Д. фіз.-мат. н. Пасічник
А. М., Клен
О. М.
Академії митної служби України
ВИЗНАЧЕННЯ НАПРЯМКІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА
ПРІОРИТЕТНОСТІ МОДЕРНІЗАЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ПУНКТІВ ПРОПУСКУ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН
УКРАЇНИ
Важливе значення для інтеграції української транспортної
системи в європейську мережу міжнародних транспортних коридорів відіграє
удосконалення та подальший розвиток логістичної транспортно-митної
інфраструктури держави і в першу чергу реконструкція та модернізація системи пунктів
пропуску державного кордону України. При цьому особливої актуальності набуває
питання розробки напрямків розвитку системи пунктів пропуску митного кордону України та методів визначення
черговості їх реконструкції та модернізації.
Для успішного
вирішення проблем подальшого розвитку інфраструктури та мережі автомобільних
пунктів пропуску митного кордону України необхідно враховувати досвід сусідніх
країн з використання свого географічного положення та облаштування державних
кордонів. Так маючи менші значення експертних оцінок транзитного потенціалу,
Польща забезпечує надходження до бюджету від транзиту близько $ 4 млрд щорічно.
На польському кордоні з Росією, Білорусією та
Україною, із загальною довжиною 1185,4 км розташовано 16 пунктів перетину
кордону, що знаходяться на автомобільних шляхах, тим часом, на польсько-німецькому кордоні довжиною
467 км – 24 пункти перетину кордону. Характеристики облаштування польського
кордону за ділянками із суміжними державами наведено в табл. 1.
Дані таблиці засвідчують, що середня відстань між
пунктами пропуску на кордоні з державами не членами ЄС складає від 60 до
90 км, а на кордоні з державами членами ЄС – від 16 до 25 км.
За інформацією експертів на польському кордоні характерна наявність черг, що залежить від ряду факторів, у тому числі і недостатньої пропускної спроможності пунктів пропуску, а відповідно і їх кількості на 100 км державного кордону. Аналіз наведених даних показує, що найбільш оптимальною є наявність 3 – 4 пунктів пропуску на 100 км державного кордону.
Таблиця 1 – Характеристика облаштування польського кордону
автомобільними пунктами пропуску
|
Ділянка кордону |
Довжина кордону, км |
Кількість пунктів пропуску |
Середня відстань, км |
|
Країни ЄС |
1899,0 |
99 |
19,18 |
|
Литва |
103,0 |
6 |
17,17 |
|
Словаччина |
539,0 |
21 |
25,67 |
|
Чехія |
790,0 |
48 |
16,46 |
|
Німеччина |
467,0 |
24 |
19,46 |
|
Країни не члени ЄС |
1185,4 |
16 |
74,09 |
|
Росія |
232,0 |
3 |
77,33 |
|
Білорусь |
418,2 |
7 |
59,74 |
|
Україна |
535,2 |
6 |
89,20 |
|
Всього |
3084,4 |
115,00 |
|
Для визначення
рейтингу пріоритетності автомобільних пунктів пропуску митного кордону України
для проведення реконструкції та модернізації пропонується ввести інтегральний
коефіцієнт їх рейтингу, який розраховується за формулою:
K = qfe ×Kfe + qvs ×Kvs + qte ×Kte + qso ×Kso + qr ×Kr + qj ×Kj +
+
qz ×Kz + qspk ×Kspk + qms ×Kms + qmd ×Kmd + qph ×Kph . ( 1)
Співвідношення (1)
включає такі коефіцієнти функціональних характеристик та стану облаштування пунктів
пропуску:
Kfe – коефіцієнт ефективності використання пропускної спроможності;
Kvs – коефіцієнт відповідності пропускної спроможності пункту
пропуску пропускній спроможності пункту пропуску суміжної держави;
Kte – коефіцієнт терміну експлуатації пункту пропуску;
Kso – коефіцієнт
стану облаштування пункту пропуску;
Kr – коефіцієнт
наявності “фільтра” пункту пропуску;
Kj – коефіцієнт економічної функціональності пункту пропуску;
Kz – коефіцієнт забезпечення пункту пропуску технічними засобами митного
контролю (ТЗМК);
Kspk – коефіцієнт запровадження спільного контролю;
Kms – коефіцієнт
рівня магістрального сполучення;
Kmd –
коефіцієнт наявності технічної документації з реконструкції та модернізації
пункту пропуску;
Kph – коефіцієнт
забезпечення під’їзними шляхами.
Величина
впливу кожного із наведених коефіцієнтів на інтегральний коефіцієнт рейтингу
визначається відповідними ваговими індексами: qfe; qvs;
qte; qso; qr; qj; qz; qspk; qms; qmd; qph.
Результати
розрахунку пріоритетності українських автомобільних пунктів пропуску через митний кордон з Польщею для проведення реконструкції та модернізації,
виконані на основі запропонованого підходу формула (1), наведені в табл. 2.
Таблиця 2 – Результати розрахунків пріоритетності пунктів пропуску
для реконструкції та
модернізації
|
Ділянка митного кордону
України |
АПП України |
Проектна АПП
вантажні ТЗ |
Проектна АПП
легкові ТЗ |
Факт вантажні
2012 |
Факт легкові
2012 |
Коеф.
використ. пропуск. спромож. |
Коеф.
рейтингу |
Рейтинг черги
на реконстр |
|
Польща 2 |
Устилуг |
278 |
2700 |
170 |
1500 |
0,58 |
4,020 |
1 |
|
Польща 3 |
Рава–
Руська |
250 |
4000 |
553 |
2334 |
1,40 |
4,009 |
2 |
|
Польща 6 |
Смільниця |
|
|
41 |
1176 |
0,00 |
3,930 |
3 |
|
Польща 5 |
Шегині |
300 |
1900 |
514 |
2016 |
1,39 |
3,703 |
4 |
|
Польща 4 |
Краківець |
500 |
2000 |
647 |
2505 |
1,27 |
3,134 |
5 |
|
Польща 1 |
Ягодин |
1000 |
4000 |
933 |
2060 |
0,72 |
2,885 |
6 |
За результатами
проведених розрахунків визначено, що більше значення інтегрального коефіцієнта
рейтингу визначає вищий пріоритет пункту пропуску на проведення реконструкції
та модернізації. Аналіз наведених результатів дозволяє також визначити пункти
пропуску, що мають сучасну інфраструктуру та найбільш ефективні функціональні
характеристики, як розв’язок оберненої задачі. Так за даними табл. 2 слідує, що
найкращий стан облаштування на українсько-польському кордоні має пункт пропуску
Ягодин.