Ковальчук Д.М., науковий керівник Дембіцька С.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Стрес у професії фінансиста та боротьба з ним

У численних вітчизняних і закордонних дослідженнях відзначається, що стрес супроводжується мобілізацією енергії організму і викликає зміни в серцево-судинній, дихальній, м’язово-руховій, ендокринній та інших системах.

Стрес – це особлива реакція організму на вплив подразника, проявом якої стає ціла низка біохімічних, гормональних, психічних та рухових змін.Здатність до такої реакції закладена в нас на рівні генів. Подразник, який сприяє виникненню стресу, може бути психічного, фізичного, хімічного та будь-якого іншого походження. Важлива особливість стресу у людини – його емоційна складова [1].

Саме емоційний апарат першим включається у стресову реакцію під впливом екстремальних факторів. Внаслідок цього активуються вегетативні функціональні системи і їх ендокринне забезпечення, що регулює поведінкові реакції. Коли не вдається досягти життєво важливих результатів, то для подолання стресу виникає певний стан, що разом з гормональними змінами в організмі викликає порушення його гомеостазу [3].

Метою статті є визначення передумов та методів запобігання стресу в професійній діяльності фінансиста.

Короткочасний стрес в цілому є позитивним явищем,оскільки сприяє активації резервних можливостей організму людини. В той же час, якщо людина не справляється з ситуацією, а стресові фактори продовжують свій вплив, можливості організму до пристосування і захисту виснажуються, виникають різноманітні відхилення і порушення, які й належать до проявів хронічного стресу. Результатом хронічного стресу стають порушення функцій, пошкодження та руйнування клітин, зниження активності імунітету, порушення у роботі внутрішніх органів і систем організму людини. [1].

Серед чинників індивідуального розвитку організму найбільше значення у формуванні стійкості до стресу має професійна підготовка, досвід, який набувають під час долання стресу. Цей досвід, практично, є проявом адаптованості організму до стресу, яка дає змогу людині зберігати стійкість у реалізації різноманітних форм діяльності та адекватно регулювати поведінку у стресових ситуаціях. Неадаптований організм не може здійснювати складні форми поведінки у стресових умовах; у цей час вся його енергія спрямована на формування стресової напруги. Поведінкова реакція у разі правильно проведеної індивідуальної адаптації є настільки адекватною, точною, що здійснюється з мінімальними витратами енергії, а результат поведінки повною мірою відповідає поставленій меті [3]

Тому досить важливо, щоб працівники фінансової сфери були ознайомлені з заходами послаблення та уникнення стресу, адже професія фінансиста включає такі основні вимоги до діяльності, які можуть бути передумовами стресового напруження:

• значна відповідальність;

• емоційно-вольова стійкість;

• уважність;

• висока працездатність;

• здібність до концентрації і розподілу уваги впродовж тривалого часу

• сумлінність;

• посидючість, вміння багато і напружено працювати тощо.

Традиційні способи боротьби з негативною дією напруження полягають в прийомі лікарських засобів, якими є транквілізатори і антидепресанти. Проте вони мають побічні дії і проводять іншу руйнівну дію на здоров'ї людини. Тому вдаватися до них слід лише в крайньому випадку і лише по рекомендації і під спостереженням лікаря. В той же час могутнім і при цьому надійним засобом уникнення стресу є свідомість працівника, причому свідоме управління стресом цілком доступно для більшості людей [3].

Психопрофілактичні заходи не вимагають залучення спеціально підготовлених фахівців (психотерапевтів, психоневрологів) і можуть проводитися або самим працівником, або організовуватися керівниками підрозділів. Ці заходи можуть носити як колективний, так і індивідуальний характер. І лише в тих випадках, коли це не дає належного ефекту, слід звернутися до психотерапевта.

Найбільш поширеними та ефективними заходами є створення кімнат психологічного розвантаження, застосування функціональної музики, та проведення гімнастики [2].

Варто також зазначити, що для діяльності фінансових працівників в екстремальних умовах найбільш важливими є довільний і усвідомлюваний, а також усвідомлюваний і цілеспрямований рівні саморегуляції. Тому про останню найчастіше говорять у зв'язку із здібностями людини свідомо змінювати свій стан. При цьому на усвідомлюваному і цілеспрямованому рівнях розглядаються такі методи, як самонаказ, самопереконання, зміна спрямованості свідомості, цільових установок і мотивів.

Отже, при вирішенні проблем зі стресовим навантаженням основну роль відіграє особистісне вміння працівника, самодисципліна і старанність у боротьбі за збереження відповідного стану здоровя.

Список використаних джерел

1. Анопрієнко О.В. Чинники виникнення хронічного стресу у підлітків хворих на онкологічні захворювання. //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pzpp/2012_14_4/13-19.pdf

2. Корольчук В.М. Механізм адаптації особистості до стресу. //www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvmdu/psykh/2011_6/30.pdf

3. Савчин М.В., Царьов Ю.О. Особливості психопрофілактики стресу у працівників освітніх закладів.// //www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Znpkhist/2010_2/10smvpoz.pdf