Дзевицька Л.С.

старший викладач кафедри

української та іноземних мов

ДВНЗ «КНУ» Криворізького

економічного інституту

м. Кривий Ріг, Україна

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТІ ВІДНЯ

Австрійська освітня політика з самого початку була відома своїми перспективними проектами та реформами, реалізація яких відбувається поступово. На сьогоднішній день у третинному секторі (Tertiär Stufe) австрійської освіти, тобто в секторі вищої освіти, відбулися значні зміни, які визначили сучасний рівень і якість професійної підготовки майбутніх вчителів німецької мови. Останні шість років вищі навчальні заклади Австрії, університети та інститути працювали над пошуком моделі їх функціонування, яка б інтегрувала головні цілі Болонського процесу: прийняття дворівневої системи навчання, упровадження європейської системи кредитів, заохочування студентів та академічного персоналу до мобільності, європейське співробітництво для забезпечення якості навчання, зміцнення зв’язків між освітою та наукою. Введення ECTS - Європейської кредитно-трансфертної системи з 1999 року стало обов’язковим для навчання бакалаврів -магістрів [2].

Згідно визначенню Австрійського словника понять педагогічний університет (Pädagogische Hochschule) - це вищий навчальний заклад, який займається підготовкою майбутніх вчителів для шкільної форми навчання, нижче ніж рівень гімназії [3].

Для більш детального ознайомлення із сутністю підготовки майбутніх вчителів німецької мови, розглянемо як вона проходить в державному університеті Відня. Основною програмою підготовки австрійських учителів є курикулум (Curriculum), який передбачає загальну, спеціальну та професійну освіту або непрофесійну і професійну освіту. Підготовка майбутніх вчителів німецької мови базується на освоєнні студентами фахово-наукових, фахово-дидактичних і педагогічних компетенцій, які є обов’язковими для уроків німецької мови в різних середніх та вищих школах, тобто в яких вони викладають. Загальною практикою є спеціалізація студентів з двох предметів: одна іноземна мова і будь-яка інша дисципліна, це може бути і друга іноземна мова. Навчання проходить у таких формах як спільна праця, екскурсії, конверсаторіуми, курси, практика, приватний семінар, просемінар, семінар, туторіуми, вправи, лекція, лекційний конверсаторіум. В австрійських університетах існує принциповий поділ семестрів: перша частина навчання (Erster Studienabschnitt), яка охоплює 4 семестри і закінчується першим дипломним екзаменом та друга частина навчання (Zweiter Studienabschnitt) - триває 5 семестрів й закінчується відповідно другим дипломним екзаменом. Відомо, що в європейських вищих школах активно застосовуються практика вибору студентами предметів на вибір. Так, у педагогічних університетах Австрії предмети на вибір (Wahlfächer) слугують як доповнюючі і поглиблені заняття всередині або поза загального навчального курсу. Практично у всіх педагогічних університетах країни курс підготовки вчителів іноземної мови передбачає період педагогічної практики, термін якої дещо різниться в різних педагогічних ВНЗ. Скрізь звертаються до періоду блочної практики. До педагогічної практики включаються й елементи мікровикладання, що організовуються вищими навчальними закладами. У деяких країнах застосовують закріплення студентів за школами протягом усього періоду навчання в педагогічному закладі. Цікавим є той факт, що студенти практикуються у п’яти школах [1].

Класична модель поведінки педагога складається з певних напрямів. Перша включає в себе загальні основи вивчення педагогіки, а в другій, під назвою «Розвиток та навчання», студенти отримують знання з області педагогічної психології. Третій розділ «Суспільні засади виховання» пов’язаний із аналізом історичних і соціальних факторів, які впливають на виховання та навчання. Четверта частина навчання «Викладання та загальні основи дидактики» покликана формувати у майбутніх вчителів готовність до самоорганізації, вміння аналізувати процес навчання, контролювати і оцінювати його результати. Новою є п’ята складова даного комплексу «Європеїзація освіти», яка вивчає тенденції розвитку освіти в ЄС, а також комплекс факторів, які вливають, формують і визначають стратегії глобальної освітньої політики в світі.

Після чотирьох років навчання студенти отримують освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр» (Bachelor), академічний рівень «Магістр філософії» (Magister der Philosophie) набувається лише в тому випадку, якщо випускники продовжують навчання на магістратурі та тему своєї дипломної роботи обирають зі специфіки свого факультету, тобто духовних та культурних наук.

Магістерські програми в педагогічних університетах Австрії дещо різняться із спеціальностями рівня бакалавра. Вважається, що рівень магістра або майстра (Master) (як прийнято називати в німецькомовних країнах), передбачає більш наукову підготовку. Таким чином, в університеті Відня пропонується наступні магістерські програми : німецька філологія (Deutsche Philologie), усний переклад (Dolmetschen), німецька як іноземна - і друга мова (Deutsch als Fremd-und Zweitsprache). На базі університета Зацбурга можна доповнити освіту бакалавра освітою магістра однаковою спеціальністю викладацький фах «Німецька мова» (Unterrichtsfach Deutsch).

Після закінчення навчання випускники повинні мати дидактичні, педагогічно-психологічні, освітньо-соціальні, шкільно-теоретичні компетенції, які допоможуть майбутнім вчителям німецької мови відповідати вимогам професії вчителя в загальноосвітніх, професійних та середніх школах, а також в інших інституціях другого і третинного сектору.

Для багатьох австрійських педагогічних ВНЗ характерним є створення міжнародних та національних програм кооперування між університетами. До таких програм належить Joint Curricula (в минулому Joint Programmes), яка спільно розробляється і проводиться між двома або більше університетами. Joint Curricula відкриває студентам можливість закінчити навчання у багатьох європейських вищих навчальних закладах.

Отже, аналіз змісту професійної підготовки майбутніх вчителів німецької мови у Віденському університеті засвідчив, що створено й продовжують створюватися різні моделі професійної підготовки педагогічних кадрів, завданням яких є підвищення якості підготовки вчителів, формування в них потреби в безперервній освіті, опанування потрібними компетенціями та досягнення високої якості освітньої діяльності. Професійна освіта для майбутніх вчителів німецької мови для середньої школи в Австрії здійснюється на основі національних стандартів та програм університетів та провідних вищих шкіл ЄС.

Список використаних джерел

1. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : [навч. посібник] / І. М. Дичківська. - К. : Академвидав, 2004. -352 с.

2. Akademien-Studiengesetz 1999 (AStG), BGBl. I, Nr. 94/1999, in Kraft getreten am 1.9.1999, außer Kraft getreten: am 30.9.2007

3. Das neue AEIOU Österreich-Lexikon: [Електронний ресурс] / AEIOU. - Режим доступу: http://austria-forum.org/af/AEIOU