Історія/1. Вітчизняна історія

Прилуков Дмитро

студент І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

СЕЛЕ УСІВКА – ВІД МИНУЛОГО І ДО СЬОГОДЕННЯ

Уперше в історичних джерелах с. Усівка згадується у другій чверті XVII ст. Засновано село козаками-втікачами з Правобережної України на землях, що належали Басанській сотні Переяславського полку. Щодо походження назви села, то тут є різні версії. Назва села, мовляв, походить від прізвища козака – Ус, який першим поселився тут. Інша думка: мешканці Усівки колись мали пишні вуса, які неодмінно привертали увагу жителів інших сіл та, особливо, імпонували жіноцтву. І нарешті: колись тут, біля села, протікала повноводна річка з низькими заболоченими берегами, яка, розділившись у руслі на два рукави, нагадувала пишні козацькі вуса. Перші поселенці осіли в різних місцях. Таких кутків було п’ять. На Бондарях мешкали бондарі. Мазурія славилася своїми хатами-мазанками. Навколо Чайок (нині Чаїновка) було багато чайок, адже зовсім поряд знаходилося болото. Город – то був острів, який зусібіч оточувала вода. Нез’ясованою залишається назва кутка Рашівки. Усі ці назви вживаються місцевими жителями і дотепер.

Усівка здавна була відома як вільне козацьке село. Тут не відробляли панщини, постійно мешкали вільні люди. Вони займалися різними промислами: гуральництвом, млинарством, бондарством, а також хліборобством, тваринництвом, овочівництвом. Шкода тільки, що не всі могли здобути бодай початкову освіту. Як і в більшості сіл, в Усівці була церква, при якій функціонувала церковнопарафіяльна школа. Навчалося тут 23-30 дітей, які на той час мали змогу одягнутися і взутися. Спочатку дітей вчили священники, дяки, згодом – учителі. Навчали Закону Божого, читанню, співу. Було створено церковний хор [1].

З 1921 р. село належало до Прилуцького повіту Полтавської губернії [2]. Подальші зміни в селі пов’язані із соціалістичною перебудовою дрібного селянського господарства, яку проводила комуністична партія радянського союзу. Першу сільськогосподарську артіль у селі засновано в 1922 р.

З 21 вересня 1941 р. по 21 вересня 1943 р. село було окуповане німецькими загарбниками. Гітлерівці встановили жорсткий режим лютого терору і насильства. Багато жителів Усівки воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни і переважна більшість їх не повернулася додому, віддавши свое життя в боротьбі з фашизмом. Кілька мешканців села гітлерівці вивезли на примусові роботи до Німеччини. Відступаючи, фашисти спалили школу. З 20 жовтня 1943 р., після звільнення села від німців, школа почала функціонувати [3]. Вчителі за допомогою односельців збирали столи, звозили їх у кілька хат, де навчалися діти. З 1945 р. школа стала семирічною. У серпні 1951 р. її реорганізовано в середню, де навчалося 383 учні. Працювало багато гуртків, зокрема «Юний Фізик», «Юний любитель літератури», «Юний Мічуринець», математичний, малювання, художньої самодіяльності, художнього читання, співочий, балетний, драматичний. З 1952 р. школу очолював С.С. Куць.

У повоєнний період в Усівці було створено колгосп. Пізніше проводив свою виробничу діяльність радгосп «Усівський». Він спеціалізувався на вирощуванні картоплі, а згодом цукрового буряку і зернових.

Було розвинено м’ясо-молочне виробництво. На сьогодні переважну більшість земельних паїв орендує СТОВ «Урожай». Його основний напрям роботи – вирощування зернових культур і цукрового буряка. Збір ціх культур постійно збільшується.У господарстві працює близько 80 осіб. СТОВ «Урожай» щорічно виділяє кошти на соціальний розвиток села. У селі функціонують будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, магазини, загальноосвітня школа I-III ступенів. У 1990 р. почалося будівництво нової школи, яку було відкрито 1 вересня 1992 р. Школа розрахована на 306 місць. За парти сіли 234 учні. Школа знову набула статусу середньої. Перший випуск відбувся 1994 р. Випускниками були 5 учнів. На сьогодні в школі навчаеться 157 учнів, функціонує дошкільна група, в якій виховують 19 дітей. Вони є часткою учнівського колективу. Серед 17 вчителів дев’ятеро – випускники Усівської школи. Крім того, вдається залучати й молодих спеціалістів. Після Чорнобильскої трагедії для переселенців було збудовано 120 будинків.

6 листопада 2007 р. Предстоятель Української Православної Церкви освятив Свято-Духівський храм, закінчення будівництва якого усі чекали з нетерпінням [3].

Отже, розглянувши історію розвитку села Усівка, можемо сказати, що шлях села був складним. Завдяки своїм родючим землям моє село називають аграрною перлиною району.

Література:

1. Український радянський енциклопедичний словник. – Т. 1. – К., 1966. — С. 764-765.

2. Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. – Т. 4. – Київ, 1979. – С. 246.

3. Батушан О., Сікорський М. Шляхами Київщини. – К., 1968. – 354 с.