Право/ 1.Теория государства и права.

Дякович О.В.

ННІПП НУ «Львівська політехніка», Україна

Інтегративний підхід у методології правової глобалістики

Методологічні основи будь-якої правової науки є перманентно важливими, оскільки розвиток даної науки можливий завдяки досягненню наукових стандартів правового пізнання і вдосконаленню підходів, методів і методики науки. Правова глобалістика дослідує тенденції та властивості правової глобалізації та правові проблеми, що з нею пов’язані. Для вивчення новітньої науки такої, якою є правова глобалістика, необхідною умовою є використання методів логічних принципів та різноманітних концептуальних підходів, що зумовлює становлення і розвиток науки.

У випадку відмови від методологічного принципу об’єктивності, така, поки-що не структурована, не цілком систематизована наука як правова глобалістика, не матиме жодної наукової цінності. Як зазначає С. Сливка до методології вивчення будь-якого правового явища потрібно включати не лише перелік методів, за допомогою яким можна розкрити сутність вказаного явища, а також і методику викладання та реалізації цього явища [1, c.9-11]. Методологіювання дає можливість вивчити глобалізаційні явища на теоретичному та практичному рівні вивчити та узагальнити ці явища, а також встановлювати відповідність отримати таким чином знань об’єктивним фактам та явищам.

Плюралізм наукових методів та концепцій повинен бути притаманний правовій глобалістиці принаймні з двох причин. По-перше новітні наукові погляди передбачають багатоманітність та багатовекторність поєднання методів, що характерне не тільки для юриспруденції, але й усіх інших наук. По друге, плюралістичність методологування зумовлена самим предметом дослідження, оскільки існує як міждисциплінарна наука, що інтегрується у багатьох наукових школах та концепціях.

В основу методологіювання має бути поставлений інтегральний підхід. Він включає не тільки виключно правові методи дослідження предмету глобалістики, але й ряд інших необхідних елементів у тандемі з економікою, географією, філософією, кратологією, соціологією, культурологією та іншими.

На нашу думку інтегративність найбільше проявляється через поєднання правових методів та соціологічного і техногенного підґрунтя. Тобто на правову глобалістику здійснює найбільший вплив соціологічно-антропологічні та технологічні змінні у парадигмі екстенсивного розвитку суспільного виробництва. Так, для досліджень соціальних аспектів правової глобалістики і смислове значення мають духовні цінності, які є значимими для масової свідомості «як ідеї, зразки, вимоги, ідеали, які включені в контекст культури спільноти і становлять духовну основу для єднання людей у цивілізації, оскільки, втілюють свідомість людей, вони виконують на їх історичному шляху роль ціннісних орієнтирів. Тому цінність філософську і соціологічну категорію можна використовувати як дуже важливий методологічний інструментарій для пізнання»[2, c.262].

Також сучасне суспільство зумовлене розвитком технічного прогресу, і техніка, як штучно створена реальність, активно стала домінантним явищем, яке визначає як соціальні так і природні системні утворення, при цьому змінює підґрунтя будь-якого явища, як класичного (такого, що існує протягом всього розвитку людської історії) так і абсолютно новітнього. Авторитетними і авторитарними методами модернізаційні технології визначають не лише соціально-економічного розвитку, а й духовно-ментальних характеристик людини, правову та політичну сферу суспільства. Техногенно-технологічний аспект правового метологіювання дає можливість розкрити нове призначення людини (homo technocraticus), а поряд з цим соціальної та правової реальності. «Світ технологій може надати нам не тільки ефективніший спосіб одержання інформації та ефективніші способи її обробки, а також і нові образи людини» [3, c.2].

Саме технічне знання - це предметний вияв унікальної здатності на основі власного мислення формувати цілі та реалізовувати, матеріалізувати їх у конструкційній, предметно-перетворювальній діяльності. На сучасному етапі масштаби технізації світу, яка проникла, по суті, в усі сфери людської життєдіяльності, соціальна вагомість результатів запровадження наукових досягнень у практику зумовлюють всезростаючий інтерес до технікознавства дослідників найрізноманітніших галузей науки…. Саме у сфері технікознавства здійснюється своєрідний синтез світоглядних установок, наукового знання та соціальних чинників, враховуються (чи ігноруються) допустимі межі та напрями технократичного освоєння світу»[4, c.12].

Отже очевидно, що інтегративно-синтетичне методологіювання у науковому пізнанні природи правової глобалістики виступає ефективним шляхом до вдосконалення гносеологічної потужності науки та її прагматичного потенціалу.

Література:

1. Сливка С.С. Філософія права : [Навчальний посібник] / С. С. Сливка .- Львів : ЛьвДУВС, 2010. - 264 с.

2. Джунь В. Аксіологічний інструментарій у соціології конституційного права/ В. Джунь // Право України.- 2013.- №5. – С. 262-273.

3. Franko Aas K. Sentencing in the age of information: from Faust to Macintosh / Aas K. Franko - U.K.: The Glass House Press, 2005.

4. Мельник В. П. Філософія. Наука. Техніка : Методолого-світоглядний аналіз: монографія / В.П. Мельник - Львів : Вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. - 592 с.