Педагогічні науки/4. Стратегічні напрями

реформування системи освіти

О.М. Сахань к. с. н., доцент

Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків

НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРИ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

У ВИЩІЙ ШКОЛІ УКРАЇНІ

"Організація освіти повинна орієнтуватися на

чітко визначений зміст соціального замовлення,

виходячи з тих процесів, які переживає суспільство"

О. Вишневський.

В умовах модернізації вищої освіти в Україні впевнено затверджуються нові тенденції при підготовці майбутніх юристів, що пов'язано з привнесенням у вітчизняну систему підготовки в ВНЗ, елементів європейської освітньої системи, серед яких політологія відіграє чи не найважливішу роль. Обов'язкове вивчення політології у вузах України відповідає завданням Болонського процесу щодо багато дисциплінарного навчання. І це не випадково.

Входження України до єдиного європейського освітнього співтовариства актуалізувало необхідність запровадження нових форм освітнього процесу, системи обліку й оцінки знань. Науковці довели правомірність існування на теренах колишнього СРСР такої науки, як політологія, яка до початку 90-х років ХХ ст. була ледь не під забороною, оскільки асоціювалася з "ворожими" західними ідеологічними течіями, а правляча партійно-радянська верхівка не без підстав побоювалася, що об’єктивні дані про стан і тенденції розвитку суспільства підірвуть її монополію на владу. Впровадження політології в національну систему вищої освіти дало можливість відкрито вивчати політичні і соціальні явища з точки зору їхньої об’єктивної сутності, а не з позицій нищівної критики радянської ідеології.

Питання політики, політичного устрою, демократії, політичної влади, політичного лідерства, політичної еліти, держави, громадянського суспільства та інші стосуються всіх громадян, зачіпають інтереси кожного. Неможливо жити повноцінним життям у суспільстві і не знати, не розуміти, що відбувається в одній із найважливіших його сфер, тим більше, що кожна людина, як громадянин, задіяна в систему політичних відносин як об’єкт або суб’єкт політики. Таким чином, можна вести мову про тенденцію підготовки до життя громадян, які мають достатньо знань про політику, суспільство й державу можуть контролювати владу, брати активну участь у суспільному житті країни, оберігати суспільство від антигуманних і економічно неефективних форм державної та громадської організації.

Особливо це стосується майбутніх юристів, професія яких зобов'язує вникати в усі сфери суспільного життя, розуміти завдання, що стоять перед країною, раціонально і критично давати оцінку політичним феноменам, ставитися до правової дійсності з політичних позицій, приймати рішення в різних колізійних ситуаціях, особливо тих, що стосуються долі людей, виступати в ролі активних суб'єктів політики і права. Те що юристам законом заборонено вступати до будь-яких політичних партій не означає деполітизованості. Юрист має право на власні політичні погляди та уявлення, які ґрунтуються на юридичному мисленні, конституційній культурі, що дає змогу виробити особистісне політичне бачення розв'язання правоохоронних проблем. Обнадійливим є те, що незалежно від політичних уподобань, головним у діяльності юриста стає право, тобто головне для юриста бути політично неупередженим. Як бачимо, йдеться про сталу тенденцію щодо комплексної підготовці фахівців-правознавців: основне в їх діяльності керуватися верховенством права і бути політично не заангажованими.

Політологія, як самостійна академічна навчальна дисципліна вважається ознакою демократичності українського суспільства разом із верховенством закону, свободою слова, громадянським суспільством, вільними виборами тощо. Її предмет має тісний зв'язок із предметом юридичної науки, міжнародним правом, особливо з таких питань, як держава, влада, право, закони, демократія, незалежність, юридична культура, права людини, вибори, суспільний та державний лад тощо. Вивчення основ політології у всіх вузах як стала тенденція є втіленням громадянської освіти в Україні, що закладає підвалини громадянського суспільства і відповідає європейським вимогам освітнього процесу, посилює міжнародну конкурентоздатність національної системи вищої освіти, підвищує її престижність у світі.

Право та політика – це дві категорії, які перебувають у дуже тісному взаємозв’язку. Не може бути права без політики. Право – це одна з головних форм реалізації політики. Політичні знання для майбутніх юристів потрібні як умова і чинник професійно підготовлених фахівців,  які,  крім досвіду роботи, повинні мати серйозну теоретичну  основу  задля участі у політико-правових процесах державотворення, формування демократичних інститутів влади, розвитку громадянського суспільства і правової держави. Без знання політології, визнаної в світі як суттєвий інтелектуальний ресурс суспільства, неможливе формування державницько-політичних, соціально-економічних та духовно-культурних засад української держави особливо в сучасних умовах затвердження в політичній галузі життя ідеї правової та соціальної держави як сукупності державно-владних механізмів, що діють на законній і правовій основі з метою забезпечення прав, свобод і законних інтересів громадян та створення для них гідних умов існування.

Українські та світові реалії доводять слушність твердження: "Право – це концентрований вираз політики, а політика – концентрований вираз економіки". Тому вивчення політології студентами юридичних вузів у сукупності з оволодінням професійними знаннями, навичками та вміннями сприятимуть гармонійному розвитку особистості майбутнього юриста та посилять зміцнення інтелектуального, культурного, соціального і науково-технічного потенціалу України як складової частини Європи, що обумовлює тенденцію політичної науки на розвиток інтелектуального, творчого потенціалу особистості і політичної свідомості громадян української держави.

Суспільство й держава зацікавлені у формуванні політичної зрілості молодого покоління. Цьому має сприяти процес політичної соціалізації, який передбачає передачу індивіду політичної інформації, політичних знань, його залучення до існуючих політичних цінностей та орієнтирів, засвоєння ним соціально-політичного досвіду, політичних норм, ролей, навичок та умінь за допомогою входження в систему сформованих відносин,творчу діяльність особистості, спрямовану на вдосконалення політичних відносин. Вища школа може створити найбільш сприятливі умови для опанування молоддю глибоких знань в галузі політичних наук, сприяти розвитку високої політичної культури майбутніх фахівців. Систематизовані під час навчання у вузі політологічні знання дають можливість майбутнім юристам більш ефективно аналізувати й оцінювати явища суспільного життя, політичні події, поведінку людей у політичних структурах, осмислювати своє ставлення до правової дійсності з політичних позицій, вміти передбачати політичні наслідки власної професійної діяльності, що має важливе значення для розгляду юридичної справи та забезпечить вдумливе, свідоме ставлення до виконання службових обов'язків. Отже, спостерігається стала тенденція виховання політично активної особистості, яка має певні суспільно-політичні погляди, громадянську позицію, та високий рівень політичної культури.

Знання політології сприяють формуванню у майбутніх юристів індивідуального політичного мислення та усвідомленого політичного вибору, дозволяють аналізувати й оцінювати явища суспільного життя, уникати ситуації негативного резонансу у суспільстві після прийняття ними певних рішень із приводу правопорушень, багато з яких мають політичне забарвлення. Юристам належить писати закони, враховуючи реалії політичного життя. Досвід засвідчує, що ідеально виписаний закон не приносить користі суспільству, якщо він відірваний від дійсності. Якщо юрист прийме неправомірне рішення виникатимуть негативні оцінки діяльності органів державної влади, стану політичної культури держави в цілому. В свою чергу недоліки правової діяльності безпосередньо впливають на низку політичних явищ, стають певною лазівкою для розкрадання національних багатств. За оцінкою фахівців помилкою юристів є те, що, розглядаючи те чи те явище з юридичної точки зору, вони обмежуються лише законодавчою базою, а це значно звужує розуміння будь-якого питання. Тому боротьба зі злочинністю має політичний характер. Це ж стосується адміністративно-правових та цивільно-правових порушень. Відтак високий рівень політичної культури юриста, який формується, у тому числі під час їх навчання у вищих навчальних закладах є своєрідним чинником демократичної правової держави України, доповнює фахову культуру, забезпечує пріоритет загальнонаціональних справ. 

Формування у майбутніх юристів наукових уявлень про основні проблеми політики як складного соціального явища, розвиток їх творчого мислення, уміння самостійно аналізувати суть політичних явищ і процесів, що відбуваються як у межах України, так і на міжнародному рівні та багато іншого буде сприяти виконанню багатьох функцій юриста, вирішення конкретних завдань юридичної діяльності. Юрист не повинен бути пасивним спостерігачем політичного життя країни. Він має опановувати політичну науку, усвідомлювати мету розвитку українського суспільства і застосувати це при вирішенні конкретних життєвих ситуацій.

Таким чином, політологічна освіта майбутніх юристів як нова тенденція в професійній підготовці майбутніх правників полягає не тільки в поширенні наукових знань, а й у сприянні формуванню всебічно розвиненої особистості, виробленню її громадянської позиції, вихованні патріотизму, любові до Батьківщини, поваги до цінностей, створених попередніми поколіннями та перевірених їхнім досвідом, а також укоріненні віри у верховенство права.