Історія/1. Вітчизняна історія

Кононенко Анастасія

студентка І курсу

(науковий керівник – к.і.н. Лановюк Л.П.)

Національний університет біоресурсів і природокористування України,

Україна (м.Київ)

АРХІТЕКТУРА ПРИЛУК

За весь період історичного розвитку місто Прилуки накопичило чималу архітектурну спадщину. Серед монументальних мурованих споруд міста Прилук найстарішою є полкова скарбниця. Вона була побудована для зберігання полкового скарбу, клейнодів і зброї. Стіни цієї зовсім невеликої за розмірами споруди сягають метрової товщини, торці увінчані барочними фронтонами, фасади декоровані пілястрами, профільованим карнизом. Реставрована вона 1989 р. 1720 р.у Прилуках на кошти Гната Галагана звели полкову Спаську церкву й високу муровану дзвіницю, яка одночасно слугувала й брамою-проїздом на територію замку. Ця гарна, ошатна споруда, разом із невеличкою однонефною церквою Святого Миколая-Чудотворця побудована у стилі бароко. На початку 19 ст., після пожежі, пам’ятку дещо перебудували у модному тоді стилі ампір. Ця чудова архітектурна пам’ятка була дуже пошкоджена. Реставрована і повністю відновлена у 1986 р. Усі ці три споруди і утворюють єдиний архітектурний ансамбль неповторної краси [2].

Загадковою й романтичною спорудою є ще одна кам’яниця у центрі старого міста, що раніше нагадувала середньовічний шляхетський замок із баштою та вузькими вікнами-бійницями, збудований у старовинній родовій садибі знаменитого козацько-старшинського роду Скоропадських. Ця двоповерхова споруда, за багато років свого існування, декілька разів перебудовувалась, але й нині зберігає елементи барокової архітектури 18 ст.

Ось так, у 18 ст., старовинні Прилуки, прикрасилися чудовими архітектурними пам’ятками козацької доби, які й нині, майже через три століття, викликають захоплення й повагу до майстрів-будівничих тієї давньої пори [1].

Лишило по собі сліди в Прилуках і наступне 19 ст., яке в архітектурі вважається епохою класицизму, тобто, класичного або ампірного стилю. Найзначнішою й найкращою спорудою ампірного стилю є собор Різдва Пресвятої Богородиці, побудований у 1806-1817 рр. на місці двох старовинних прилуцьких церков. Новий храм із трьома престолами на честь Різдва Пресвятої Богородиці, Варвари Великомучениці та Святого Олександра Невського освячений у 1817 р. Усередині храму, на стінах збереглися залишки олійного розпису початку 19 ст.

У цей же період побудовані й храми у колишніх передмістях, які збереглися до наших днів і є оригінальними архітектурними пам’ятками міста. 1865 р. побудована Іванівська мурована церква з дзвіницею, її стрункий силует чудово вписався в панораму старовинного міста. Без сумніву, вона була тоді, та й нині залишається однією з найкращих архітектурних споруд у місті. Зараз храм відновлено у первісному вигляді. Така ж мурована, одноверха, разом із дзвіницею, Миколаївська церква, побудована у стилі українського модерну у Сорочинцях. У так званому «парафіяльному» стилі споруджено у 1878 р., на місці старовинної церкви, дерев’яний п’ятибальний храм в ім’я Трьох Святителів на Кустівцях [3].

Починаючи з другої половини 19 ст. Прилуки інтенсивно забудовувалися будинками-особняками і громадськими спорудами з оригінально й самобутньо трактованими фасадами. В основному переважали дерев’яні рублені будинки, обкладені цеглою, прикрашені дерев’яним різьбленням, керамічними кахлями, вазами, ліпниною

Досить цікавими, загалом унікальними, є архітектурні ансамблі заїжджого двору Густинського монастиря з Пантелеймонівською церквою, готелем для ченців і притулком для бідних [1].

На зміну класицизму, наприкінці 19 ст. – на поч. 20 ст. у європейській архітектурі запанував стиль модерн. У Прилуках збереглися лише три пам’ятки, побудовані у цьому стилі, але трактовані дещо стримано й самобутньо. Це – невеликий садибний будинок Льодіна на Лапинцях (вул. Густинська), будинок-особняк купця Косицького, в якому містився Російсько-Азійський банк, а нині міститься ресторан «Удай» і магазини на Київській вулиці. Найкраще зберігся модерновий особняк колишнього міського голови купця Кисловського (міський відділ земельних ресурсів) на центральній вулиці, але й він утратив оригінальний парковий фасад зі сходами [2].

Однією з найпомітніших споруд у панорамі старовинного міста є колишній Стрітенський мурований собор на Галаганівській вулиці, побудований 1889 р. в пам’ять про загиблого російського імператора Олександра ІІ. У даній місцевості це досить рідкісна споруда, за типом – тринефна базиліка з трьома куполами (не збереглися) над головним входом. З 1930 р. в храмі розмістився краєзнавчий музей, заснований в 1919 р. Колись музей мав велику і надзвичайно цінну художню колекцію, яка складалася із шедеврів українського, російського та західноєвропейського мистецтва 17-19 століття [3].

Так що, гостинні Прилуки запрошують помилуватися незабутніми архітектурними шедеврами минулих епох

Література:

1. Бойко О. Літописець прилуцького краю // Камуфляж. - №7. - С.44-45.

2. Гайдай Г. Прилуки: історико-краєзнавчі нариси. – Прилуки,2010. – 141 с.

3.Криворучко В. Хранитель історії // Прилуччина. - 2009. - №9. - С.9.