Аспірант, Іванченков В.С.

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, Україна

Інновації підприємств консервної галузі

Для забезпечення стабільного фінансового стану підприємство повинно випускати продукцію, яка спроможна конкурувати з подібними продуктами на сучасному світовому ринку. Особливо це актуально для підприємств, які випускають продукти харчування. Запорукою їх конкурентоспроможності та гарного просування на ринку є висока якість продуктів, які традиційно споживаються населенням, наявність нових цікавих та розкручених брендів, сприятлива цінова політика. Це, безумовно, викликає необхідність запровадження інноваційного процесу.

Вагомий внесок у вивчення проблем інноваційно розвитку зробили провідні вчені: Л.І. Абалкін, Ф. Візер, В.І. Кушлін, В. Паретто, Г.Х. Попов, Г. Фостер, М. Фрідмен, Ф. Хаєк, й. Шумпетер та інші.

Передумову розвитку інноваційної діяльності в консервній галузі харчової промисловості України складають [1]:

- наявність відповідних природних ресурсів;

- можливість організації виробництва інноваційного продукту на підприємствах різного масштабу та різних форм власності;

- підвищений попит на інноваційну продукцію;

- широкі експортні можливості.

Все це спонукає підприємства харчової галузі вкладати інвестиції у розвиток технології та модернізацію виробничих потужностей. В результаті реалізації інноваційної політики народжуються нові види продукції, зростає якість продукту за рахунок удосконалення технології виробництва, оптимізується система ціноутворення за рахунок покращення процесів постачання та збуту, зростає рівень рентабельності діяльності за рахунок вдосконалення системи управління.

При цьому для інновації притаманні наступні основні ознаки:

– науково-технічна новизна;

– здатність інновації до матеріалізації у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби і предмети праці, технології і організації виробництва;

– здатність до комерціалізації самої інновації і (або) результатів її впровадження [2].

Таким чином, новація (результат науково-технічної діяльності), що має комерційну привабливість, перетворюється на інновацію з моменту її використання на ринку. Для того, щоб втриматись на світовому ринку, підприємства консервної галузі, в першу чергу, повинно пропонувати покупцям зовсім нові види продукції та технології, тобто розвивати продуктові (товарні) та процесові інновації (табл. 1).

Таблиця 1 – Напрями інноваційного розвитку консервної галузі

Характерні риси діяльності	Напрями інноваційного розвитку як умови ефективного господарювання	Види інновацій
1. Сезонний характер виробництва: - залежність тривалості сезону переробки від кліматичної зони	- використання альтернативних видів діяльності - розширення асортименту виготовлення консервної продукції за рахунок м’ясних та м’ясо-рослинних консервів - використання технологій переробки напівфабрикатів	маркетингові процесові процесові
2. Використання сільськогосподарської сировини: - залежність обсягів та якості сировини від природно-кліматичних умов	- наявність інфраструктури зберігання сировини (охолоджувані сховища, асептичні ємкості)	інфраструктурні
-тісний зв'язок з сільгоспвиробниками	- агропромислова інтеграція	маркетингові
-значні втрати сировини в період заготівлі	- створення первинних пунктів переробки сировини	маркетингові
3. Виробництво продукції дитячого харчування: - підвищені критерії до якості сировини та готової продукції	- використання екологічно-чистої сировини - організація системи контролю якості	продуктові маркетингові
4. Велика номенклатура використання сировини та матеріалів, тари: - підвищені вимоги до якості тари	- використання екологічної тари	продуктові
Продовження табл. 1
- великі обсяги відходів	- використання комплексної переробки сільськогосподарської сировини	процесові
5. Велика номенклатура готової продукції	- розширення асортименту використання способів консервування (теплова стерилізація, швидке заморожування, сушіння)	процесові
6. Низький рівень рентабельності	- використання енергозберігаючих технологій - використання ресурсозберігаючих технологій - використання альтернативних технологій консервування (стерилізація, пастеризація, сушіння, квашення, заморозка)	процесові

В останні часи консервна продукція впровадила деякі нововведення, які стосуються форм тари, кольору етикетки, виду пакування та інші. Ці нововведення, які істотно не змінюють якість продукції та технологічний процес, а тільки задовольняють окремі потреби потенційних покупців, отримали назву псевдоінновації [3]. Такий підхід має достатньо низький рівень витрат та скоро окупається, але не може забезпечити прориву у фінансово-економічному положенні підприємства. Майбутнє інноваційного розвитку консервної галузі за розробкою нових продуктів та використання новітніх технологій.

Та створити новий якісний продукт, необхідний для споживання, це півсправи. Дуже важливо створити ефективну систему просування цього продукту на ринку. Досягнення високого рівня рентабельності в цьому випадку стає можливим лише за наявності комплексу продуктових та маркетинговими інновацій.

Інновація – це результат інтелектуальної діяльності. Підприємство може піти двома шляхами:

– скористатися послугами науково-дослідної організації;

– розробити інновацію на підприємстві.

Як перший, так і другий шляхи мають потребу у кваліфікованих спеціалістах, що дає змогу говорити про необхідність розвитку інтелектуальних інновацій.

Для підтримки розвитку продуктових та процесових інновацій будь-якому підприємству потрібна відповідна інфраструктура, яка обов’язково має включати інноваційні компанії, бізнес-інкубатори, технологічні парки, консалтингові, страхові, інформаційні та інші центри. На наш погляд, доцільно говорити про інфраструктурні інновації, виділяючи їх в окрему групу. Такі інновації, по-перше, виступають самостійним новим продуктом, а по-друге, є обов’язковою умовою розвитку ефективної інноваційної діяльності виробничого підприємства.

Таким чином, для консервної галузі притаманно наступні види інновацій: продуктові, процесові, технічні; маркетингові, організаційні,інтелектуальні, інфраструктурні. При цьому перші три (продуктові, процесові та технічні) потребують суттєвих інвестицій. Інші ж, навпаки, можуть обійтись низькими фінансовими вкладеннями, але залежать від інтелектуального потенціалу підприємства.

Література

1. Кучеренко Р.А. Проблеми розвитку переробних підприємств плодоовочевої консервної галузі Черкаської області на інноваційно-інвестиційних засадах / Р.А. Кучеренко. – Економічний часопис – ХХІ. – 11-12׳2011. – С. 54-57.

2. Сумець О.М. Товарна інноваційна політика: навчальний посібник для студ. вищ. навч. закл. / О.М. Сумець, Є.М. Ігнатова. – К.:Хай-Тек Прес, 2010. – 376 с.

3. Пєтухова О.М. Типи інновацій та їх реалізація в харчовій промисловості України / О.М. Пєтухова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/268/4/1558.pdf.