Доц. Слободиська О.А., Пасічник В.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ,Україна

Проблеми молоді:соціальний аспект

Історія розвитку людства засвідчує: майбутнє має тільки та держава, яка піклується про молодь. Згідно соціологічних уявлень, саме молодь є тією силою, яка має величезний потенційний ресурс і за певних соціальних обставин швидко перетворюється в активну силу соціально-економічних, політичних і культурних трансформацій. Головне – правильно оцінити молодь, зрозуміти її, вчасно виявити і вирішувати її проблеми. Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на перехресті різних наук. Соціологія, відносить ці проблеми до найважливіших. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних, соціальних чинників, соціологія виявляє непересічний інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, норми моралі, традиції тощо.

Українська молодь є складовою світової спільноти молоді. В нашій державі налічується більше 14 мільйонів молодих людей віком від 15 до 34 років, що складає 30% її населення. Постійно скорочується питома вага молоді щодо всього населення. В Україні за даними Держкомстату станом на 2012р. порівняно з 2002р. чисельність молодих людей віком від 15 до 34 років зменшилася на 1,8%. За всіма прогнозами, ця тенденція триватиме і надалі [5].

Самопочуття молоді є одним з головних показників розвитку суспільства. А проблема формування її свідомості – це одна із провідних у соціології. Вирішення багатьох проблем молоді залежить від факторів соціального життя. Йдеться про вибір професії, життєвого шляху, самовизначення професійну мобільність тощо.

Для вивчення молодіжних проблем, потрібен глибокий системний аналіз стану молоді, чим покликана займатися соціологія молоді.

Соціологія молоді – це галузь соціології, яка досліджує соціальну демографічну спільність суспільства, що перебуває у процесі переходу від дитинства до дорослого життя [1].

Одною з провідних у соціології молоді виступає проблема дослідження молодіжної свідомості. При її з'ясуванні слід виходити з того, що свідомість молоді, як спільнісна, так і групова, — це різновиди масової свідомості, які вивчаються соціологами шляхом аналізу її основних форм (політико-правової, економічної, екологічної, моральної тощо), які функціонують на когнітивному (або теоретико-пізнавальному), емоційно-чуттєвому та конативному (або поведінковому) рівнях [2].

Окремої уваги заслуговує також з'ясування молодіжних проблем, серед яких найголовнішими є:

- низький рівень життя, безробіття і значна економічна та соціальна залежність від батьків;

- шлюбно-сімейні проблеми (високий рівень розлучень, сімейних конфліктів);

- низька народжуваність - вже протягом трьох з половиною десятиліть в Україні зберігається рівень народжуваності, який не забезпечує навіть відтворення поколінь;

- матеріальна незабезпеченість, відсутність умов для поліпшення житлових умов;

- поганий стан здоров'я і зростання рівня соціальних відхилень (злочинність, пияцтво, наркоманія, проституція);

- втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму [3].

На жаль, існуючі економічні і соціальні програми практично не враховують специфічну соціальну позицію молодого покоління в процесі суспільного розвитку. У зв'язку з цим необхідно підсилити увагу до соціальних проблем молоді, визначенню засобів, форм, методів і критеріїв роботи з молодим поколінням. Соціальна незахищенність, нестача уваги суспільства визначає цю соціальну групу як дестабілізуючу суспільну силу, а в це ж час на молоді лежить відповідальність за майбутнє країни [4].

Отже, вирішення цих проблем потребує розробки і втілення у соціальну практику державної молодіжної політики, яка повинна бути зорієнтована на створення нової системи професійної підготовки молоді з урахуванням потреб ринку праці, подолання відчуження молоді від політичних та суспільних процесів, зниження рівня безробіття,утвердження у молодіжному середовищі засад здорового способу життя. Серед інших напрямів молодіжної політики слід також виділити: підтримку молоді у соціально-трудовій сфері; профілактику асоціальної поведінки у молодіжному середовищі; житлову та сімейну молодіжну політику; підтримку громадських молодіжних об’єднань і організацій. Саме удосконалення і розвиток молодіжної політики є однією з необхідних передумов реалізації українською молоддю свого важливого суспільного призначення.

Література:

1. Головатий М.Ф. Проблеми молодіжної політики // Філософська і соціологічна думка. -2011. – 257с.

2. Романовська О.В. Соціологія молоді. – К., МАУП. 2010. – 190с.

3. Черниш Н. Й. Суспільна свідомість молоді. – Львів: Світ, 2010.—200с.

4. Бажал О.І. «Проблемний» портрет молодої людини // Дзеркало тижня.—2012. – С.60-62.

5. Державна служба статистики України -- www.ukrstat.gov.ua