Медицина/9. Гигиена и эпидемиология
Рублевська Н.І., Яценко В.О., Рублевський В.Д., Підгайна
С.О., Туманова В.М., Басько Н.В., Остапенко Ю.В., Матюха О.М.,
Семеняк М.М.
ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”
ВСП “Дніпродзержинський міський відділ лабораторних
досліджень
ОКЗ “Дніпропетровське медичне училище”
ВСП “Дніпропетровський
міський відділ лабораторних досліджень
ДУ “ДОЛЦ ДСЕСУ”
ВСП “Васильківський ОЛЦ ДСЕСУ”ДУ “Дніпропетровський ОЛЦ
ДСЕСУ”
ДУ
“Дніпропетровський ОЛЦ ДСЕСУ”
ВСП “Дніпропетровський районний відділ лабораторних
досліджень
ДУ “ДОЛЦ ДСЕСУ”
Регіональні особливості формування здоров’я дітей у
зв’язку з аерогенним впливом ксенобіотиків
Актуальною проблемою сьогодення є вивчення впливу
факторів довкілля на формування здоров’я населення [1], що обумовило мету
даної роботи – оцінити вплив аерогенного надходження хімічних забруднюючих
речовин на формування здоров’я дітей-мешканців промислового регіону.
Матеріали та методи досліджень. Гігієнічну
оцінку стану атмосферного повітря промислових міст Придніпровського регіону –
Дніпропетровську та Дніпродзержинську проведено згідно із [2] на підставі
результатів спостережень Держкомгідромету за 15-річний період. Для розрахунку
середньодобових доз аерогенного надходження хімічних забруднюючих речовин (АН
доз.) було використано методичний підхід, викладений у [3]. Оцінка стану
здоров’я дітей була проведена відповідно до рекомендацій [4]. Статистичну
обробку матеріалів досліджень проведено із використанням методів біостатистики,
реалізованих у пакеті програм статистичного аналізу STATISTICA v. 6.1 (ліцензія № AJAR909E415822FA).
Результати досліджень та їх обговорення.
Аналіз отриманих результатів свідчить, що в
атмосфері міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ постійно визначаються пил,
сірки діоксид, вуглецю оксид, азоту діоксид у концентраціях, які перевищують
гранично допустимі. Найбільш забрудненим є повітря у районі з інтенсивним
транспортним рухом, де відмічаються найвищі (р<0,05-0,001) в середньому за період спостереження
концентрації пилу (2,35 ГДК с.д.), вуглецю оксиду (1,21 ГДК с.д.), діоксиду
азоту (2,23 ГДК с.д.) та бенз(а)пірену (4,16 ГДК с.д.). Найвищі (р<0,05-0,001) середньорічні
концентрації специфічних забруднюючих речовин у повітрі характерні для
промислових районів: до 3,67 ГДК с.д. по фенолу, до 3,08 ГДК с.д. по аміаку, до
6,33 ГДК с.д. по формальдегіду, а також в окремі роки до 1,13 ГДК м.р. по
сірководню.
Розрахунок аерогенного надходження ксенобіотиків дозволив встановити, що умовах м.
Дніпродзержинськ до організму дітей надходять вірогідно (р<0,05) вищі, ніж в
умовах м. Дніпропетровськ, дози фенолу (в 2,5 раза) і формальдегіду (в 2,2
раза). Надходження вуглецю оксиду в 1,6 раза вище (р<0,05) у Дніпропетровську
(табл.). Достовірно найменшого (р<0,05-0,001) аерогенного навантаження
ксенобіотиками зазнають діти-мешканці районів порівняння. Встановлена різниця
пов’язана зі специфікою джерел забруднення повітря у районах спостереження,
інтенсивністю автомобільного руху. При зіставленні встановлених нами величини
аерогенного надходження ксенобіотиків з такими ж, отриманими в інших населених
місцях – Запоріжжя, Київ, Дружківка [5], визначено, що до організму
дітей-мешканців промислових міст Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ надходить
більша, ніж в інших регіонах, в 2,8 раза добова доза вуглецю оксиду, в 3,3 раза
більша доза фенолу, в 2,2 раза – формальдегіду, в 3,5 раза – бенз(а)пірену.
Таблиця
Аерогенне надходження
ксенобіотиків до організму
4-6-річних
дітей-мешканців промислових міст
|
Ксенобіотики |
Місто, мг/кг×добу, М±m |
Референтні величини АН доз., мг/кг×добу |
|
|
Дніпропетровськ |
Дніпродзержинськ |
||
|
Пил |
0,080±0,0036 |
0,080±0,0075 |
- |
|
Сірки діоксид |
0,004±0,0004 |
0,003±0,0004 |
0,014 |
|
Вуглецю оксид |
0,686±0,0164 |
0,430±0,0645* |
1,067 |
|
Азоту діоксид |
0,022±0,0018** |
0,025±0,0007** |
0,010 |
|
Сірководень |
0,001±0,0001 |
0,002±0,0004 |
- |
|
Фенол |
0,001±0,0001 |
0,003±0,0004* |
0,002 |
|
Аміак |
0,022±0,0011 |
0,025±0,0043 |
0,030 |
|
Формальдегід |
0,002±0,0004 |
0,004±0,0003* ** |
0,001 |
|
Бенз(а)пірен |
1,0·10-6 ± 3,0·10-7** |
7,0·10-7 ± 2,0
·10-7 ** |
3,6·10-7 |
Примітки:
* – р<0,05
при порівнянні між містами;
** – р<0,05 при порівнянні з референтними величинами.
Результати спостережень показали, що аерогенне навантаження
ксенобіотиками (мг/кг×добу) вірогідно впливає на показники неспецифічної
резистентності дітей (r=-0,41÷0,33; р<0,05-0,001), функціональний стан серцево-судинної (r=-0,54÷0,37; р<0,05-0,001) та дихальної
систем (r=-0,27÷0,36; р<0,05-0,001).
Встановлено
кореляційний зв’язок (r=-0,54÷0,37; р<0,05-0,001) між станом кардіо-респіраторної системи дітей і
надходженням ксенобіотиків, які за умов промислового регіону займають більш
високі рангові місця за пріоритетністю [6].
Питома вага дітей першої групи здоров’я (здорові діти) за результатами медичних оглядів в ДДЗ
становить в середньому (30,1±1,99) % у Дніпродзержинську, вищий (р>0,05)
відсоток таких дітей у м. Дніпропетровськ – (33,6±1,23)
%. До другої групи здоров’я відносять (56,5±0,35) %
дітей у Дніпродзержинську та (60,9±2,54) % у Дніпропетровську, до третьої –
(13,8±0,90) % та (6,1±0,77) % відповідно, до четвертої – (1,3±0,20) % –
(0,08±0,02) %.
Необхідно зазначити, що серед дошкільнят інших регіонів
України реєструється більша (р<0,05) питома вага здорових дітей, ніж у
містах Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ. Так, за даними [7], відсоток дітей І
групи здоров’я серед дошкільнят м. Київ за коливався від (38,30±0,19) % до
(46,15±0,21) %, серед дитячого населення Миколаївської області становив
(38,8±0,27) %, Рівненської області – (39,0±0,39) %.
Узагальнення отриманих результатів дозволили зробити
наступні висновки: 1. В атмосфері міст Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ постійно визначаються пил, сірки діоксид,
вуглецю оксид, азоту діоксид у концентраціях, які перевищують гранично
допустимі. Найбільш забрудненим є повітря у районі з інтенсивним транспортним
рухом, де відмічаються найвищі (р<0,05-0,001) середні концентрації пилу (2,35 ГДК с.д.), вуглецю оксиду (1,21 ГДК с.д.) та діоксиду азоту (2,23 ГДК
с.д.). 2. Аерогенне навантаження ксенобіотиками (мг/кг×добу) вірогідно
впливає на показники неспецифічної резистентності здорових дітей
(r=-0,41÷0,33; р<0,05-0,001),
функціональний стан серцево-судинної (r=-0,54÷0,37; р<0,05-0,001) та дихальної систем
(r=-0,27÷0,36; р<0,05-0,001).
Аналіз результатів проведених досліджень дозволив обґрунтувати
необхідність застосування комплексу первинних профілактичних заходів,
які спрямовані на попередження змін у стані здоров’я дітей-мешканців промислового регіону.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бердник
О.І. Вплив несприятливих екологічних чинників на формування здоров’я здорових
підлітків /О.І. Бердник, Т.П. Сидоренко // Науковий вісник Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця. – К., 2010. – № 27. – С. 161 - 162.
2. ДСП – 201
– 97. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць
(від забруднення хімічними і біологічними речовинами). – К., 1997. – 57 с.
3. Руководство по оценке риска для здоровья населения при
воздействии
химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Ю.А. Рахманин, С.М. Новиков, Т.А. Шашина [и др.] – М.: Федеральный центр Госсанэпиднадзора
Минздрава России, 2004. – 143 с.
4.
Донозологічна оцінка стану здоров'я населення у зв'язку з впливом факторів
навколишнього середовища / Е.А. Деркачов, Л.Б. Огip, Т.Є. Дрозд
[та ін.]: методичні рекомендації МР
2.2.12.068–2000. – К., 2000. – 42 с.
5. Петросян
А.А. Аналіз дозового інгаляційного навантаження від забруднення атмосферного
повітря хімічними речовинами / А.А. Петросян, О.І. Турос, О.М. Картавцев //
Довкілля та здоров’я. – 2009. – № 2. –
С. 25 - 28.
6. Рублевська Н.І. Вплив
аерогенного надходження ксенобіотиків на фізіометричні показники дітей / Н.І. Рублевська // Український медичний
альманах. – 2010. – Т. 13, № 3. – С.
179 – 180.
7. Івахно
О.П. Наукове обґрунтування профілактичних заходів збереження та зміцнення
здоров’я дітей у сучасній системі дошкільної освіти: автореф. дис. на здобуття
наук. ступеня д-ра мед. наук 14.02.01 – гігієна та професійна патологія / О.П.
Івахно. – К., 2008. – 39 с.
Рублевська
Н.І.
Дом. адреса:
49066, м.
Дніпропетровськ, вул. Екскаваторна, буд.27/2.
Тел. дом.:
(056) 788-28-06
Тел. роб.:
(056) 713-53-61
Місце роботи,
посада: Дніпропетровська державна медична академія, кафедра гігієни та
екології, д.м.н., професор
Е – mail: toxysan@rambler.ru
rublevskii.vladislav@mail.ru