Біологічні науки / Структурна ботаніка і біохімія рослин

Студент ІV курсу Буйний О.В., студентка ІV курсу Кондратюк О.І.,

к.б.н. Рогач В.В.

Вінницький державний педагогічний університет, Україна

Вплив стимуляторів росту рослин на морфогенез і продуктивність томатів

Одним із важливих напрямів вирішення проблеми одержання високих і стабільних урожаїв у світовому рослинництві є застосування інтенсивних технологій з використанням синтетичних регуляторів росту рослин серед яких чільне місце займають стимулятори росту та розвитку рослин. Спектр використання цих препаратів є надзвичайно широким. Від підвищення урожайності та якості продукції до покращення стійкості проти хвороб і шкідників та факторів середовища [1].

Важливою овочевою культурою є томати. Вони займають важливе місце в раціоні населення. Окрім цього плоди багаті на вітаміни, пектинові речовини, органічні кислоти. Томати також є важливою лікарською рослиною. Для лікування різноманітних захворювань застосовують як вегетативні так і генеративні органи рослини. У зв’язку з цим важливим є вивчення дії синтетичних стимуляторів росту та розвитку рослин [3].

У вегетаційний період 2013 року дослідження проводили на насадженнях томатів селянського фермерського господарства «Бержан» с. Горбанівка Вінницького району Вінницької області. Рослини сорту Бобкат обробляли за допомогою ранцевого оприскувача ОП-2 стимуляторами росту – модифікаторами основних стимулюючих фітогормонів: 1-нафтилоцтовою кислотою (1-НОК), гібереловою кислотою (ГК₃) та 6-бензиламінопурином (6-БАП) Рослини контролю обприскували водопровідною водою. Площа дослідних ділянок 33 м², повторність п’ятикратна.

Морфологічні показники вивчали кожні 10 днів. Площу листків визначали методом висічки. Товщину стебла в центральній частині вимірювали штангенциркулем. З метою вивчення впливу регуляторів росту на продуктивність культури проведено визначення урожайності. Одержані матеріали оброблені статистично та за допомогою комп’ютерної програми “STATISTICA – 6,1” [2].

За результатами наших досліджень встановлено, що синтетичні стимулятори росту та розвитку рослин 1-НОК, ГК₃, 6-БАП зумовлювали зміни у морфогенезі і продуктивності рослин томатів сорту Бобкат (табл.).

Таблиця.

Вплив стимуляторів росту та розвитку рослин на анатомо-морфометричні показники культури томату сорту Бобкат (фаза початку дозрівання плодів)

Показники	Висота росли (см)	Кількість листкових пластинок на рослині (шт)	Маса листків з 1 рослини (г)	Маса стебла (г)	Діаметр стебла (см)	Маса кореня (г)	Діаметр кореневої шийки (см)	Середня урожайність з дослідної ділянки (кг)
1-НОК	74,91 ±3,11	785,64 ±33,29	399,57 ±15,09	1144,56 ±48,13	2,14 ±0,11	71,96 ±3,13	2,40 ±0,12	172,06 ±7,16
ГК3	77,98 ±2,46	732,21 ±31,16	386,01 ±16,20	996,25 ±42,63	1,90 ±0,09	58,85 ±2,54	2,30 ±0,11	144,15 ±5,94
6-БАП	69,33 ±3,03	560,27 ±21,27	324,34 ±12,37	899,05 ±44,57	1,84 ±0,08	66,34 ±3,32	2,20 ±0,09	152,11 ±6,67
Контроль	71,02 ±3,36	645,17 ±28,46	331,74 ±14,98	941,10 ±43,79	1,99 ±0,09	62,17 ±3,07	2,30 ±0,10	134,19 ±6,14

Зокрема досліджено, що за дії 1-НОК та ГК₃ спостерігалося збільшення лінійних розмірів дослідних рослин відповідно на 6 та 10%. При застосування синтетичного аналога цитокінінів – 6-БАП висота рослин практично не змінювалася.

Нами встановлено, що за дії 1-НОК та ГК₃ зростала кількість листкових пластинок на рослині (22 і 14%) та їх маса (20 і 16%). Застосування цитокінінового регулятора росту дещо зменшувало кількість листкових пластинок та практично не змінювало їх масу у порівнянні з контролем. Препарат з ауксиновою активність та гіберелова кислота збільшували масу стебла на 20 та 6%. При цьому достовірне зростання діаметру цього вегетативного органу спостерігалося лише при застосуванні 1-НОК (8%).

Маса кореня після обробки синтетичним модифікатором ауксинової дії зростала на 16%, а синтетичним цитокініном на 7%. Гіберелова кислота зменшувала масу кореня до 5%. Діаметр кореневої шийки при застосування стимуляторів росту практично не змінювався.

Важливим морфометричним показником, що суттєво впливає на продуктивність сільськогосподарських культур є площа листкової поверхні [4]. Проведеними нами дослідженнями встановлено, що за дії 1-НОК та ГК₃ відбувалося зростання площі листкової поверхні у порівнянні з контролем.

При застосуванні 6-БАП результати були близькими до контролю (рис.).

15.06. 25.06 07,07 14.07. 24.07.

Рис. Вплив стимуляторів росту на площу листкової поверхні рослин томатів сорту Бобкат.

Зростання площі асимілюючої поверхні зумовило підвищення продуктивності культури. Зокрема за дії 1-НОК середня урожайність томатів зростала на 28,31%, при застосування ГК₃ на 7,43%, а при обробці 6-БАП на 13,44%.

Отже, застосування стимуляторів росту 1-НОК, ГК_3, 6-БАП на рослинах томатів сорту Бобкат зумовлювало зростання лінійних розмірів дослідних рослин, збільшувало кількість та масу вегетативних органів і покращувало урожайність культури.

Література

1. Белоногов Д. Е. Влияние гиббереллина и 6-бензиламинопурина на урожай семян и сухой массы клевера лугового / Д. Е. Белоногов, Т. А. Калининская, Т. В. Лихолат // Физиология растений. – 1983. – Т. 30, вып. 4. – С. 724-730.

2. Казаков Є. О. Методологічні основи постановки експерименту з фізіології рослин / Є. О. Казаков. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

3. Кружилин A.C. Помидоры, перцы, баклажаны. Кружилин A.C., Шведская З.М. – М.: Россельхозиздат, 1972. С.144.

4. Якушкина Н. И. Влияние регуляторов роста на использование ассимилятов из листьев разного яруса / Н. И. Якушкина // Физиология растений. – 1962. – Т. 9, вып. 1. – С. 111-114.