Дебела К.С., к.б.н. Рогач В.В.
Вінницький державний педагогічний
університет ім. М. Коцюбинського, Україна
Вплив різнонаправлених регуляторів росту на олійність
рослин соняшнику та вміст вищих жирних кислот в олії
Одним із основних завдань
сучасного аграрного виробництва є пошук нових шляхів та способів підвищення
урожайності та якості продукції. Умовою отримання значних досягнень у цьому
напрямку є оптимізація рівня реалізації генетичного потенціалу рослин з
одночасною мінімізацією впливу негативних факторів зовнішнього середовища в
процесі їх онтогенезу [1].
Більш ефективно і
цілеспрямовано управляти продуктивністю рослин дають можливість синтетичні
регулятори росту та розвитку. Інтерес до даної групи сполук обумовлений широким
спектром їх дії на рослини, можливістю спрямовано регулювати окремі етапи онтогенезу
з метою мобілізації потенційних можливостей рослинного організму, в тому числі
впливати на урожайність і якість сільськогосподарської продукції [4].
Інтерес до застосування регуляторів росту на олійних
рослинах посилюється у зв'язку з зростаючим значенням цих культур у світовому
рослинництві. Цінність
харчової рослинної олії зумовлена вмістом у ній біологічно активних жирних
кислот, які організмом людини не синтезуються, а засвоюються тільки в готовому
вигляді [2].
Методика досліджень.
Обробку соняшнику гібриду
ПР63А90 здійснювали у фазу 10-12 справжніх листків 0,25%-м розчином
хлормекватхлориду, розчином трептолему у концентрації 10 мл/га та їх сумішшю.
Загальний вміст олії в
насінні визначали методом екстракції в апараті Сокслета. В якості органічного
розчинника використовували петролейний ефір з температурою кипіння 40-650С
[5]. Кількісний вміст та якісний склад
насичених і ненасичених вищих жирних кислот визначали методом газорідинної
хроматографії на хроматографі “Хром-1” (ЧССР). Умови хроматографування: стальні
колонки розміром 200 мм, заповнені сорбентом целітом-545. Швидкість проходження
газу 50 мл/хв., газ-носій нітроген. Температура колонки – 2000С,
випаровувача – 2300С, полум’яно-іонізаційного детектора – 2400С
[3]. Одержані
матеріали оброблені статистично.
Результати досліджень
Проведеними нами
дослідженнями встановлено, що застосування стимулятора росту, інгібітора росту
та їх суміші зумовлювало підвищення вмісту олії в насінні соняшнику. Найефективнішим
виявилося застосування
хлормекватхлориду (4,37%), за дії трептолему вміст олії зростав на 3,66%,
а при застосуванні суміші препаратів на 2,85% у порівняні з контролем (47,75%)
Важливим є вивчення якісного
складу вищих жирних кислот в соняшникові олії. Встановлено, що олія гібриду
ПР63А90 містить дванадцять вищих жирних кислот: міристинову, пальмітинову,
пальмітоолеїнову, стеаринову, олеїнову, лінолеву, ліноленову, арахінову,
гондоїнову, бегенову, лігноцеринову, нервонову (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив регуляторів росту на вміст ВЖК в олії соняшнику (%)
|
№ п\п |
Назва вищої жирної кислоти |
Контроль |
Хлормекват-хлорид |
Суміш препаратів |
Трептолем |
|
1 |
Міристинова |
0,04±0,001 |
0,04±0,005 |
0,04±0,001 |
0,05±0,005 |
|
2 |
Пальмітинова |
4,92±0,004 |
*5,31±0,014 |
4,87±0,055 |
*5,33±0,014 |
|
3 |
Пальмітолеїнова |
0,10±0,0050,02 |
0,09±0,015 |
0,10±0,001 |
*0,07±0,001 |
|
4 |
Стеаринова |
3,72±0,015 |
3,80±0,035 |
3,88±0,055 |
3,71±0,075 |
|
5 |
Олеїнова |
32,9±0,007 |
*32,26±0,003 |
*34,63±0,001 |
33,83±0,595 |
|
6 |
Лінолева |
56,56±0,132 |
56,91±0,465 |
*54,67±0,005 |
54,92±0,835 |
|
7 |
Ліноленова |
0,07±0,001 |
0,09±0,005 |
0,07±0,001 |
0,07±0,001 |
|
8 |
Арахінова |
0,22±0,002 |
*0,19±0,001 |
*0,16±0,001 |
0,22±0,001 |
|
9 |
Гондоїнова |
0,09±0,001 |
*0,05±0,005 |
*0,04±0,001 |
*0,08±0,001 |
|
10 |
Бегенова |
0,52±0,001 |
0,53±0,006 |
0,59±0,065 |
*0,610,006± |
|
11 |
Лігноцеринова |
0,11±0,001 |
*0,13±0,005 |
*0,22±0,001 |
*0,26±0,045 |
|
12 |
Нервонова |
0,75±0,001 |
*0,60±0,015 |
0,80±0,055 |
0,85±0,075 |
Примітка: * – різниця достовірна при
Р≤0,05
Досліджено, що за дії трептолему
та хлормекватхлориду зростав вміст пальмітинової кислоти на 8% у порівнянні з
контролем. При застосуванні хлормекватхлориду та його суміші із трептолемом
зростав вміст арахінової кислоти відповідно на 14 та 27%. Такі зміни
жиронокислотного складу соняшникової олії підвищують частку насичених жирних
кислот.
Під впливом суміші
стимулятора та інгібітор росту на 5% зростав вміст олеїнової кислоти. Вміст лігноцеринової кислоти практично в двічі зростав під
впливом трептолему та його суміші з хлормекватхлоридом. Зростання вмісту цієї
кислоти є позитивним явищем, оскільки, вона має протипухлинн дію [6]. Окрім цього під впливом цих же препаратів зростав вміст
нервонової кислоти яка в організмі людини використовується для побудови
мієлінових оболонок та білої нервової речовини [7].
Отже, застосування
різнонаправлених рістрегулюючих речовин зумовлює зростання олійності насіння, а
суміш хлормекватхлориду і трептолему призводить до покращення якісного складу
олії.
Література
1.
Регулятори
росту рослин у землеробстві : зб. наук. праць / за ред. А. О. Шевченка. – К. :
Міністерство АПК, 1998. – 144 с.
2.
Васильев
Д. С. Подсолнечник / Д. С. Васильев. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. :
Агропромиздат, 1990. – 173 с.
3.
Жири та
олії тваринні і рослинні. Аналізування методом газової хроматографії метилових
ефірів жирних кислот (ISO 5508:1990,
IDT) : ДСТУ ISO 5508-2001. – [Чинний від 2003-01-01]. – К. : Державний
комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, 2002. –
ІV, 9 с. – (Національний стандарт України).
4.
Калінін Ф. Л.
Застосування регуляторів росту в сільському господарстві / Ф. Л. Калінін. – К.
: Урожай, 1989. – 168 с.
5.
Починок
Х. Н. Методы биохимического анализа растений / Починок Х. Н. – К. : Наук.
думка, 1976. – 334 с
6.
Конопляне
насіння попереджає онкозахворювання.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://hemps.prom.ua/a130427-konoplyane-nasnnya-poperedzhuye.html
7.
Биология и медицина. Электронный журнал Медицина. [Електронний ресурс] – Режим доступу http://medbiol.ru/medbiol/biochem/x01ce031.htm