Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалистов

К.пед.н. Андріяко Т. Ю. 

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Економічна культура майбутнього юриста

і важливість її формування

За умов ринкової системи господарювання, провідною складовою професійної діяльності фахівця, в тому числі і юриста, є економічна культура. Економічна культура юриста розвиває індивідуальні здібності кожного професіонала-правника, збагачує його внутрішній світ як особистості, сприяє всебічному прояву та розвитку його творчих сил. Економічна культура юриста за своєю сутністю є важливим компонентом людської свідомості, вона охоплює систему настанов, які є образами і почуттями [1, с.16].

Аналіз наявних досліджень з проблем економічної культури юристів виявив наступне. У значній частці наукових досліджень економічна культура юриста визначається через систему економічних знань та їх застосування у практичні і професійні діяльності. Зокрема С. Сливка зазначає, що економічна культура юриста забезпечує глибоке розуміння суті економічних реформ ринкового типу, основних методів саморегулювання господарства й особливостей розвитку нових форм господарювання, що зміцнює економічний потенціал України. Економічна культура, ознаками якої є економічний аналіз протиправних дій, економічні узагальнення, захист економічних прав вітчизняного виробника, сприяє підвищенню ефективності професійної діяльності юриста. Аналогічно, В. Рижиков визначає економічну культуру юриста як рівень економіко-правового регулювання суспільних відносин на основі високої економічної обґрунтованості власних професійних дій з метою розвитку економічних відносин. На думку інших науковців суть економічної культури юриста полягає в його умінні здійснювати економічні зв’язки з різними відомствами, організаціями та безпосередньо з громадянами. Велике значення для економічної культури має наукова організація праці, ефективність службової діяльності, а також економічне (матеріальне) стимулювання та інші чинники. За визначенням О. Несімко, економічна культура юриста – це система економічних знань, умінь та навиків, які дозволяють реалізовувати економічні права та економічно обґрунтовано виконувати свої професійні обов’язки, вона, передовсім, передбачає ґрунтовне знання чинного законодавства у сфері економіки, без чого неможливо ефективно здійснювати економіко-правове регулювання. Це стосується, насамперед фахової орієнтації в потоці різноманітної економічної інформації, розуміння причин виникнення певного дисбалансу в економіці, знання принципів перехідних економічних форм, економічної політики держави, тощо [1, с.16].

Уявляється, що даний підхід до визначення сутності економічної культури юриста сфери господарської діяльності є доцільним. Це обумовлено специфікою професійної діяльності, яка спрямована на юридичний супровід господарської діяльності суб’єктів господарювання, що вимагає достатньо глибоких знань економічного спрямування. Проте зміст економічної культури юриста багатогранніший, оскільки включає такі складові, як відповідальність, професіоналізм, цілеспрямованість, непідкупність [2, с.54] цивілізованість, мобілізованість, контрольованість, раціональність, діловитість [3].

Водночас, з урахуванням того, що культура визначається як специфічний спосіб організації і розвитку людської життєдіяльності, якій представлений в продуктах матеріальної і духовної праці, в системі соціальних норм, в духовних цінностях, в сукупності відносин людей між собою і до самого себе, економічну культуру майбутнього юриста слід визначати як особистісне інтегральне утворення, що синтезує економічні знання та уміння, творчий потенціал особистості, її мотиваційно-ціннісне ставлення до економічного аспекту професійної поведінки і юридичної діяльності. Нарешті, економічна культура виявляється в економічній поведінці, а економічна поведінка виявляється в економічних відносинах сучасного етапу, які слід характеризувати як конкурентні.

Основними функціями економічної культури є стимулююча, інтеграційна, інноваційна та світоглядну [1, с.17]. Стимулююча функція економічної культури юриста проявляється у стимулюванні нової економічної поведінки людини через зростаючі потреби та інтереси, оновленні мотивів щодо праці в нових умовах, що стимулює людей для пошуку нового типу економічної поведінки, який забезпечить досягнення успіху. Інтеграційна функція економічної культури юриста забезпечує єдність інтересів працюючих, держави, суспільства. Інноваційна функція економічної культури юриста забезпечується внутрішньою структурою економічної культури, яка постійно змінюється під дією нових умов. Світоглядна функція економічної культури юриста має прояв у новому баченні людиною економічної дійсності, новій оцінці цієї економічної дійсності як такої, що дає великі можливості для реалізації перспективних планів та знаходження її місця в умовах ринкової трансформації.

Порівняння наведених функцій економічної культури та їх змісту із сутністю феномену конкурентоспроможності приводить до такого висновку. Конкурентоспроможність особистості, в нашому випадку юриста сфери господарської діяльності, є проявом рівня його економічної культури, оскільки вона стимулює нову економічну поведінку людини, посилює мотив професійної діяльності в конкурентному середовищі, стимулює прагнення успіху, поєднує інтереси особистості і оточуючого соціального середовища, сприяє гнучкості у поведінці, баченні й оцінки нової економічної дійсності, корегуванні власного вектору розвитку.

З огляду на викладене, уявляється, що економічну культуру юриста слід розглядати ґрунтуючись на усвідомленні цілісності особистості і її рівня розвитку, як важливу соціальну характеристику сучасного юриста в умовах ринкових відносин, зокрема конкуренції. Економічна культура юриста не може визначатися лише як набір економічних знань, а є комплексом правил, норм, мотивів, цінностей, специфіка яких визначається певним видом юридичної діяльності, а також як певна системність, спрямована на постійне відтворення економічного аспекту професійної юридичної діяльності і особистості юриста. Також, економічна культура юриста виступає у якості процесу його особистісних самовизначення і самореалізації, що дозволяє підвищувати ефективність професійної юридичної діяльності і стимулювати саморозвиток особистості юриста. Нарешті, з огляду на специфіку ринкових відносин, в системі економічної культури сучасного юриста, домінуюче значення набуває його конкурентоспроможність – інтегральна, динамічна, багаторівнева комплексна характеристика особистості, яка дозволяє їй реалізовувати себе в умовах суперництва в розв’язанні професійних і життєвих задач.

Отже, важливість формування економічної культури майбутніх юристів визначається специфікою юридичної діяльності, вимогами ринкового середовища до економічної компетентності спеціаліста, необхідності ринкової поведінки, зокрема конкурентоспроможністю, здатністю до адаптації у змінних умовах середовища, врахуванні інтересів споживачів як результатів юридичної діяльності, так і безпосередньо робочої сили.

Література

1. Несімко О. Д. Економічна культура юриста: правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / О. Д. Несімко – Київ, 2009, – 20 с.

2. Рижиков В.С. Економічна культура юриста як проблема розвитку ринкових відносин / В. С. Рижиков // Наукові праці МАУП. – 2010. – вип. 1 (24). – с. 52-55.

3. Сливка С. С. Професійна культура юриста (теоретико-методологічний аспект) / С. С. Сливка. – Львів, 2000. – 336 с.