Гісем
Н.В., Тиводар І.В.
Буковинський Державний
Фінансово-Економічний Університет, Україна
Вплив
макроекономічних показників на зведений платіжний баланс України
В
сучасних умовах все більшого розвитку набирають економіко-математичні науки, їх
використання при дослідженні сучасних проблем. Тому на фоні загострення
проблеми платіжного балансу України, формування його позитивного сальдо, було
вирішено провести економетричне дослідження з метою з’ясування, як основні
макроекономічні показники впливають на сальдо зведеного платіжного балансу.
Дослідимо
залежність зведеного платіжного балансу
від: ВВП (Х1), інфляції (Х2), обмінного курсу (Х3), облікової ставки НБУ (Х4),
обсягу інвестицій (Х5). Статистичні дані факторів впливу на банківську систему
представлені в таблиці 1.
Таблиця
1
Фактори
впливу на платіжний баланс
|
|
ВВП реал (Х1) |
інфляція % (Х2) |
обмінний курс
% (Х3) |
облікова ставка % |
Інвестиції % |
Зведений баланс % |
|
1998 |
0,981 |
1,200 |
0,750 |
0,300 |
0,883 |
0,896 |
|
1999 |
0,998 |
1,192 |
0,541 |
0,350 |
0,802 |
-7,800 |
|
2000 |
1,059 |
1,258 |
0,680 |
0,320 |
0,921 |
0,205 |
|
2001 |
1,092 |
1,061 |
1,010 |
0,207 |
0,941 |
0,595 |
|
2002 |
1,052 |
0,994 |
1,007 |
0,105 |
0,876 |
1,363 |
|
2003 |
1,096 |
1,082 |
1,000 |
0,105 |
0,729 |
0,547 |
|
2004 |
1,121 |
1,123 |
1,002 |
0,075 |
0,637 |
0,890 |
|
2005 |
1,027 |
1,103 |
1,039 |
0,090 |
0,799 |
0,237 |
|
2006 |
1,073 |
1,116 |
1,014 |
0,095 |
0,800 |
4,452 |
|
2007 |
1,079 |
1,166 |
1,000 |
0,083 |
0,665 |
0,256 |
|
2008 |
1,023 |
1,223 |
0,656 |
0,100 |
0,809 |
-3,076 |
|
2009 |
0,852 |
1,123 |
0,965 |
0,115 |
1,536 |
0,223 |
|
2010 |
0,936 |
1,091 |
1,003 |
0,094 |
0,887 |
-2,728 |
|
2011 |
1,003 |
1,046 |
0,997 |
0,085 |
0,718 |
-2,049 |
|
2012 |
1,021 |
0,998 |
0,999 |
0,076 |
0,903 |
0,588 |
X1, X2, X3, X4, X5 – фактори, як впливають
на рівень інвестицій, а саме:
X1 – ВВП;
X2 – інфляція;
X3 – обмінний курс(USD/UAH);
Х4 –
облікова ставка НБУ;
Х5 – інвестиції ;
Y – результат діяльності банківської системи (млн. грн.).
Припустимо, що між
зведеним платіжним балансом і
факторами ВВП, інфляції,
обмінного курсу, облікової ставки НБУ, інвестицій, існує лінійний зв'язок.
(1)
де 
- розрахункові
значення зведеного платіжного балансу, 
- стохастична складова, b^ -
оцінки параметрів.
Знайдемо МНК – оцінки параметрів моделі
(1). Для цього складемо вектор-стовпець 
:
|
Y= |
0,896 |
|
-7,800 |
|
|
0,205 |
|
|
0,595 |
|
|
1,363 |
|
|
0,547 |
|
|
0,890 |
|
|
0,237 |
|
|
4,452 |
|
|
0,256 |
|
|
-3,076 |
|
|
0,223 |
|
|
-2,728 |
|
|
-2,049 |
|
|
0,588 |
і матрицю Х:
|
Х= |
1 |
0,981 |
1,2 |
0,75 |
0,3 |
0,883 |
|
1 |
0,998 |
1,192 |
0,541 |
0,35 |
0,802 |
|
|
1 |
1,059 |
1,258 |
0,68 |
0,32 |
0,921 |
|
|
1 |
1,092 |
1,061 |
1,01 |
0,207 |
0,941 |
|
|
1 |
1,052 |
0,994 |
1,007 |
0,105 |
0,876 |
|
|
1 |
1,096 |
1,082 |
1 |
0,105 |
0,729 |
|
|
1 |
1,121 |
1,123 |
1,002 |
0,075 |
0,637 |
|
|
1 |
1,027 |
1,103 |
1,039 |
0,09 |
0,799 |
|
|
1 |
1,073 |
1,116 |
1,014 |
0,095 |
0,8 |
|
|
1 |
1,079 |
1,166 |
1 |
0,083 |
0,665 |
|
|
1 |
1,023 |
1,223 |
0,656 |
0,1 |
0,809 |
|
|
1 |
0,852 |
1,123 |
0,965 |
0,115 |
1,536 |
|
|
1 |
0,936 |
1,091 |
1,003 |
0,094 |
0,887 |
|
|
1 |
1,003 |
1,046 |
0,997 |
0,085 |
0,718 |
|
|
1 |
1,021 |
0,998 |
0,999 |
0,076 |
0,903 |
Обчислимо оцінки регресійних
коефіцієнтів за формулою
,
|
Х'
= |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
0,981 |
0,998 |
1,059 |
1,092 |
1,052 |
1,096 |
1,121 |
|
|
1,2 |
1,192 |
1,258 |
1,061 |
0,994 |
1,082 |
1,123 |
|
|
0,75 |
0,541 |
0,68 |
1,01 |
1,007 |
1 |
1,002 |
|
|
0,3 |
0,35 |
0,32 |
0,207 |
0,105 |
0,105 |
0,075 |
|
|
0,883 |
0,802 |
0,921 |
0,941 |
0,876 |
0,729 |
0,637 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
1,027 |
1,073 |
1,079 |
1,023 |
0,852 |
0,936 |
1,003 |
1,021 |
|
1,103 |
1,116 |
1,166 |
1,223 |
1,123 |
1,091 |
1,046 |
0,998 |
|
1,039 |
1,014 |
1 |
0,656 |
0,965 |
1,003 |
0,997 |
0,999 |
|
0,09 |
0,095 |
0,083 |
0,1 |
0,115 |
0,094 |
0,085 |
0,076 |
|
0,799 |
0,8 |
0,665 |
0,809 |
1,536 |
0,887 |
0,718 |
0,903 |
де 
- транспонована матриця 
,
Таблиця 3
Матриця 
|
15 |
15,413 |
16,776 |
13,663 |
2,2 |
12,906 |
|
15,413 |
15,90415 |
17,23365 |
14,06344 |
2,253176 |
13,10928 |
|
16,776 |
17,23365 |
18,84792 |
15,14389 |
2,522417 |
14,43124 |
|
13,663 |
14,06344 |
15,14389 |
12,82303 |
1,831271 |
11,74914 |
|
2,2 |
2,253176 |
2,522417 |
1,831271 |
0,4545 |
1,925088 |
|
12,906 |
13,10928 |
14,43124 |
11,74914 |
1,925088 |
11,71331 |
Таблиця 4
Обернена матриця 
|
103,6199 |
-37,9859 |
-36,9749 |
-14,5817 |
-2,25385 |
-11,1068 |
|
-37,9859 |
40,29468 |
-3,69723 |
-7,66971 |
-8,59043 |
10,41694 |
|
-36,9749 |
-3,69723 |
28,07265 |
10,82784 |
0,960484 |
-0,72768 |
|
-14,5817 |
-7,66971 |
10,82784 |
11,83673 |
10,54368 |
-2,29592 |
|
-2,25385 |
-8,59043 |
0,960484 |
10,54368 |
21,22875 |
-3,15067 |
|
-11,1068 |
10,41694 |
-0,72768 |
-2,29592 |
-3,15067 |
4,381954 |
|
|
-61,6338 |
|
25,56976 |
|
|
13,55406 |
|
|
14,57887 |
|
|
1,626679 |
|
|
7,349053 |
Зробивши перелічені
обчислення ми отримуємо результат оцінки регресійних коефіцієнтів b0, b1, b2,
b3, b4, b5 (таблиця 4).
Таблиця 4.
Параметри моделі залежності
інвестицій від незалежних факторів
|
b0 |
-61,6338 |
|
b1 |
25,56976 |
|
b2 |
13,55406 |
|
b3 |
14,57887 |
|
b4 |
1,626679 |
|
b5 |
7,349053 |
де: b0, b1, b2, b3,
b4, b5 – коефіцієнти регресії, що характеризують міру впливу на показник Y і
розглядаються як ефект впливу факторів X1, X2, X3, X4, X5.
Отже:
Y= -61,6338+25,5698X1+13,5541X2+14,5789X3+1,6267X4+7,3491X5 ,
де рівень кореляції
становить:
|
кореляція
(Y) |
|
|
Х1 |
0,330828 |
|
Х2 |
-0,28832 |
|
Х3 |
0,627974 |
|
Х4 |
-0,38135 |
|
Х5 |
0,063467 |
Також можна
дослідити часткову кореляцію між факторами, які можна побачити у таблиці 5.
Таблиця 5
Часткова
кореляція між факторами
|
r12 |
-0,10993 |
r34 |
0,665142 |
|
r13 |
-0,37154 |
r35 |
-0,40301 |
|
r14 |
-0,22782 |
r45 |
-0,32667 |
|
r15 |
0,768683 |
r24 |
0,028846 |
|
r23 |
0,593997 |
r25 |
-0,06081 |
Отже, ми виконали такі дії:
1) зібрали та впорядкували статистичну інформацію;
2) методом найменших квадратів
побудували матричним способом п’ятифакторну лінійно-регресійну модель
модель впливу факторів на зведений платіжний баланс. Дана модель набула
вигляду:
Y= -61,6338+25,5698X1+13,5541X2+14,5789X3+1,6267X4+7,3491X5
3)
дослідили кореляційну залежність зведеного платіжного
балансу від ВВП, інфляції, обмінного курсу, облікової ставки НБУ, інвестицій.
Найбільша залежність проявляється з фактором обмінний курс і складає 62,8%.
4)
обчислили коефіцієнт детермінації, який склав 0,67. Це
свідчить про те, що фактори на 67% впливають на дану лінійно-регресійну модель
5)
проаналізували кореляційний зв'язок
між факторами. Близько 50% всіх факторів показали обернено-пропорційну
залежність між собою.
Висновки: Розглянувши результати
дослідження, робимо висновок про те, що дані показники слабо впливають на стан
платіжного балансу, лише на 67 %.
Серед них найбільший вплив на результуючий показник має обсяг обмінний курс (
фактор Х3 = 0,628 – це свідчить про прямий, досить
сильний зв’язок між обмінним курсом та зведеним платіжним балансом, це в свою
чергу становить 62,8%, Решта показників, такі, як фактор Х1 (ВВП) = 0,331
(33,1%) X2 (інфляція) = -0,288 (-28,8%),
(обернений зв'язок ) відповідно X4 (облікова ставка) = -0,381 (або -38,1%), а X5 (інвестиції) = 0,063 (або 6,3%).
Із
таблиці 5, виплива як фактори, вони ж
макроекономічні показники впливають один на одного. Це демонструють коефіцієнти
матриці r. Отже, ВВП - інфляція, ВВП - обмінний курс, інфляція – облікова
ставка, обмінний курс – інвестиції, інфляція – інвестиції, ВВП – інвестиції – це від’ємна кореляція,
при якій збільшення однієї змінної пов'язане зі зменшенням іншої. Додатній
взаємозв’язок ( додатна кореляція) – це зв'язок при якому збільшення однієї
змінної пов'язане зі збільшенням іншої, при цьому коефіцієнт кореляції
додатній.
Оскільки
коефіцієнт детермінації R2 становить 67% то це говорить про слабкий вплив
досліджуваних факторів. В свою чергу ми можемо спостерігати зв’язки між
факторами, що не відповідають реальним взаємозв’язкам, а також теоретичним
джерелам. В такому випадку ми змушені стверджувати, що дана модель не є в
повній мірі адекватною, однак відкидати її та нехтувати нею не слід. Ця
неадекватність може бути спричинена наступними факторами.
Дана модель
не є в повній мірі адекватною, крім того основні макроекономічні показники
впливають лише на 67 % не результуючий показник, зв’язки між факторами
втрачають логічну суть. Тому виникає питання, чи може щось впливати на
адекватність даної моделі. Ми вважаємо, що в умовах ринкової трансформації,
постійних кризових явищ, держава безумовно вдається до прямих впливів на
економіку, регулюючи то рівень інфляції, то облікової ставки, то просто
наводячи невірні статистичні дані. Отже, основний вплив на стан платіжного
балансу має державне втручання.
В ході
дослідження нами також було встановлено, що для того, щоб сальдо зведеного
платіжного балансу України нарешті стало додатнім, потрібно досягти таких
макроекономічних показників:
1) ВВП реал (приріст) = 7%
2) ІСЦ (приріст) = 5%
3) Обмінний курс до долара США = 8 грн
4) Облікова ставка = 7,5 %
5) Інвестиції = 400 млрд грн.
Таким чином
практичне значення даного дослідження полягає у тому, щоб сприяти розвитку
аналітичних досліджень в університетах макроекономічних процесів України.
В решті решт ми
дійшли до висновку, що найбільший вплив на стан платіжного балансу та економіку
країни має прямий вплив Уряду.