Шмигов
П.В., Жосан Т.М.
Бердянський державний педагогічний університет
СУЧАСНІ МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ
ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Актуальність роботи.
Методи дослідження професійно-прикладної фізичної
підготовки (ППФП) студентів завжди були в центрі уваги багатьох науковців. Аналізуючи праці
багатьох вчених за останні роки, ми звернули увагу на недостатність відомостей
з методики виховання окремих професійно важливих якостей в вузах педагогічного
профілю. Професійна направленість фізичного виховання повинна здійснюватися у вигляді
професійно-прикладної фізичної підготовки, завданням якої є формувати
спеціально-прикладні знання, фізичні якості та навички, які відповідають
об'єктивній готовності студента-випускника до ефективної професійної діяльності
на сучасному рівні.
Виходячи з цього, актуальність і
доцільність дослідження професійно-прикладної фізичної підготовки студентів
вищих педагогічних навчальних закладів у сучасних умовах зумовлені необхідністю
пошуку нових підходів до удосконалення системи підготовки майбутніх фахівців з
фізичного виховання.
На наш погляд, це завдання надзвичайно актуальне та пов’язане із
залученням комплексу інформаційних та технологічних підходів, що відповідають
сучасним вимогам. Професійно-прикладна
фізична підготовка фахівця педагогічного профілю надзвичайно вагоме і важке для
реалізації завдання. Воно потребує розв’язання
багатьох завдань, враховуючи індивідуальні особливості студентів, професію, яку вивчають, та використання
сучасних інформаційних і технологічних підходів.
Таким чином, сучасні вимоги, які
висувають у вищий школі до підготовки спеціаліста, припускають використання
нових методів в професійній та фізкультурній підготовці студентів.
Відзначені вищезгадані фактори,
які впливають на зміст професійно-прикладної фізичної підготовки в вузах
педагогічного профілю, дозволяють зробити деякі узагальнення.
Використання засобів фізичної культури та спорту з
метою загальної та професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих
педагогічних навчальних закладів присвячено чимало робіт багатьох фахівців [2,11,16,17].
Традиційні форми та методи підготовки студентської
молоді до подальшої професійної діяльності та до деяких видів професійних
робіт стали предметом особливої уваги як для фахівців фізичного виховання, так
і організаторів виробництва, робітників народної освіти [3,5,12,22]. При
чому, визнання важливості і необхідності професійно-прикладної фізичної
підготовки (ППФП ) у системі спеціальної освіти накладає значну
відповідальність на теоретиків та практиків фізичного виховання за якість
досліджень, що проводяться у сфері багатогранних проблем ППФП [6,9,14,18,19].
За останні роки на науково-методичних
конференціях , у
дисертаційних роботах, багатьох методичних рекомендаціях відзначено велику
кількість матеріалів з різних аспектів ППФП. Однак у більшості публікаціях в
основі формування процесу професійно-прикладної фізичної підготовки
залишаються положення і принципи, які орієнтують його тільки на фізичні та
психофізичні тренування майбутніх фахівців. Практично відсутні роботи, де ППФП
була б органічно пов'язана з формуванням фізичної культури студентів багато профільних
спеціальностей, яка б орієнтувала на подальшу професійну діяльність майбутніх
фахівців (вибір професії, професійне самовизначення). Тому новий пошук
покращення якості процесу ППФП на основі розробки технологій програм,
удосконалення методики навчання особистої педагогіки і зараз залишається
визначним для теорії та методики фізичного виховання студентської молоді, що і
визначило актуальність нашого дослідження.
Сучасний етап розвитку освіти, пов'язаний з його
демократизацією та гуманізацією, з введенням нових спеціальностей і
варіативних навчальних планів, потребує наукового обґрунтування та експериментальної
перевірки підготовки майбутніх спеціалістів [8,11,14,15,21,23].
Перехід до неперервної професійної освіти вимагає
корінного перегляду всієї системи підготовки майбутніх фахівців від цілей до
організаційних форм [10,13]. Однак у системі багаторівневої педагогічної
освіти підготовка майбутніх педагогів залишається малодослідженою. Не існує
достатньої кількості посібників та методичних розробок для студентів вищих
педагогічних навчальних закладів.
Сучасні дослідження дозволяють стверджувати, що засоби та методи фізичного
виховання значно використовуються для формування значущих
професійно-прикладних якостей у спеціалістів різного профілю (А.Б. Барабанщиков,
1981; Е.А. Пеньковский, 1992; И.М. Медведєв, 1999; В.И. Ко- сяченко, 2000),
засоби фізичної підготовки здійснюють позитивне сприяння на розвиток рухових
та морально-вольових якостей майбутніх фахівців в умовах навчального закладу
(М.Я. Виленский,
1989; В.А. Кабачков, 1991; Р.Т. Раевский, 1994; Ю.Д. Железняк, 2001).
Загальні основи підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності
привертали увагу багатьох фахівців, зокрема: О.О. Абдуліної, Г.О. Артюнової,
М.Д. Хміль, В.М. Гриньової, В.О. Сластьоніна, Г.В. Троцко, JI.B.
Нечаєвої, В.В.
Сагарди та ін. [1,4,7,16]. У своїх працях вони визначають мету, зміст, форми і
методи професійно-педагогічної та загально-гуманітарної підготовки
майбутнього вчителя.
Разом з цим професійно-прикладна фізична підготовка потребує системного
підходу, застосування якого дозволяє вирішувати ряд питань: розробку та
експериментальну перевірку методики відбору абітурієнтів, до якої входять
тестування рухових та функціональних можливостей, оцінку рівня теоретичних знань,
обґрунтування програмного матеріалу, що включає цілеспрямований підбір
засобів, методів і форм організації занять, проведення регулярного,
комплексного контролю за динамікою ППФП (М.А. Годик, 1980; A.A. Сучили, 1997).
Підготовка майбутніх спеціалістів педагогічного
профілю, незважаючи на наявність визначної кількості наукових та методичних
робіт з професійно - прикладної фізичної підготовки (В.Н. Платонов, 1991; В.А.
Земцов, 1999; С.М. Погудин, 2002), розроблена недостатньо, а дані, що є протирічні, що ускладнює їх практичну
реалізацію.
Тому, у зв'язку з недостатньою теоретичною і
методичною розробленістю проблеми професійно-прикладної фізичної підготовленості
майбутніх спеціалістів призвело до вибору теми нашого дослідження.
Формулювання
цілей роботи.
Метою
даного дослідження є аналіз та визначення методів,
організаційних форм та засобів професійно-прикладної фізичної підготовки студентів
вищих педагогічних навчальних закладів.
Завдання
дослідження:
1. Розкрити сутність та зміст професійно-прикладної
фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
2. Виявити ефективні методи, організаційні форми та засоби навчальних завдань
професійної спрямованості для студентів вищих педагогічних навчальних
закладів.
Результати
дослідження.
Аналіз
науково-методичної літератури дозволив констатувати, що в Україні в багатьох
вищих педагогічних навчальних закладах відсутній системний підхід до
професійної діяльності: не розроблені навчальні програми, які відображали
специфіку діяльності майбутніх фахівців; методику розвитку
професійно-прикладних фізичних якостей, профорієнтаційний відбір абітурієнтів
і т.д.
Завдяки нашим спостереженням та дослідженням програма ППФП майбутніх
спеціалістів у процесі педагогічної освіти буде продуктивною, якщо:
-
мотиви
абітурієнтів будуть враховані при вступі у педагогічний ВНЗ у навчальному
процесі;
- програмний матеріал буде розроблений на основі системного підходу з
використанням специфічних та не специфічних засобів;
- формування професійно значущих якостей буде
адекватно відображати специфіку майбутньої діяльності випускників;
- нормативи
з фізичної підготовки студентів будуть орієнтовані на нормативні критерії
підготовки майбутніх фахівців.
У зв'язку з цим, нами були проаналізовані та
визначені організаційні форми, засоби і методи ППФП студентів вищих
педагогічних навчальних закладів у відповідності з професійними компонентами
діяльності фахівця (схема 1).
Схема 1.
Професійно-прикладна фізична підготовка студентів вищого педагогічного
навчального закладу.
|
Професійно-прикладна
фізична підготовка студентів вищого педагогічного навчального закладу |
|
Організаційні форми ППФП: обов'язкові та факультативні, самостійні,
самодіяльні, індивідуальні з прикладною спрямованістю |
|
Засоби ППФП: загальні прикладні фізичні вправи, спеціальні
фізичні вправи |
|
Методи ППФП: суворо регламентовані вправи,
ігровий, змагальний, коловий |
|
Види спорту суворо-прикладної спрямованості |
|
Види спорту, які доповнюють або збагачують |
|||||||
|
Туризм, спортивне орієнтування |
Плавання |
Рухові ігри, естафети |
Настільний теніс |
|
Баскетбол |
Волейбол |
Футбол |
Гімнастика |
Легка
атлетика |
|
Додаткові фактори: загартування, раціональний добовий режим, повноцінне
харчування, оздоровчі сили природи |
Ці блоки, за своїм характером і спрямованістю
взаємопов'язані і вирішують загальні професійно-педагогічні завдання. Разом з
тим ці блоки мають свої відмінні риси та свою специфіку.
Блок видів спорту суворо прикладної спрямованості має свої особливості та
специфічну спрямованість. В цей блок входять: туризм та спортивне
орієнтування, плавання, рухливі ігри та естафети, настільний теніс. Види спорту
даного блоку передбачають забезпечення необхідними знаннями і навичками
студентів у сфері фізичного виховання, розвиток фізичних та координаційних
здібностей і спеціально-прикладних якостей, формування рухових умінь та
навичок, забезпечення фізичної готовності к
майбутній професійній діяльності.
Блок видів спорту доповнює і збагачує ППФП майбутніх фахівців. Основними
завданнями цього блоку є володіння методикою викладання та технікою базових
видів спорту, необхідних в майбутній професійній діяльності.
Цей блок видів спорту створює необхідний індивідуальний фонд професійних
умінь та навичок, виховання фізичних та пов'язаних з ними здібностей, від яких
залежить майбутня діяльність фахівців вищих педагогічних навчальних закладів.
До цього блоку входять: баскетбол, волейбол, футбол, гімнастика, легка
атлетика. Ці види спорту здатні спрямовано впливати на професійно важливі
фізичні якості та психофізіологічні показники.
Останнім блоком йде блок додаткових факторів, які впливають на розвиток
фізичних якостей, рухових вмінь та навичок, які вирішують найважливішу
соціально-біологічну функцію - підготовку здорової, гармонійно розвиненої
молоді до повноцінного творчого життя
та ефективної професійної діяльності.
Висновок.
Професійно-прикладна фізична підготовка - необхідна складова всього
навчального процесу, яка забезпечує успішну діяльність майбутніх фахівців,
уявляє собою педагогічний процес, що об'єднує теоретичну і спеціалізовану
підготовку, направлений на оволодіння знаннями, вміннями та навичками,
виховання професійно-важливих фізичних якостей, підвищення рівня
функціональної стійкості організму і психомоторики майбутніх фахівців.
Професійно-прикладна фізична підготовка студентів уявляє собою підсистему з
набором наступних структурних елементів: мотивація, відбір студентів,
організаційні форми, засоби і методи навчання, програмно-методичне і
гігієнічне забезпечення підготовки.
Тому виходячи з сучасних вимог професійної освіти вдосконалення ППФП
студентів вищих педагогічних навчальних закладів можливе тільки при вирішенні
таких завдань:
1. Розробити зміст та структуру ППФП у рамках програми з
фізичної підготовки.
2. Розробити критерії оцінки і тести контролю
психофізичного стану студентів.
3. Створити систему професійного психофізичного відбору
абітурієнтів, розробити програмно-нормативні основи відбору
4.
Вдосконалити професійну підготовку
студентів, використовуючи зміст і структуру професійної діяльності.
5. Розробити модель процесу підготовки
майбутніх фахівців за конкретними спеціальностями шляхом дослідження змісту
та структури професійної діяльності. Подальші дослідження
передбачається провести у напрямку вивчення інших проблем професійно-прикладної
фізичної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів.
Література:
1. Абдулина
O.A. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического
образования,- М.: Педагогика, 1989.-220с.
2.
Агеевец В.У. Роль физической кулыуры в будущей профессиональной
деятельности стуаенгов//Вопросы физического воспитания студентов,- Л.: ЛГУ,
1965.-Вып.Н- С.31-35.
3.
Акимов М.В. Индивидуальный стиль здорового образа жизни
студентов - цель обучения в системе образования/ / Теория и практика физической
культуры.- 1993.- № 9- 10.-С.І0-12.
4.
Бокарева Г.А. Совершенствование системы профессиональной
подготовки студентов.- Калининград: Книжное иэд-во, 1985.-264 с.
5.
Виленский М.Я. Студент как субъект физической культуры//
Теория и практика физической культуры.-1999.-№ 10,- С. 2-6.
6.
Виленский М.Я. Физическая культура в гуманитарном
образовательном пространстве ВУЗа// Физическая культура: воспитание,
образование, тренировка.-1996.].- С. 27-32.
7.
Выдрин В.М., Зыков Б.К., Лотоненко A.B. Физическая культура
студентов вузов: Учебное пособие,- Воронеж: Изд-во ВГУ, 1991,- 128 с.
8.
Гектина Г.А. Формирование профессиональной направленности
студентов младших курсов в учебно-воспитательной деятельности
(социально-педагогический аспект): Дис... - канд. пед. наук: 13.00.01. -
Новосибирск, 1991. - 218 с.
9.
Гончаров В.Д. и др. Профессионально-прикладная физическая
подготовка вузов: реальность и перспективы// Теория и практика физической
культуры. - 1993. - № 7. -С. 12-13.
10. Гребенкж
Г.Є. Загальна характеристика ступеневої системи професійної освіти
Украіни//Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи:
Монографія/За ред. І.А.Зязюна. - Київ: Віпол, 2000. - С. 204-228.
11. Данилко
М.Т. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх вчителів
фізичної культури: Авто- реф. дис... канд наук з фіз. виховання та спорту:
24.00.02/ Волинський державний університет ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2000. -
19 с.
12. Егоров
А.Г., Пегов В.А. Физическое воспитание и спортивные проблемы гуманизации
//Теория и практика физической культуры. - 1994. - № 3-4. - С.33-35.
13. Житецький
Ю.А., Ковальчук I.A., Оніщенко В.А. Сіупе- нева професійна освіта: спроба
концептуального підходу/ /Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1998. -
№ 5.-С. 89-95.
14. Ильинич
В.И. О некоторых проблемных вопросах профессионально-прикладной физической
подготовки (вопросы теории) //Теория и практика физической культуры. - 1990.
-№3.-С. 13-15.
15. Каргаполов
В.П. Профессиональное становление преподавателя физической культуры: Авгореф.
дис.. .д-ра пед наук: 13.00.04. / Хабаровський ГПИ. -Омськ, 1999. - 111 с.
16. Касьяненко
М.Д., Недужий H.A. Учебные игры в вузе // Проблемы совершенствования
профессиональной подготовки специалистов: сборник информационных материалов о
передовом опыте. - К.: УМК ВО, 1990. - С. 88-92.
17. Ковальський
В.В., Шоурек В.П. Зміст і основні напрямки фізичного виховання студентів в
вузах нового типу II Концепція
розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: 36. наук. пр. - Рівне:
Ліста, 1999,- С. 168-170.
18. Круцевич
Т.Ю. Предмет і зміст теорії і методики фізичного виховання: Лекція для
студентів, аспірантів та слухачів підвищення кваліфікації, викладачів фізичного
виховання. - К.: НУФВС, 2001. - 25 с.
19. Кузьмин A.M.
Теоретические аспекты профессионального воспитания
студентов в вузах физической культуры // Теория и практика физической культуры.
- 1999. - № 10. -С. 19-21.
20. Сущенко
Л.П. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту:
історичний шлях і перспективи: Монографія. - Запоріжжя: ЗДУ, 2002. - 400 с.
21. Шашкин
Г.А. Организационно-педагогические аспекты подготовки специалистов вузами
физической культуры Российской Федерации в условиях реформы высшего образования:
Дис... д-ра пед наук: 13.00.04. -СПб., 1998- 300с.
22. Шиян Б.М.
Теоретико-мегодичні основи підготовки вчителів фізичного виховання в
педагогічних навчальних закладах: Авгореф. дис... д-ра пед. наук: 13.00.04 /
Інститут педагогіки і психології професійної освіти. - К., 1997.-50с.
23. Шкребтій
Ю.М. Стан та напрямки удосконалення системи підготовки кадрів для фізичного
виховання і спорту // Матеріали П Всеукраїнської науково-пракгичної конференції
"Концепція підготовки спеціалістів фізичної культури в Україні" //
За ред. В.І.Завадського, Ю.М.Шкребтія. - Київ-Луцьк. Веже, 1996. - С. 3-16.