Економічні науки/7. Облік і аудит

К.е.н. Рилєєв С.В., Мосічук О.Г. магістрант

Чернівецький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Сутність оборотних активів у системі менеджменту підприємства

На сьогоднішній день вагоме місце в складі майна для будь-якого підприємства посідають, не залежно від його галузевої специфіки та функціонування. І від того наскільки ефективним буде управління ними залежить результативність роботи всього підприємства.

Першоосновою раціональної побудови системи управління оборотними активами є правильне розуміння їх змісту.

Серед науковців не має єдиного підходу щодо визначення понять «оборотний капітал», «оборотні кошти», «оборотні активи».

Так, А.М. Поддєрьогіна зазначає, що «оборотний капітал (оборотні активи) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку» [5, c. 187]. Таке визначення розкриває глибокий зміст цього поняття, враховуючи те, що кошти можуть авансуватись з метою отримання економічного блага. Слід відмітити, що ототожнення оборотного капіталу з оборотними коштами є невиправданим, враховуючи, що гроші мають вартісну форму, а капітал за своєю природою має не тільки вартісну, але й натурально – речову форму.

На думку Л.О.Роштейна «...оборотні кошти – це грошові кошти, що знаходяться у розпорядженні об’єднання для створення запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей» [1, с. 61]. Розглянуте визначення не є повним, враховуючи, що матеріальні цінності включають будь–які предмети, товари, майно, продукцію, а також обладнання, устаткування, транспортні засоби, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час (більше одного року), зберігаючи при цьому натуральну форму.

В.В. Ковальов вважає, що оборотний капітал «...належить до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені у них протягом року або одного виробничого циклу» [4, с. 330]. Якщо вважати, що мобільні активи – це оборотні активи, то представлене визначення не є правильним, оскільки ототожнює мобільні активи підприємства з грошовими коштами, хоча вони є одними із елементів цих активів, а не є ними.

Вітчизняний економіст М.Д. Білик подає таке визначення: «...оборотні активи виробничого підприємства – група мобільних активів із періодом використання до одного року, що безпосередньо обслуговують операційну діяльність підприємства і внаслідок високого рівня їхньої ліквідності мають забезпечувати його платоспроможність за поточними фінансовими зобов’язаннями» [2, с. 161] .

За словами сучасного економіста І.О.Бланка: «...оборотні (поточні) активи як сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу» [3, с. 62].

Оборотні активи знаходяться в постійному русі (кругообігу), особливості якого обумовлені специфікою формування операційного циклу підприємства . Стадії кругобігу оборотних активів наведені на рисунку 1.

Перша стадія (грошова) – на підприємство надходять гроші від реалізації товарів, які в подальшому є основою для фінансування виробничої діяльності.

Друга стадія (виробнича) – авансовані гроші в предмети праці (Т) забезпечують виробництво продукції (В), наслідком якого є випущена продукція, для подальшого продажу (товар) (Т’).

Третя стадія (товарна) передбачає продаж виробленої продукції (товарів) і отримання виручки у вигляді грошових коштів (або дебіторської заборгованості). Відповідно форми оборотних активів постійно змінюються з товарної в грошову, з грошової у виробничу, товарну, яка знову ж таки повертається у грошову форму. Такий цикл обертання оборотних активів постійно продовжується в процесі господарської діяльності підприємства.

ПЕРША Грошова (забезпечення) Г – Т		ДРУГА Виробнича (виробництво) Т – В – Т’	ТРЕТЯ Товарна (реалізація) Т’ – Г’

Г – ВЗ . . . ВЗ – В – ГП . . . ГП – Г’

Рис.1. Стадії кругообігу та форми перетворення оборотних активів

Відповідно перебуваючи у вигляді грошей – оборотні активи відносяться до категорії засобів в сфері обігу. В подальшому забезпечує виробничий процес, це вже засоби сфери виробництва, які після отримання готової продукції для реалізації, знову ж таки перетворюються в засоби сфери обігу.

Література:

1. Бандурка О. М., Фінансова діяльність підприємства : підручник / О. М. Бандурка, М. Я. Коробов. – К. : Либідь, 2008. – 320 с.

2. Білик М. Д. Фінансовий аналіз : навчальний посібник / М. Д. Білик, О. В. Павловська – К.: КНЕУ, 2007. – 592 с.

3. Бланк И. А. Управление активами и капиталом предприятия : научное издание / И. А. Бланк. – К. : Ника – Центр, Эльга, 2003. – 448 с.

4. Ковалев, В. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия : учебник / В. В. Ковалев, О. К. Волкова. – М.: Проспект, 2007. – 424 с.

5. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств : підручник / А. М. Поддєрьогін, М. Д. Білик, Л. Д. Буряк та ін. /Кер. кол. авт. і наук. ред. проф. А. Д. Поддєрьогін. – К. : КНЕУ, 2007. – 552 с.