Кандидат
сільськогосподарських наук Бородіна К. І.,
магістр
факультету природничої та фізико-математичної освіти Мальцев С.
Глухівський
національний педагогічний університет
імені Олександра Довженка
видове
різноманіття комарів північного регіону українИ
комарі не тільки докучають людям та домашнім тваринам своїми укусами, а й
деякі види комарів є єдиними винуватцями зараження людини тяжкою виснажливою
хворобою – малярією. Однак, звичайні комарі, які найбільш поширені, не можуть
бути «хазяїнами» малярійного паразита.
Підтвердженням
зараження малярійним плазмодієм, а відповідно, і розносниками хвороби є тільки
ті види комарів, які зоологічно відносяться до особливого роду Анофелес (Anopheles).
Список відомих людей, які померли від
малярії, зробив Б. Каргер – Деккер [5]. Окрім Олександра Македонського у списку є імена римських імператорів Трояна
і Марка Авреля, короля вестготів Аларіха I, пророка Мухамеда, різних
німецьких королів Середньовіччя, а також Альбрехта Дюрера та інших [2].
Там, де
малярійних комарів немає, не буває і малярії, так як іншим шляхом зараження не
відбувається, тому дуже важливо уміти відрізняти малярійних комарів анофелесів
від інших (Culex та Aedes). Їх виявлення покаже,
що дана місцевість може стати вогнищем малярії, як тільки тут з’являться хворі
малярією люди, які приїхали звідки – небудь [4].
Комарі Tipulariale за зовнішніми ознаками
дуже різні. У Європі вони не менш чисельні, ніж у інших країнах. За літописом,
на який посилається А.Є. Брем [1], в Англії у 1736 році комарі з’явилися в
неймовірний кількості в одному із міст і буквально хмарами кружляли навколо
дзвіниці, а жителі прийняли їх за шароподібну масу диму. Дуже неприємно було
жителям цього міста потрапити в таку хмару жалячих комах.
Але наші
комарі є небезпечними в порівнянні з північноамериканськими москітами, які «отруюють
життя» усьому місцевому населенню. Наприклад, жителі Оріноко при зустрічі перш
за все цікавилися, яка сьогодні ввечері була поведінка москітів. Відомі випадки,
коли місцеві жителі покидали своє місто через постійні муки, які приходилося їм
переносити від комарів, і переселялися в інші місця.
Ще в
стародавні часи Павзаній розповідав про подібний випадок. «Місто Міус у країні
Каріі, – говорить він, – розташоване у морській затоці; сюди впадає річка Меандр,
яка поступово відділила затоку своїми мулом від моря і опріснила його воду; з
того часу розвелося тут дуже багато комарів, що заставали жителів покинули своє рідне місто і перебратися до Мілету, і
у мій час, – додає Павзаній, – на місці стародавнього Міуса стояв лише храм
Бахуса» [1 ].
На Україні
найбільш поширеними є комарі з роду Culex та Aedes. Після спарювання самки цих комарів направляються туди,
де є стояча вода глибиною у декілька сантиметрів. Для них ідеально підходять
ставки, калюжі, болота та канави. Якщо поблизу природні водойми відсутні, тоді
у пригоді стане усе, – бочка з водою або наповнена дощовою водою консервна
банка. У цьому відношенні комарі не дуже вибагливі, але більшість самок
комарів, перед тим як відкласти яйця, п’ють кров. Комар випиває рівно стільки
крові, скільки необхідно для повного розвитку однієї генерації яєць.
Відповідність
між процесами перетравлення крові та дозріванням яєць отримала назву
гопотрофія. Гіпотрофічна гармонія властива усім кровосисним комарам і, можливо,
усім іншим кровосисним прямошовним двокрилим (москітам, мошкам та іншим).
Обмежена
ненажерливість комара корелює із обмеженою плодючістю. Самка комара випиває
кількість крові приблизно у півтори рази більше маси її тіла, і за цей рахунок
відкладає у середньому біля 250 яєць.
Біологію,
екологію комарів та заходи з ними вивчав В.М. Беклемишев [3]. Перші роботи з вивчення
біології малярійного комара належать М. М. Кулайку.
Мета нашого
дослідження – вивчення видового та кількісного різноманіття комарів, які
заселяють північний регіон України.
Робота
виконала згідно з комплексною темою досліджень кафедри теорії та методики
викладання природничих дисциплін Глухівського національного педагогічного
університету імені Олександра Довженка «Вивчення біологічного різноманіття
безхребетних тварин Сумської області».
Нами був
проведений видовий та кількісний аналіз комарів як на стадії імаго, так і на
личинковій стадії.
За
літературними даними місцями розмноження і личинок, і лялечок кровосисних комарів
є як природні, так і штучні водойми, а саме: береги річок та струмків, які
проросли рослинами; заводі, затоки, калюжі, які утворюються після висихання
води; калюжі, які утворюються під час танення снігу та дощів; озера, болота,
дорожні кювети, кар’єри і канави, ями, колії, зрошувальні та осушувальні
канали, водойми, які утворилися в результаті неправильної експлуатації доріг;
чани, бочки; а також вода, яка збирається в дуплах дерев.
Ми обстежили
береги озера, яке зазвичай влітку є місцями відпочинку людей, а також
центральний парк міста Шостка.
Дослідження
проводили разом із ентомологом Шосткинської епідеміологічної станції в літній
період, а саме 15 червня, та восени 20 вересня 2013 року.
Результати дослідження наведені в
таблиці 1, 2 та рисунках 1, 2.
Таблиця 1
Видовий і кількісний
склад комарів влітку 2013 р
|
Види комарів |
Влітку |
|||
|
Парк |
Озеро |
|||
|
Личинки |
Дорослі |
Личинки |
Дорослі |
|
|
Anopheles maculipennis |
32 |
16 |
67 |
35 |
|
A. messae |
13 |
8 |
30 |
21 |
|
Всього малярярійних комарів |
45 |
24 |
97 |
56 |
|
Culex pipus |
11 |
4 |
34 |
16 |
|
Aedes communis |
18 |
12 |
16 |
9 |
|
A. vexanes |
16 |
15 |
15 |
9 |
|
A. caspius |
19 |
15 |
18 |
10 |
|
Всього не малярійних комарів |
64 |
46 |
83 |
44 |
|
Загальна кількість |
109 |
70 |
180 |
77 |
Таблиця 2
Видовий та кількісний
склад комарів восени 2013 р.
|
Види комарів |
Восени |
|||
|
Парк |
Озеро |
|||
|
Личинки |
Дорослі |
Личинки |
Дорослі |
|
|
Anopheles maculipennis |
4 |
10 |
12 |
21 |
|
A. messae |
3 |
5 |
9 |
14 |
|
Всього малярярійних комарів |
7 |
15 |
21 |
35 |
|
Culex pipus |
5 |
10 |
4 |
10 |
|
Aedes communis |
4 |
7 |
3 |
6 |
|
A. vexanes |
3 |
7 |
3 |
6 |
|
A. caspius |
4 |
6 |
2 |
7 |
|
Всього немалярійних комарів |
16 |
30 |
12 |
29 |
|
Загальна кількість |
23 |
45 |
33 |
64 |
Дані, які
наведені в таблицях, свідчать, що кількість дорослих особин комарів залежить
від пори року: влітку і малярійних, і немалярійних комарів більше ніж восени, а
саме у парку нами було відмічено збільшення загальної кількості личинок на 86,
дорослих на 25 особин, а на озері – відповідно на 147 і 13 особин. Суттєво
влітку зросла кількість личинок у двох різних біотопах.
Восени самці
та незапліднені самки гинуть. Зимують лише запліднені самки, які ще не відклали
яєць. У стані спокою вони знаходяться у захищених від вітру й різких коливань
температури приміщеннях. Навесні самки вилітають із своїх схованок тоді, коли
середньодобова температура повітря досягає 5 – 7°С і сонце починає прогрівати
водойми. Через 10 – 15 днів після вильоту вони відкладають яйця у воду, температура
якої є не менше 10 – 11°С, за один раз самка може відкласти близько 200 яєць, а
за сезон комаха здійснює кілька кладок.
До постійних
водойм приурочені в основному місця розмноження комарів, які зимують у фазі
личинки або імаго, а самки відкладають яйця на поверхню води. Особливості
життєвого циклу комарів загалом визначають основні закономірності приуроченості
видів до водойм – місць розмноження.
Кровосисним
комарам властивий вкрай нерівномірний розподіл за типами личинкових біотопів.
Вирішальне значення мають гідрологічний і гідротермічний режими водойм,
тривалість їх існування, характер рослинності, якість води та інші. Різні
констеляції цих чинників у різних водоймах визначають кількісний рівень і
якісний склад личинок комарів, що їх заселяють, тому центральний парк і
територія озера у нашому досліді відрізняються за кількісним складом як
дорослих особин, так і личинок кровосисних комарів. Наприклад, влітку у парку
нами було відмічено всього личинок 109, а на озері – 180, відповідно дорослих –
70 і 77 особин.
Для
порівняння кількісних показників за два періоди було побудовано дві гістограми,
які відображають співвідношення личинок та дорослих особин комарів на озері та
в центральному парку.
Гістограма
2.3. відношення дорослих особин до личинок у літній період.

Рис. 1. Відношення дорослих особин до личинок у літній період
Порівнявши
дані гістограм, можна зазначити, що в осінній період кількісний склад комарів
зменшується. Це пов’язано з особливостями життєвого циклу і кліматичними
умовами даної місцевості, зниженням температури повітря і температури води.
Висновки
Результати
наших досліджень свідчать про те, що найбільш небезпечним місцями відпочинку
людей є озера в літній період, бо саме в цей час з яєць, які відкладені самками
на поверхню води, з’являються личинки, а згодом і комарі у великий кількості,
які можуть спричинити захворювання.
Література
1.
Брем А. Э. Жизнь животных / А. Э. Брем .- М. : Терра, 1992. – С. 258 –259.
2.
Тайные тропы носителей
смерти : [пер. с нем] / под ред. Б. Л. Черкасского. – М.: Прогресс, 1990. – С. 325.
3.
Учебник медицинской
этомологии / под ред. В. Н.
Беклемишева. – М. : Медгиз, 1949. - С.50.
4.
Яхонтов А. А. Зоология
для учителя / Александр Александрович Яхонтов. – М. : Просвещение, 1968. - 241 с.
5. Karger – Decker B.
Neviditelni nepfatele. – Praga, 1977. – 252 S.