Педагогічні науки/ 2.Проблеми підготовки спеціалістів

К.п.н. Бондар Л.В.

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Засоби усунення когнітивного дисонансу у процесі оволодіння майбутніми фахівцями технічної галузі іноземною мовою професійного спрямування

У результаті наукових досліджень встановлено ступінь та характер зв’язку успішності навчання іноземної мови з індивідуальними когнітивними та психологічними особливостями суб’єктів навчання, знання та врахування яких створюють основу для реалізації індивідуального підходу до студентів технічних спеціальностей, підвищуючи ефективність процесу навчання французької мови професійного спрямування взагалі, та монологічного мовлення, зокрема [1; 2; 3; 4]. Завданням сучасної гуманістично-орієнтованої вищої школи є усунення когнітивного дисонансу між видом мислення студента, його навчальними стилям та технологіями навчання, які використовуються у ВНЗ. Результати аналізу вітчизняної та зарубіжної науково-методичної літератури [1; 3; 4] дозволили визначити зв'язок домінантних навчальних стилів, притаманних студентам технічних спеціальностей, та навчальних стратегій, які є засобом вираження їх сформованих стилів.

Під домінантними навчальними стилями розуміємо сукупність способів і засобів студента концентруватися на новій інформації, обробляти, відтворювати та продукувати її для реалізації певного навчального завдання, які є відносно стабільними індикаторами когнітивної поведінки суб’єктів навчання у процесі оволодіння іншомовним спілкуванням. Навчальні стилі доволі часто ототожнюються з когнітивними стилями, але внаслідок аналізу компонентного складу перших доходимо висновку, що когнітивні стилі є складовими навчальних стилів, інші елементи якого є варійованими згідно класифікацій різних дослідників. Головним чином, типологія навчальних стилів базується на таких аспектах: модальності сприймання інформації, каналу її надходження; модальності обробки інформації (когнітивних стилях); стилі викладання, ситуаційному факторі – в залежності від типу навчального завдання студент може вдаватися до прийомів, характерних для різних стилів; афективному факторі – мотивації, психологічних особливостей студентів (інтроверсія/екстраверсія). У результаті досліджень навчальних стилів, більшість науковців дійшли висновку, що домінування певних когнітивних стилів є вродженим феноменом, а стилі навчання становлять поєднання вродженого та набутого, таким чином, останні можуть еволювати у процесі оволодіння іншомовним спілкуванням.

Групою вчених Франції був розроблений тест на визначення домінантних навчальних стилів – ISALEM (L'Inventaire des Styles d'Apprentissage du Laboratoire d'Enseignement Multimédia) [4] на базі вищезгаданої класифікації навчальних стилів Д.Колба та його тесту LSI Learning Style Inventory. В основі даної класифікації знаходяться 4 навчальні стилі: 1) інтуїтивний-рефлексивний intuitif réflexif, що відповідає дивергентому стилю; 2) методичний (розмірений)-рефлексивний méthodique réflexif, асиміляторський стиль; 3) інтуїтивний прагматик intuitif pragmatique акомодаторський стиль; 4) методичний (розмірений) прагматик méthodique pragmatique – конвергентний стиль. У студентів технічних спеціальностей спостерігається загальна тенденція (методичний рефлексивний та методичний прагматик) до домінування аналітичних стилів, які характеризуються переважанням абстрактного, дедуктивного підходу у процесі сприймання, обробки навчального матеріалу, схильністю до запам’ятовування на основі диференційованості ознак, контрастивного аналізу. Студенти даної категорії часто вдаються до буквального перекладу під час ознайомлення з текстами, концентруючись на значенні кожної лексичної одиниці, їм важко усвідомити можливість передачі однієї форми висловлювання іншою.

До специфіки аналітичних стратегій відноситься обробка навчальної інформації, яка відбувається за допомогою чітких формально-логічних операцій з обмеженою кількістю дискретних одиниць різних рівнів – від диференційних ознак до речень та понадфразових єдностей внаслідок низького рівня розвитку глобального, гештальтного сприймання та обробки інформації, пред’явлених у формі усних/письмових текстів у студентів [4]. Отже, в основі аналітичних стилів знаходяться домінування принципів лінгвістичного аналізу, формальної логіки, фрагментарна обробка усного/письмового повідомлення, за операцією змістовного виділення «квантів» інформації та характер її сукцесивної організації – предикатно-актантне структурування речень з опорою на формально-граматичні показники логічних відношень та детальна вербальна переробка на основі «предикатноцентричної» граматики [3]. Студенти відчувають складнощі інтонаційного оформлення монологічного висловлювання, тема-рематичного структурування повідомлення, глобального сприймання повідомлення з наступним його відтворенням.

Таким чином, у процесі навчання французького професійно спрямованого монологічного мовлення необхідно брати уваги індивідуальні особливості когнітивного та психологічного рівнів майбутніх фахівців технічної галузі.

Література:

1. Алмазова Н.И. Когнитивные аспекты формирования межкультурной компетентности при обучении иностранному языку в неязыковом вузе: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. пед. наук / Н.И.Алмазова. – СПб., 2003. – 46с.

2. Баташева Т.С. Психологические условия и механизм развития когнитивно-коммуникативных способностей студентов-филологов: дис. канд.. психол. наук: 19.00.07 /Баташева Татьяна Сергеевна. – Н.Новгород, 2006. – 170 с.

3. Седов К.Ф. Нейропсихолингвистика /К.Ф. Седов. – М.: Лабіринт, 2007. – 224 с.

4. Le questionnaire ISALEM-97 / B.Monfort, R. Cahay, J. Therer et d’autres: [Ressource électronique]: Laboratoire d’enseignement multimédia. – Liège: Université de Liège. –1997.– Régime d’accès: http://www2.ulg.ac.be/lem/StyleApprent/StyleApprent_CG/index.htm