Ольга Іванівна Шаповал,

аспірант Черкаського національного

університету імені Богдана Хмельницького

Специфіка професійної підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки у контексті підготовки до застосування технології тренінгового навчання

Система професійної підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) містить процес засвоєння знань і вмінь, якими йому необхідно оволодіти та застосовувати у подальшій практичній діяльності. Зростаючі вимоги до підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки вимагають постійного оновлення навчального процесу з метою формування у майбутніх фахівців професійної компетентності. Поступальні тенденції розвитку України в руслі демократизації та гуманізації зумовили необхідність запровадження та розгортання інноваційних технологій в систему підготовки фахівців з пожежної безпеки. Актуальність проблеми формування професійних знань та вмінь майбутніх фахівців з пожежної безпеки зумовлена тим, що умови роботи у Державній службі надзвичайних ситуацій (ДСНС) вимагають значної кількості професійних якостей, які дозволяють їм приймати ефективні рішення у надзвичайних ситуаціях, наприклад, під час виникнення пожеж, катастроф, стихійних лих, коли йдеться не тільки про оптимальне використання матеріальних і фінансових ресурсів, а й про збереження життя людей, використовуючи можливості людини протистояти небезпеці.

Традиційна система навчального процесу, в основному, базується на соціоцентристському підході до освіти. У рамках цього підходу реалізується уявлення про те, що головною метою навчання є оволодіння певними знаннями, уміннями і навичками, тобто ззовні заданими нормативами. При цьому якість засвоєння знань визначається головним чином за тим, що і наскільки правильно та міцно студент запам’ятав, відновив, чи зробив за зразком. Таке навчання не орієнтоване на формування умінь саморозвитку особистості і лише частково сприяє засвоєнню теоретичних знань та професійних навиків у майбутніх офіцерів. Пізнавальна активність студентів при цьому залишається поза увагою педагогів. Крім цього, традиційний підхід до професійної підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки характеризується нечіткістю мети, слабкою керованістю навчально-пізнавальної діяльності, слабкістю зворотного зв’язку і суб’єктивністю оцінки результатів навчальної діяльності.

Враховуючи специфіку діяльності фахівця з пожежної безпеки можна виокремити такі основні професійні компетенції: технічні знання і вміння в інженерній сфері з точки зору пожежної безпеки, психологічна та оперативно-управлінська компетенція, а також професійна мобільність.

Зазначені недоліки стали поштовхом до розробки змін у системі підготовки майбутніх фахівців з пожежної безпеки.[3, c. 95].

У зв’язку з розповсюдженням такого напряму практичного навчання як тренінгова підготовка в ужитку педагогіки з’явилось поняття «викладач-тренер». Ми звикли до розуміння поняття «тренер», яке пов’язано зі спортом, але в системі професійного навчання існують інші поняття, такі як: «викладач», «вихователь» та «майстер виробничого навчання». Тому ще зупинимося на обґрунтуванні розуміння понять «тренер», «викладач-тренер (інструктор)», визначенні їхньої ролі в навчальному процесі та характеристиці професійних якостей, знань, умінь як майбутніх робітників вищої економічної школи [1, с. 163].

Важливим складником теоретичного і практичного компонентів у моделі педагогічної творчості викладача є діяльність викладачів-новаторів. Згідно із думкою С. Сисоєвої, до діяльності вчителів-новаторів (до яких зараховуємо викладачів-тренерів) щодо формування творчої особистості учня у навчально-виховному процесі важливим є практичний компонент. До педагогічних аспектів практичного компоненту належать: визначення характерних ознак методики викладачів-новаторів (за вибором); розробка опорних конспектів і розвивального дидактичного матеріалу; презентація розвиваючих ігор (тренінгів) (за вибором) [2, с. 207-208]. На нашу думку, саме захоплення педагогічною діяльністю сприяє досягненню нового, високого рівня розвитку «Я» викладача-тренера, постійному процесу формування власної індивідуальності та стійких позитивних стосунків у професійній сфері майбутніх фахівців з пожежної безпеки, формуванні потреби професійного самовдосконалення і готовності до самореалізації себе як творчої особистості.

Вважаємо, що тільки той викладач-тренер, який відповідає цим професійним характеристикам, може стати дійсним викладачем-новатором, здатним до впровадження будь-яких інновацій, які дозволяють вдосконалювати навчально-виховний процес ВНЗ ДСНС України.

Наступною відмінністю роботи викладача тренера є його педагогічний підхід до професійної підготовки студентів засобом технології тренінгового навчання. Для цього необхідно усвідомлювати, що процес застосування технології тренінгового навчання є складником професійної підготовки студентів у ВНЗ ДСНС України.

На нашу думку, необхідно в основу когнітивного і діяльнісного компонентів моделі організації технології тренінгового навчання студентів ВНЗ ДСНС України розробити навчально-тематичні плани і програми з технології тренінгового навчання, які орієнтовані як для тренінгів вузької спеціалізації з орієнтацією на окремі (або споріднено-групові) навчальні дисципліни, так і комплексних тренінгів у вигляді розв’язання єдиного комплексного практичного завдання з функціональних напрямів діяльності імітувальної (або модельованої) виробничої навчально-тренувальної бази для ВНЗ ДСНС III-IV рівнів акредитації.

Отже, систематизуючи досвід зазначених вище науковців, можемо зробити висновок, що технології тренінгового навчання є універсальними, а це обумовлює доцільність їх застосування як вищими навчальними закладами, так і іншими структурами, які готують спеціалістів для сфери ДСНС України.

Водночас подальшого дослідження потребує питання визначення педагогічних умов застосування технології тренінгового навчання у профільних ВНЗ.

Список використаних джерел:

1. Бондарєва Л. І. Навчальний тренінг як засіб професійної підготовки майбутніх менеджерів організацій в економічних університетах дис. … канд. пед. наук : 13.00.04 / Бондарєва Любов .Іванівна. – Київ, 2007. - 163 с.

2. Гаєвский Б. А. Основи науки управління. – К., 1996. – 207-208 с. кть сторінок

3. Брюхов Е. Н., Моисеева Л. В. – Применение технологии модульного обучения для подготовки специалистов пожарной безопасности [Електронний ресурс] // Педагогическое образование в России 2010. № 4, 95 с.– Режим доступа: http://journals.uspu.ru/i/inst/ped/ped11/ped11_12.pdf глянути