К.с-г.н. Волкова Л.А., к.геогр.н. Гопчак І.В.,

магістр Ярмольчук Р.В.

Національний університет водного господарства

та природокористування, м.Рівне, Україна

Сучасний стан якості поверхневих вод річки Рось

Сучасний рівень розвитку суспільства характеризується щорічним зростанням обсягів виробництва, що завжди пов’язано з використанням природних ресурсів і умов. Зростаючі темпи виробництва не тільки покращують рівень та умови комфортності життєдіяльності, але при цьому прямо або опосередковано впливають на стан довкілля.

Погіршення якості ресурсів – забруднення атмосферного повітря, засмічення, забруднення та виснаження водних об'єктів, збіднення флори та фауни, деградація ґрунтового покриву – все це спричиняє погіршення екологічного стану довкілля, негативно відбивається на стані здоров’я людей, тобто порушуються умови екологічної безпеки життєдіяльності людини. Особливо гостро постає питання щодо збереження водних ресурсів.

У сучасних умовах формування якості води в басейні р.Рось визначається складним і багатогранним комплексом природних і антропогенних чинників. Найбільше значення у цих процесах мають такі складові: гідрологічний режим річки, режими роботи малих ГЕС (МГЕС), особливості фізико-географічних, геологічних і гідрогеологічних умов у різних частинах басейну річки, характер і співвідношення промислового та сільськогосподарського виробництва, особливості та об’єми водоспоживання й скидів забруднених стічних вод.

Об’єктом наших досліджень є поверхневі води річки Рось. Витік річки розташований біля села Ординці Погребищенського району Вінницької області. Річка впадає до Дніпра на північ від села Хрещатик (Черкаський район). Гідроморфологічну оцінку басейну річки можна представити наступними показниками: площа басейну становить 12575 км²; довжина 346 км; ширина річища у середній течії до 50 м; для долини річки характерне чергування звужених і розширених ділянок, ширина змінюється від кількох сотень метрів до 4,5-5 км, на деяких ділянках спостерігається асиметрія схилів долини – правий схил високий (до 60-80 м) і стрімкий, лівий – невисокий і пологий, у місцях перетину кристалічних порід річка звужується до 10-15 м, стає порожистою; ухил річки – 0,61 м/км.; заплава на розширених ділянках терасована, завширшки 2-2,5 км, у звуженнях – 200-300 м; середньорічний стік – 22,5 м³/с (за 65 км від гирла); живлення переважно снігове, влітку характерна межень. У басейні р.Рось розташовано 3386 водних об’єктів, з них 1136 малих річок загальною довжиною 4827 км, 2175 ставків, 67 водосховищ та 7 озер [5, 6].

Річка Рось це складний водогосподарський комплекс – тут розміщено 4 водозабори питного водопостачання: Білоцерківський, Богуславський, Миронівський і Корсунь-Шевченківський, водозабори промислових підприємств та цукрових комбінатів, що забирають воду з Росі та її приток. Забір води із поверхневих джерел на потреби населення та галузей економіки становить близько 90 млн.м³на рік, 72% з них це скид стічних та колекторно-дренажних вод, у тому числі недостатньо очищених – 23%, без очистки – 3%.

Внаслідок високої зарегульованості стоку (43% від середньої величини), скиду стічних вод (особливо зливової каналізації міст і селищ басейну), інтенсивного використання земельних ресурсів (розораність становить до 70%) погіршується якість води.

Екологічна оцінка якості води р. Рось здійснена із застосуванням «Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями» [1] яка включає три блоки показників: блок сольового складу, блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників та блок специфічних речовин токсичної дії.

Згідно зазначеного нормативного документу процедура виконання екологічної оцінки якості води р. Рось складалася з наступних послідовних етапів:

- визначення пунктів гідроекологічних спостережень;

- оброблення і групування бази вихідних даних;

- визначення класів і категорій якості річкових вод за окремими показниками та окремими блоками;

- узагальнення класів і категорій якості вод за окремими групами показників;

- узагальнення оцінок якості вод за показниками (вираженими у класах і категоріях) за окремими блоками з визначенням блокових значень класів і категорій якості вод;

- визначення об’єднаної оцінки якості води окремих ділянок досліджуваного водного об’єкту за певний період спостережень.

Критеріальною базою використаної «Методики…» [1] є система екологічної класифікації якості поверхневих вод за трьома блоками показників:

- блок сольового складу І₁ (за критеріями: мінералізації, іонного складу, забруднення прісних гіпо- та олігогалинних вод, компонентами сольового складу);

- блок трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників І₂;

- блок показників вмісту специфічних речовин токсичної дії І₃.

Визначення об’єднаної екологічної оцінки якості води р. Рось на 5-ти окремих пунктах спостережень (табл.1, 2) полягає в обчисленні інтегрального екологічного індексу (І_Е), який розраховується для найгірших і середніх значень блокових індексів за формулою

, (1)

де І₁ – індекс забруднення компонентами сольового складу; І₂ – індекс трофо-сапробіологічних показників; І₃ – індекс специфічних речовин токсичної дії.

Діапазон величин усіх показників якості води поділено на 5 класів і 7 категорій якості зі словесними характеристиками, що характеризують відповідну якість води від «відмінної», «дуже чистої» до «дуже поганої», «дуже брудної» [2].

Пункти гідроекологічних досліджень встановлені з урахуванням місць сучасного забору води на галузеві потреби, розташування джерел систематичного й аварійного забруднення річкових вод, а також пунктів систематичних спостережень служб державного моніторингу вод, даних про водний режим, фізико-географічні та морфологічні особливості водних об’єктів басейну р. Рось. У кінцевому розрахунку для оцінки якості води в маловодний період, було вибрано 5 пунктів спостережень, що дало змогу охарактеризувати гідроекологічний стан основного русла р. Рось від верхів’я до гирла.

Хімічний склад води Росі формується під значним впливом процесів вивітрювання алюмосилікатів кристалічних порід, що знаходяться в басейні річки. Це призводить до утворення гідрокарбонатних вод другого та третього типу. Протягом останніх 40 років хімічний тип води в Росі біля Корсунь-Шевченківського змінився з гідрокарбонатн-кальцієвого на гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий. Постійне зростання мінералізації відбувається при зменшенні витрат води періоду весняної повені, що зумовлено зарегулюванням стоку річок [3, 4].

Результати виконаної екологічної оцінки якості води р. Рось від верхів’я до гирлової ділянки для маловодного за водністю періоду у літньо-осінній період 2011-2012 років за середніми та найгіршими значеннями блокових індексів (I₁, I₂, I₃) представлені в таблицях 1 та 2. Етап узагальнення оцінок якості води за окремими показниками з визначенням інтегральних значень (I_E) класів і категорій якості води основного русла р. Рось здійснювався на основі аналізу показників у межах відповідних блоків і величин інтегральних екологічних індексів (I₁, I₂, I₃).

По всій довжині річки при встановленні величини екологічного інтегрального індексу І_Е визначальними були індекси трофо-сапробіологічних показників (І₂) і специфічних речовин токсичної дії (І₃), які відрізняються високими найгіршими і середніми значеннями їх показників.

Результати оцінки сучасного стану якості поверхневих вод річки Рось свідчать про необхідність здійснення цілеспрямованих заходів щодо покращення екологічної ситуації і захисту її екосистеми. В першу чергу ці заходи повинні бути спрямовані на зниження антропогенного евтрофування і забруднення водних об’єктів басейну специфічними речовинами токсичної дії. Оскільки, згідно з Директивою 2000/60/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2000 року, головною метою є запобігання погіршенню стану поверхневих водних об’єктів з цілю досягнення ними «доброго стану» до 2015 року.

Проведена екологічна оцінка стану поверхневих вод річки Рось дозволяє оцінити ефективність здійснених водоохоронних заходів, визначити екологічні нормативи якості води, провести порівняльну характеристику та визначити основні напрямки довгострокової програми водоохоронної діяльності з оздоровлення та поліпшення стану водних ресурсів басейну Дніпра.

Таблиця 1

Об'єднана екологічна оцінка якості поверхневих вод окремих ділянок р.Рось за середніми значеннями блокових індексів (I₁,I₂,I₃) і величиною інтегрального екологічного індексу (I_E) в маловодний період

Показники	Пункти спостереження
	с.Глибічка, питний водозабір м. Біла Церква		м. Богуслав		Питний водозабір м. Богуслав			с. Москаленки, кордон Київської і Черкаської області			Питний водозабір м. Корсунь-Шевченківсь-кий
	Роки спостережень
	2011	2012	2011	2012		2011	2012		2011	2012	2011	2012
I₁	1,3	1,3	1,7	1,7		1,7	1,7		1,7	1,7	1,7	1,7
I₂	3,5	4,1	-	5,0		4	4,8		3,9	4,4	4,4	4,6
I₃	3,4	2,6	-	2,6		3,8	2,5		4,6	2,6	4,7	4,4
I_Е	2,7	2,7	-	3,1		3,2	3,0		3,4	2,9	3,6	3,6
Стан за класом	Добрий										Добрий-задовільний
Ступінь чистоти за класом	Чиста										Чиста-забруднена

Таблиця 2

Об'єднана екологічна оцінка якості поверхневих вод окремих ділянок р.Рось за найгіршими значеннями блокових індексів (I₁,I₂,I₃) і величиною інтегрального екологічного індексу (I_E) в маловодний період

Показники	Пункти спостереження
	с. Глибічка, питний водозабір м. Біла Церква		м. Богуслав		Питний водозабір м. Богуслав		с. Москаленки, кордон Київської і Черкаської області		Питний водозабір м. Корсунь-Шевченківсь-кий
	Роки спостережень
	2011	2012	2011	2012	2011	2012	2011	2012	2011	2012
I₁	1,7	2,0	-	2,0	1,7	2,0	1,7	2,0	1,7	2,0
I₂	5,2	6,0	-	6,4	5,2	6,3	5	6,0	5,6	5,7
I₃	4,4	2,9	-	2,8	4,7	2,8	4,8	2,8	5,3	4,4
I_Е	3,8	3,5	-	3,7	3,9	3,7	3,8	3,6	4,2	3,9
Стан за класом	Задовіль-ний	Добрий-задовіль-ний	Задовільний					Добрий-задовіль-ний	Задовільний
Ступінь чистоти за класом	Забруд-нена	Чиста-забруд-нена	Забруднена					Чиста-забруд-нена	Забруднена

Література

1. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями // В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк, А.В. Яцик, та ін. – К.: Символ-Т, 1998. – 28с

2. Яцик А.В., Басюк Т.О., Гопчак І.В. Екологічна оцінка якості поверхневих вод річки Рось // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування: Зб. наук. пр. – Рівне., 2013. – Вип. 2(62) Сільськогосподарські науки. – С. 79-86

3. Хільчевський В.К., Руденко Р.В. Трансформація хімічного складу води річок басейну Дніпра періоду весняної повені // Наукові записки Тернопільського НПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. Спеціальний вип.: Гідроекологія. — 2005. — № 3 (26). — С. 456–458.

4. Хільчевський В.К., Курило С.М., Дубняк С.С. та ін. Гідроекологічний стан басейну річки Рось. – К.: Ніка-Центр, 2009. – 116 с.

5. http://rosbuvr.com.ua/statti/ekspeduzija.html