Ковальчук Д.М., науковий керівник Дембіцька С.В.
Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ
Стрес у професії фінансиста та боротьба
з ним
У численних
вітчизняних і закордонних дослідженнях відзначається, що стрес супроводжується
мобілізацією енергії організму і викликає зміни в серцево-судинній, дихальній,
м’язово-руховій, ендокринній та інших системах.
Стрес – це особлива реакція
організму на вплив подразника, проявом якої стає ціла низка біохімічних,
гормональних, психічних та рухових змін.Здатність до такої реакції закладена в
нас на рівні генів. Подразник, який сприяє виникненню стресу, може бути
психічного, фізичного, хімічного та будь-якого іншого походження.
Важлива особливість стресу у людини – його емоційна складова [1].
Саме
емоційний апарат першим включається у стресову реакцію під впливом
екстремальних факторів. Внаслідок цього активуються вегетативні функціональні
системи і їх ендокринне забезпечення, що регулює поведінкові реакції. Коли не
вдається досягти життєво важливих результатів, то для подолання стресу виникає
певний стан, що разом з гормональними змінами в організмі викликає порушення
його гомеостазу [3].
Метою статті є визначення передумов та методів запобігання стресу в професійній діяльності фінансиста.
Короткочасний
стрес в цілому є позитивним явищем,оскільки сприяє активації резервних
можливостей організму людини. В той же час, якщо людина не справляється з
ситуацією, а стресові фактори продовжують свій вплив, можливості організму до
пристосування і захисту виснажуються, виникають різноманітні відхилення і
порушення, які й належать до проявів хронічного стресу. Результатом хронічного
стресу стають порушення функцій, пошкодження та руйнування клітин, зниження
активності імунітету, порушення у роботі внутрішніх органів і систем організму
людини. [1].
Серед чинників індивідуального
розвитку організму найбільше значення у
формуванні стійкості до стресу має професійна підготовка, досвід, який
набувають під час долання стресу. Цей досвід, практично, є проявом адаптованості
організму до стресу, яка дає змогу людині зберігати стійкість у реалізації
різноманітних форм діяльності та адекватно регулювати поведінку у стресових
ситуаціях. Неадаптований організм не може здійснювати складні форми поведінки у
стресових умовах; у цей час вся його енергія спрямована на формування стресової
напруги. Поведінкова реакція у разі правильно проведеної індивідуальної
адаптації є настільки адекватною, точною, що здійснюється з мінімальними
витратами енергії, а результат поведінки повною мірою відповідає поставленій
меті [3]
Тому досить важливо, щоб працівники фінансової сфери були
ознайомлені з заходами послаблення та уникнення стресу, адже професія
фінансиста включає такі основні вимоги до діяльності, які можуть бути передумовами
стресового напруження:
•
значна відповідальність;
•
емоційно-вольова стійкість;
•
уважність;
•
висока
працездатність;
•
здібність до концентрації і розподілу уваги впродовж тривалого
часу
•
сумлінність;
•
посидючість, вміння багато і напружено працювати тощо.
Традиційні способи боротьби з негативною дією напруження полягають в
прийомі лікарських засобів, якими є транквілізатори і антидепресанти. Проте
вони мають побічні дії і проводять іншу руйнівну дію на здоров'ї людини. Тому
вдаватися до них слід лише в крайньому випадку і лише по рекомендації і під спостереженням
лікаря. В той же час могутнім і при цьому надійним засобом уникнення стресу є
свідомість працівника, причому свідоме управління стресом цілком доступно для більшості
людей [3].
Психопрофілактичні заходи не вимагають залучення
спеціально підготовлених фахівців (психотерапевтів, психоневрологів) і можуть проводитися
або самим працівником, або організовуватися керівниками підрозділів. Ці заходи
можуть носити як колективний, так і індивідуальний характер. І лише в тих
випадках, коли це не дає належного ефекту, слід звернутися до психотерапевта.
Найбільш поширеними та ефективними заходами є
створення кімнат психологічного розвантаження, застосування функціональної музики,
та проведення гімнастики [2].
Варто також зазначити, що для діяльності фінансових працівників в екстремальних умовах найбільш
важливими є довільний і усвідомлюваний, а також усвідомлюваний і цілеспрямований
рівні саморегуляції. Тому про останню найчастіше говорять у зв'язку із здібностями
людини свідомо змінювати свій стан. При цьому на усвідомлюваному і цілеспрямованому
рівнях розглядаються такі методи, як самонаказ, самопереконання, зміна
спрямованості свідомості, цільових установок і мотивів.
Отже, при вирішенні
проблем зі стресовим навантаженням основну роль відіграє особистісне вміння
працівника, самодисципліна і старанність у боротьбі за збереження відповідного
стану здоровя.
Список використаних джерел
1.
Анопрієнко О.В. Чинники виникнення хронічного
стресу у підлітків хворих на онкологічні захворювання. //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pzpp/2012_14_4/13-19.pdf
2.
Корольчук В.М. Механізм адаптації особистості до
стресу. //www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdu/psykh/2011_6/30.pdf
3.
Савчин М.В., Царьов Ю.О. Особливості
психопрофілактики стресу у працівників освітніх закладів.// //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpkhist/2010_2/10smvpoz.pdf