д. фарм. наук, проф. Буряк В.П., к. фарм. н., доц. Кремзер О. А., к. фарм. н., доц. Мельник І. В., к. фарм. н., ст. викл. Постол Н. А., к. фарм. н., ст. викл. Куліш С. М., ст. лаборант Саліонов В. О., Федоренко О.С.

Запорізький державний медичний університет

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ПРАЦІ СПІВРОБІТНИКІВ ТОКСИКОЛОГІЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНИХ ЕКСПЕРТИЗ

У XX століті з'явилися нові технології при проведенні хіміко-токсикологічного аналізу (ХТА). При цьому фахівці використовують не тільки нові технології, але й нові матеріали і нові реактиви. Все це супроводжується генерацією недостатньо вивчених фізико-хімічних та інших шкідливих факторів із можливою небезпекою для людей та оточення природного середовища. Незважаючи на здійснення в Україні та інших державах численних подій по забезпеченню безпеки судових токсикологів та оточуюче населення, до тепер, існує вірогідність ризику впливу токсичних компонентів на людину та оточуюче середовище. Все це обумовлює необхідність підвищеної уваги до проблеми безпеки при застосуванні нових токсикологічних реактивів, які ще недостатньо вивчені [2].

В той час сучасний стан проблеми, яка вирішується стосовно оцінки умов праці пов'язана із недостатньо регламентованою та правовою базою в області медично-гігієнічного забезпечення безпеки робочих місць. Це особливо необхідно при атестуванні праці із застосуванням реактивів з підвищеною небезпекою [4].

За останні роки існують значні успіхи у сфері атестування робочих місць на відповідність державним нормативним вимогам по охороні праці, з метою забезпечення безпечних умов трудової діяльності працівників хіміко-токсикологічних лабораторій, які повинні відповідати екологічно-гігієнічним вимогам [3].

Політика, мета, структура та зміст основних процесів та принципів організації метрологічного забезпечення безпечних умов праці при атестації робочих місць хіміко-токсикологічних лабораторій формується на основі міжнародних та діючих в Україні систем випробування та оцінювання умов праці.

Набутий багаторічний досвід атестації робочих місць показав, що існуюча розроблена система оцінювання на основі методичних підходів, які пропонуються відповідно [5] не викликає суттєвих заперечень у вірності їх вибору та потребує подальшого удосконалення методичних підходів. Дотепер, залишається ряд невирішених питань у системі досліджень та оцінювання напруженості праці, яка є з нашої точки зору ключовою у системі атестації робочих місць.

Експертний підхід не дозволяє для лікарів, які не мають професійної підготовки як лікар-токсиколог, адекватно встановлювати класи умов праці, частіше шкідливої та напруженої праці.

В теперішній час атестацію проводять спеціалісти різних професій (хіміки, техніки, інженери, санітарні лікарі та гігієністи праці), що, натурально, приводить до виникнення різноманіття класів шкідливості умов праці [6].

Це істотно ускладнює об’єкти визначення умов праці окремих фахівців судово-хімічних лабораторій і приводить до того, що у ряді випадків професійна діяльність може не відповідати встановленому класу напруженості праці.

Все це обумовлено тим, що прийнята офіційно в теперішній час методика оцінювання напруженості праці, як і раніше, базується головним чином на аналітичному підході із використанням експертного оцінювання. При достатньо великій кількості показників необхідно дати характеристику психофізіологічних та інших функцій організму по сприйняттю, переробці та наданню інформації, пов’язаних головним чином із діяльністю ЦНС, в частковості оцінити:

- реакції органів чутливості;

- стан уваги (концентрації, стійкості, швидкості, переключення та розподілу інформації);

- психомоторні, емоційні та мажитивні (просторово-тимчасове уявлення) реакції;

- стан оперативної та довгострокової пам’яті.

Слід зауважити, що для атестації співробітників судово-хімічних лабораторій, робота яких характеризується істотними особливостями, необхідне адекватне рішення медико-технічних та соціально-медичних завдань.

Істотною особливістю слід рахувати розробку у Головному бюро судово-медичної експертизи МОЗ України нетрадиційних технологій та невідомих раніше реактивів, які не завжди визначаються органами чутливості, що створює підвищення небезпечності для співробітників хіміко-токсикологічних лабораторій (при невідомому шляху надходження токсичних речовин до організму).

Розробка галузевих документів вже давно назріла, так як діючи документи атестації мають загальний характер.

Атестація робочих місць, яка проводиться в теперішній час, дозволить провести аналіз та усуспільнювати різні підходи, дасть можливість вірно встановити рівень класу трудової діяльності співробітників судово-хімічних лабораторій. На підставі одержаних матеріалів будуть розроблені найбільш повні методологічні підходи оцінки атестації робочих місць у хіміко-токсикологічних лабораторіях.

У існуючих документах [1] недостатньо розроблена оцінка напруженості, яка є ведучою у трудовій діяльності судових хіміків, зокрема – коефіцієнти шкідливості та інші аналогічні показники.

Самим важливим недоліком атестації, яка тепер проводиться, є відсутність на заключному етапі обліку стану здоров’я із оцінюванням небезпеки та ризику.

Єдині методичні підходи досліджування та оцінювання умов праці у системі організації праці судово-хімічних лабораторій розширює можливості на правовій основі регулювати відношення між керівництвом бюро судово-медичної експертизи та співробітниками судово-токсикологічних лабораторій у системі інформованості, реалізації права на здоров’я та безпеки умов праці, пільгове забезпечення, різні компенсації.

Література:

1. Директива Ради 2000/54/ЄС «Щодо захисту робітників від ризиків, пов'язаних із застосуванням біологічних робочих матеріалів під час роботи»;

2. Директива Ради 9824/ЄС «Щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних робочих речовин на робочому місці»;

3. Наказ Міністерства Надзвичайних Ситуацій України  «Про затвердження Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях» від 11.09.2012 № 1192;
4. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів» від 13 червня 1995 р. № 420; 
5. Постанова КМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 1 серпня 1992 р. № 442;
6.  Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 450-р «Про нову гігієнічну класифікацію праці та показники, за якими надаються пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з шкідливими та важкими умовами праці».