Педагогические науки/ 2. Проблемы подготовки специалистов

Россоха М. Ю.  

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна

Формування економічної культури майбутнього менеджера сфери освіти

Проблеми культури у всі часи розвитку людства мали провідне, першочергове значення. Як зазначає І. Зязюн, культура завжди була могутнім фактором соціального розвитку, завжди відбивала якісну характеристику суспільного життя, уособлювала в собі специфічний спосіб розвитку людської життєдіяльності, зафіксований в результатах діяльності, в системі соціальних норм і закладів [1, с. 6]. Проте динамічність соціальних процесів утворює проблему для сучасної людини укоренитись в культурі, стати її повноцінним носієм, якій здатний не лише наслідувати її та передавати наступним поколінням, а й примножувати її. При цьому значна відповідальність за порушення спадкоємності і цілісності культурного процесу покладається на освіту, зокрема вищу. Тому сучасний етап її розвитку характеризується активними інноваційними процесами, які пов’язані з демократизацією і гуманізацією, із запровадженням нового змісту освіти, різноманітних форм її диференціації і індивідуалізації.

Сьогодні практично увесь світ живе за законами ринкової економіки, які розповсюджуються на всі сфери соціально-економічного життя суспільства. З огляду на їх сутність є очевидною потреба сучасного суспільства в ініціативних, творчих, самостійних і прагматичних професіоналах, зокрема менеджерів, які готові і здатні брати на себе відповідальність, бути лідерами. Тому побудова соціально-орієнтованої економіки в Україні вимагає розгляду професійної діяльності менеджера в контексті соціокультурного, інтелектуального і морального потенціалу особистості, інтегрованого в поняттях загальної і професійної культури. Виступаючи суб’єктом культури, менеджер є її носієм, оскільки результати його діяльності покладаються в основу соціально-значущого досвіду. Отже, в умовах перетворень, які відбуваються в сучасному українському суспільстві, досить рельєфно виступає потреба в менеджерах з розвиненою економічною культурою. Її розвиток дозволяє менеджеру ефективно діяти в соціально-економічних умовах, які постійно змінюються, бути затребуваним на ринку праці, результативно будувати власну життєву економічну стратегію, приймати економічно обґрунтовані рішення а повсякденної і професійній діяльності.

Таким чином, для менеджера провідною складовою його професійної культури, що забезпечує успішність професійної діяльності в умовах ринкової економіки, є економічна культура.

Науковці визначають менеджмент в освіті як усвідомлену взаємодію керівника з іншими людьми – підлеглими, партнерами, своїми керівниками, учнями, батьками й інше, спрямовану на забезпечення їх активної скоординованої участі в досягненні поставленої мети. Відповідно, педагогічний менеджмент – це комплекс принципів, методів, організаційних форм і технологічних прийомів управління освітнім процесом, спрямований на підвищення його ефективності. Виходячи з такого визначення уявляється, що будь – який викладач по суті є менеджером навчально – пізнавального процесу, а керівник навчального закладу – менеджером навчально – виховного процесу в цілому ( як суб’єкти управління цими процесами).

З огляду на викладене, актуальність формування економічної культури майбутнього менеджера сфери освіти під час навчання у вищому навчальному закладі обумовлена наступним. По-перше, сучасне українське суспільство і сфера освітньої діяльності характеризується потребою в економічно компетентній особистості менеджера. По-друге, зростання конкуренції на ринку праці серед випускників вищих навчальних закладів і в процесі здійснення ними подальшої професійної діяльності, вимагають шукати нові шляхи підвищення їх конкурентоспроможності і дозволяють розглядати економічну культуру майбутнього менеджера як важливу конкурентну перевагу.

За сучасних умов ринкового господарювання, на ринку праці затребуваним є не «теоретик», а фахівець-практик, якій вміє самостійно розв’язувати виробничі задачі, що постають перед ним, якій володіє практико-орієнтованими компетентностями, здатний до творчих перетворень дійсності, а також професійному саморозвитку і самовдосконаленню. Відповідно, лідерство конкурентоспроможної людини на ринку праці визначається тим, наскільки вона усвідомила необхідність своєчасного розкриття і реалізації власного потенціалу самості, досягнення акме (найвищого ступеня розвитку особистості), подолання перешкод, що заважають цим процесам [2, с. 1]. Проте випускники вищих навчальних закладів не завжди готові до самостійної професійної діяльності у відповідності до своєї кваліфікації.

Тому, для подальшого становлення випускника вищого навчального закладу, зокрема майбутнього менеджера сфери освіти, потрібні умови для реалізації потреб його особистісного зростання і професійної компетентності, наявність відповідних якостей особистості, а також уміння утворювати навколо себе умови, які сприяють професійному зростанню і самовдосконаленню при наявності навиків й умінь самоаналізу. Отже, здатність майбутнього менеджера до постійного збагачення власних знань й умінь, рівень розвитку професійно-значущих особистісних якостей, спрямованість на професійно-творчий саморозвиток і самореалізацію, є важливими критеріями професіоналізму. Основою розв’язання цієї проблеми може виступити акмеологічний підхід, якій ґрунтується на створенні творчої готовності випускника вищого навчального закладу до продуктивного розв’язання професійних задач, пошуку шляхів і способів актуалізації і розвитку потенційних можливостей майбутніх менеджерів, їх прагнення досягнути вершин професіоналізму. Запровадження у процес підготовки майбутніх менеджерів акмеологічного підходу є тим фактором, що має забезпечити підсилення професійної мотивації майбутніх фахівців взагалі і майбутніх менеджерів зокрема, тим що стимулює розвиток їх творчого потенціалу, що дозволяє виявити і продуктивно використовувати особистісні ресурси для досягнення успіху у професійної діяльності за допомогою формування акмеологічної спрямованості особистості.

З огляду на викладене, формування економічної культури майбутнього менеджера сфери освіти пов’язане з пошуком технологій, умов, механізмів цього процесу, який спрямований на розвиток особистісних якостей, реалізацію потенціалу і здібностей людини, а також із педагогічними засадами професійно-творчого розвитку особистості.

Уявляється, що недостатній рівень сформованості економічної культури майбутнього менеджера сфери освіти – це той фактор, що не дозволяє випускникам вищого навчального закладу бути достатньо конкурентоспроможним і на ринку праці, і в процесі професійної діяльності. А з огляду на тезу, що кожний викладач є певною мірою менеджером, недостатній рівень економічної культури загалом зменшує конкурентоспроможність освітньої установи і її випускників.

Література

1. Зязюн І. А. Краса педагогічної дії: [навчальний посібник для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навчальних закладів] / І. А. Зязюн, Г. М. Сагач. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.

2. Рибалко Л. С. Акмеологічні засади професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. пед. наук: спец. 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти / Л. С. Рибалко. – Харків, 2008. – 42 с.