Історія/1. Вітчизняна історія

Склезь Ілона

студентка І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ – МОЄ РІДНЕ МІСТО

Камiнь-Каширський – мiсто у Волинськiй областi, райцентр Камiнь-Каширського району. Населення 11тис. мешканцiв. Історія районного центру оповита туманом загадок. Волинські археологи проводять розкопки, в ході яких знайдено багато речей бронзового віку. Камінь-Каширська земля зберігає пам’ятки матеріальної культури давньоруського періоду. Історія розповідає, що свого часу дружина Данила Галицького та його два сини під час небезпеки переховувались у городищі міста [1].

Наприкінці Х ст. Волинь і Підкарпаття об’єдналися в удільне князівство Волинське, територія якого сягала Горині і Случі, на півдні включала Підкарпаття, на заході – забузькі землі з Червен, Белз і Волинь, на півночі – Берестя. Волинський князь Роман Мстиславович побудував фортецю для захисту північних кордонів Волинської землі, яка згодом переросла в укріплене городище під назвою Кошер або Каширськ. Місто ввійшло в історію як північний форпост волинської землі. Під час нападу ворогів у ХІІІ ст. знищувалися його оборонні укріплення, однак місто щоразу піднімалося з руїн, відбудовувалося, ширилось у своїй території. Й по сьогоднішній день у назвах вулиць міста відлунюють події тієї давньої iсторичної епохи: Застав’я, Воля, Дальники, Заберiззя [2].

Яких нашесть і руйнацій не зазнавав Камінь-Каширський... Була феодальна Литва, були тевтонці, була панська Польща, бували кримські і заволзькі татари. Була, зрештою унія... Однією з найяскравіших сторінок літопису боротьби українського народу за свою незалежність став козацький рух. У період визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького повстанські загони на Волині нищать магнатські і шляхетські маєтки, звільняють міста і села [1].

Під час Першої світової війни Волинь протягом кількох років була ареною завзятих битв: росіян із німцями й австрійцями, внаслідок чого зазнала великих матеріальних збитків і руйнувань. Спалено багато міст, зруйновано села. Із початком Першої світової становище Каменя-Каширського дедалі гіршало. Багато чоловіків мобілізували до армії. 27 вересня 1915 р. Камінь-Каширський окупували кайзерівські війська. Вони відібрали у населення продовольство, худобу, примусили жителів платити великі податки, безкоштовно працювати. У роки Першої світової війни була побудована залізнична лінія з Ковеля до Каменя-Каширського [2].

У грудні 1917 р. в містечку був створений волосний ревком, який очолив боротьбу народних мас проти окупантів, за встановлення радянської влади. Він вів революційну роботу серед німецьких солдатів, розповсюджував серед них листівки, закликав їх до братання на фронтах і повалення кайзерівського уряду [1].

Першочерговим завданням після Другої світової війни, яке постало перед трудящими Каменя-Каширського, була відбудова зруйнованого господарства. Жителі взяли активну участь у відродженні рідного міста. У вересні 1945 р. було відкрито педагогічне училище, у 1952 р. – медичне училище, завершено відбудову зруйнованої під час окупації залізниці Ковель – Камінь-Каширський.

У 1956 р. став до ладу новий маслозавод. Того ж року було повністю елекрифіковано місто. Почали працювати лісгоспзаг, комбінат побутового обслуговування, відкрилися магазини та підприємства громадського харчування. Споруджено двохповерховий універмаг, готель, приміщення вузла зв’язку, кінотеатр, стадіон.

Вихідцями з міста є: вчений член-кореспондент Академії Наук, лауреат Шевченківської премії Є.С.Шабліовський, кандидат технічних наук М.В.Іщук та інші [2].

Так уже сталося, що Камінь-Каширський не є дуже великим, проте у ньому є багато цікавого. Пам’яткою архітектури є Свято-Іллінська церква, яка знаходиться в центрі міста. Вона має непросту і цікаву історію. Є у Камені-Каширському і церква Різдва Пресвятої Богородиці. Вона занесена до реєстру і довідника пам’яток мистецтва України й характеризується як найдосконаліший твір волинської школи народної архітектури. Нещодавно було відбудовано Свято-Миколаївську церкву, яку зруйнували у 1964 р. Чимало у місті представників римо-католицької, протестанстської, євангелістської вір [1].

Література:

1. Денисюк В. Літопис Камінь-Каширщини. – Луцьк, 2001.

2. Шворак І. Міські історії Каменя–Каширського. – Луцьк, 2009.