Економічні науки/ 12.Економіка сільського
господарства.
Магістрант
Жерліцин О.С.
Миколаївський
національний аграрний університет, Україна
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
ЗЕРНОВИРОБНИЦТВА В УКРАЇНІ
Проблема забезпечення і підвищення
конкурентоспроможності зернового господарства є однією з ключових у
національній аграрній економіці. Це пояснюється стратегічним значенням зерна як
товару на внутрішньому ринку, а також
його роллю як провідного експортного товару вітчизняних аграрних підприємств.
При цьому його частка в експортному потенціалі постійно зростає. Саме тому
конкурентоспроможність зернової продукції значною мірою визначатиме
конкурентоспроможність України на світовому аграрному ринку.
Метою роботи є вивчення шляхів підвищення
конкурентоспроможності зерновиробництва в Україні.
Питанням вивченню шляхів підвищення
конкурентоспроможності зерновиробництва в Україні вивчали такі вітчизняні
вчені, як Антонов А.В., Горлачук,
В.В., Жаліло Я.А., Кузняк Б.Я., Кузьменко О.Б., Лупенко Ю.О., Мозгова М.В.,
Месель-Веселяк В.Я., Семенчук І.М., Сахаров О.В. ,Собкевич О.В. , Русан
В.І., Юрченко А.С. і ін.
За останні десять років Україна
перетворилась у найбільшого експортера зерна в Європі . Зернове господарство
відіграє важливу роль в аграрному секторі України, забезпечуючи стабільне
постачання населення хлібом і хлібобулочними виробами, а також сировиною для
промислової переробки. Виробництво продукції зернових культур має важливе місце
у сільськогосподарському виробництві. Зернові займають найвищу питому вагу в
структурі посівних площ та валових зборів продукції серед інших
сільськогосподарських культур. Це можна пояснити їх винятковим значенням та
різнобічним використанням. Виробництво, переробка і експорт зерна в Україні
дають суттєві грошові надходження до бюджету і є важливими сферами
працевлаштування населення країни. Крім того, зернова галузь країни має
суттєвий потенціал розвитку, пов’язаний, перш за все, з наявністю багатих
земельних ресурсів і достатньої кількості кваліфікованої робочої сили. На
сьогоднішній день потенціал зернової галузі України оцінюється в 80-100 млн. т
щорічного виробництва зерна і олійних культур. Цей фундаментальний фактор
привертає до себе увагу великої кількості науковців та практиків, як всередині
країни, так і за кордоном, і потребує подальшого поглибленого вивчення .
До складу зерновиробництва належать
селекція та насінництво зернових культур, виробництво зерна, заготівля,
борошномельна, круп’яна, комбікормова, макаронна та хлібопекарська
промисловість, технічна переробка зерна на спирт, крохмаль, солод, а також
виробництво спеціалізованої техніки. На основі узагальнення складових елементів
зернової галузі розроблена відповідна схема функціонування зерновиробництва в
Україні
Вдосконалення та подальше підвищення
конкурентоспроможності зерновиробництва в Україні визначає низка об’єктивних
чинників, які регулюють ринок зерна: нестабільність цін і доходів у
зерновиробництві, конкурентне середовище в сільському господарстві, нестабільність
розвитку, істотне коливання урожайності, валових зборів і державних ресурсів
зерна за роками. А також низька привабливість інвестування аграрного
виробництва, ризикованість, різноманітність природно-кліматичних умов, потреби
екологізації сільського господарства, проведення наукових досліджень,
особливості формування сільської інфраструктури та необхідність державного
протекціонізму на зовнішніх та внутрішніх ринках тощо.
Одним з факторів, що впливає на систему
економічних відносин і сприяє стабілізації зернового виробництва та його
подальшому ефективному й конкурентоспроможному розвитку є інтеграція
сільськогосподарських підприємств з підприємствами переробки та торгівлі
зернопродуктами. Інтеграція обумовлена тими ж причинами, що й кооперація, тобто
посиленням спеціалізації, розширенням виробництва, необхідністю узгодження дій
у всій системі зерновиробництва. Одним з основних напрямків є впровадження
заходів, які сприяють підвищенню якості зерна. А саме, впровадження
налогодження діяльності щодо прийому, зберігання, переробки, реалізації зерна
та продуктів його переробки, внесення змін і доповнень до чинних стандартів з
метою їх удосконалення та адаптації державних стандартів України на основні
сільгоспкультури до стандартів ЄС.
Удосконалення державного регулювання
галузі зерновиробництва пов’язане насамперед із залученням у зерновий сектор
України національних та іноземних інвестицій, шляхом: створення стабільних і
прозорих умов господарювання; удосконалення та приведення у відповідність до
вимог Світової організації торгівлі та потреб ринку законодавства України.
Зокрема, важливе значення для структури зерновиробництва має постійна підтримка
дієздатного стану ринкового механізму в цій галузі, пом’якшення несприятливих
соціально-економічних наслідків його функціонування для виробників зерна в
умовах мінливої ринкової кон’юнктури.
Отже, для підвищення
конкурентоспроможності галузі нами визначено шляхи, за якими буде здійснено:
інтенсивне ведення галузі зерновиробництва; підвищення урожайності зернових
культур; вдосконалення землекористування та структури посівів, заходи
покращення обробітку ґрунту та внесення до них мінеральних добрив; оснащення
господарств технікою та освоєння нових ресурсозаощадних технологій;
впровадження нових сучасних сортів і гібридів та ін.
Література
1. Скороход І. С. Напрями
підвищення конкурентоспроможності України на світових ринках. - [Електронний
ресурс]. – Режим доступу:
http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vviem/2011_1/25.pdf
2. Конкурентоспроможність економіки України в умовах глобалізації :
монографія / за ред. Я.А. Жаліла; Нац. ін-т стратегічних досліджень. – К. :
Вид-во "Знання України", 2009. – 388 с.