Экономические науки/Экономика предприятия

Молодоженя М.С., к.е.н.,

Гирба К., студентка

Київський національний торговельно-економічний університет, Україна

Необхідність розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні

На сучасному етапі економічного розвитку різних країн світу рушійною силою економічного зростання виступають знання, які, як результат творчої діяльності, трансформуються в інтелектуальну власність. Це підтверджується вагомими обсягами інвестицій у виробництво знань. Наприклад, останні дані Світової організації інтелектуальної власності свідчать про те, що витрати на дослідження та розробки у країнах - членах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) складають близько 772 млрд. доларів США, а в Китаї – близько 115 млрд. доларів США, що дає можливість цій країні ввійти в трійку лідерів з точки зору витрат на дослідження та розробки. Ці дані відображають безперечне зростання важливості знань як одного з визначальних факторів сталого та позитивного розвитку країни.

У зв’язку з процесом інтеграції України в ЄС, особливо гостро постало питання в необхідності формування та забезпечення розвитку національної інноваційної системи як безальтернативного варіанту реалізації державної політики, спрямованої на оновлення національної економіки та підвищення конкурентноздатності вітчизняних підприємств. Стратегія економічного розвитку України повинна бути орієнтована на ті сучасні тенденції, що вже панують у розвинених країнах світу, а саме формування суспільства знань, економіки знань, інтелектуалізацію та інформатизацію.

Для нашої країни розвиток ринку інтелектуальної власності має колосальне значення, адже [2]:

· захист інтелектуальної власності (ІВ) позитивно впливає на економіку стосовно ВВП, створення робочих місць, податкових надходжень, розвитку і конкурентоздатності компаній. Наприклад, галузі, пов’язані з авторським правом, забезпечують робочими місцями близько 400 000 осіб, і це перевищує внесок у працевлаштування багатьох інших важливих галузей;

· інтелектуальна власність сприяє надходженню прямих іноземних інвестицій та переданню технологій;

· інтелектуальна власність сприяє інноваційній діяльності, збільшує фінансування науково-дослідницьких проектів і допомагає підприємствам отримати більшу вигоду від інновацій. Для країн з перехідною економікою, таких як Україна, реальне економічне зростання залежатиме від їхньої здатності створити середовище, яке стимулює і підтримує інновації, а надійний режим охорони ІВ матиме вирішальне значення для досягнення цілей щодо підтримки інноваційних підприємств та збільшення попиту на інновації у всіх галузях економіки;

· інтелектуальна власність сприяє культурному самовираженню і різноманіттю, тобто поширенню нових технологій та розвитку. Наприклад, Організацією з економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) було встановлено, що посилення охорони авторських прав, основної і найважливішої форми охорони прав інтелектуальної власності, у розвинених країнах на 1% корелює зростання обсягів вітчизняної науково-дослідної і дослідно-конструкторської діяльності на 3,3%;

· інтелектуальна власність допомагає компаніям монетизувати свої винаходи. Володіння правами ІВ допомагає компанії переконати інвесторів у тому, що їм варто вкладати кошти в цю компанію;

· інтелектуальна власність приносить користь споживачам і суспільству в цілому, забезпечуючи споживачів інноваційною продукцією і послугами майже в кожній сфері життя – починаючи від екологічно чистої енергетики і закінчуючи сферою охорони здоров’я, – таким чином, вона допомагає захистити споживачів від неякісних та небезпечних підробок.

Проте, на жаль, слід визнати, що повноцінний ринок інтелектуальної власності в Україні практично відсутній. Основними причинами цього є низька інноваційна активність вітчизняних підприємств, недосконала нормативно-правова база та нестача кваліфікованих працівників. Крім цього, існує низка інших проблем в сфері інтелектуальної власності України:

· проблеми регулювання відносин, що виникають між суб’єктами інноваційної діяльності при створенні об’єктів інтелектуальної власності;

· проблеми придбання і оплати майнових прав на використання об’єктів інтелектуальної власності, комерційного використання ІВ як нематеріальних активів;

· проблеми забезпечення надійної та ефективної охорони та захисту прав ІВ;

· проблема піратства, підробок та поширення контрафактної продукції;

· проблема недієвих механізмів функціонування ринку інтелектуальної власності;

· проблема методики вартісної оцінки прав на її об'єкти тощо.

Особливо актуальною є проблема піратства та підробок, оскільки вони знижують частку законної продукції в країні і сприяють розвитку «тіньової економіки», яка позбавляє уряд доходів для надання державних послуг, порушує структуру тисяч легальних робочих місць, підриває інвестиційний клімат, створює можливості для «відмивання» коштів, наражає споживачів на небезпеку, пов’язану зі споживанням небезпечних і неефективних товарів.

Подальший повноцінний розвиток ринку інтелектуальної власності не можливий без вирішення вищезгаданих проблем. Тому необхідними діями для вирішення цієї ситуації є такі:

· усунення недоліків у законодавстві України, стосовно питання охорони прав інтелектуальної власності та процедурах щодо його застосування;

· удосконалення заходів стосовно боротьби з порушеннями в мережі Інтернет;

· забезпечення сприятливих умов для функціонування венчурних інвестиційних фондів;

· забезпечення можливості високого рівня професійної підготовки кадрів в сфері інтелектуальної власності;

· встановлення ефективного діалогу і співпраці між органами влади, власниками прав ІВ та іншими зацікавленими сторонами;

· підвищення рівня обізнаності суспільства стосовно піратства та підробок та пов’язаної з ними економічної шкоди.

Економічне зростання України та підвищення її конкурентоздатності значною мірою залежить від того, наскільки країна заохочує, стимулює та створює сприятливі умови для інноваційної діяльності. Вирішальним чинником збільшення користі від творчої та інноваційної діяльності є чітка правова і регуляторна система, яка передбачає визнання важливої ролі інтелектуальної власності, набуття, охорону і захист майнових прав авторів, винахідників, новаторів.

Література:

1. Бошицький Ю.Л. Інтелектуальна власність в сучасній Україні – актуальні

питання модернізації та правового регулювання / Ю.Л. Бошицький // Часопис Київського університету права – 2013/1 – С. 213-217.

2. Матеріали дослідження ІСС/BASCAP «Розвиток і захист інтелектуальної власності в Україні» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sips.gov.ua/i_upload/file/Ukraine_IP_Report_UKRAINE_LR.pdf

3. Кучеров Д., Копилова 3., Іванов Б. Проблемні питання розвитку ринку інтелектуальної власності в Україні // Інтелектуальна власність. – 2011. – № 1. – С. 27-31.

4. Колінько О.О. Становлення ринку інтелектуальних продуктів: проблеми і суперечності / О.О. Колінько // Соціально-економічні трансформації в епоху глобалізації: матеріали другої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – 2007. – Т. 1. – С. 154-156.