопроекту потрібно отримати відповідний експертний висновок органу, який
забезпечує проведення фінансової, цінової політики, інвестиційної та податкової
політики, а саме Кабінету Міністрів України, а також висновок Національного
банку України. Автор погоджується з думкою експерта, адже вважає, що висновки
даних органів влади є необхідними для вирішення даного питання.
Приходимо до
висновку, що за умови успішної реалізації законопроекту „Про внесення змін до
деяких Законів України щодо операцій з іноземною валютою” після його прийняття
матимемо наступні переваги:
1) Покращення
фінансового стану Пенсійного фонду;
2) зменшення
готівкового обігу валютних коштів (що є дуже суперечливим питанням);
3) збільшення обсягів
безготівкових розрахунків;
4) сприяння
стабільності національної валюти України.
Але на нашу думку,
прийняття законопроекту матиме наступні негативні наслідки, які є більш очевидними,
ніж досягнення від нього позитивних ефектів: 1) Зріст невдоволення серед
громадян України, що обумовлюється занадто високим відсотком на збір – 15%; 2)
поява „тіньового” обміну валюту за межами банківської системи.
Отже, вважаємо, що
прийняттю законопроекту „Про внесення змін до деяких Законів України щодо
операцій з іноземною валютою” на даному етапі розвитку нашої держави має
передувати широке обговорення необхідності та доцільності даного законопроекту.
Список використаних
джерел
1.
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=44834
2.
http://www.siogodennya.org.ua/?p=4142