Економічні науки / 2. Банки і банківська система

К.е.н. Корецька Н. І., студ. Збирун Д. В.

Луцький національний технічний університет, Україна

Суть ринку платіжних послуг та основні його ознаки

В сучасних умовах наукова система обґрунтування управлінських рішень та практичне впровадження передових методів управління операціями з використанням платіжних карток набувають все більшого значення. На основі цього програми банків щодо розвитку їх карткового бізнесу, не дивлячись на значну витратність, є одними із перспективних.

З метою розуміння суті та основних ознак ринку платіжних карток розглянемо погляди вчених на зміст поняття «платіжна картка».

Довгострокова відсутність єдиного нормативно-правого визначення банківської пластикової картки викликало неправильне тлумачення цього терміна і призвело до того, що на банківському ринку України тривалий час усі види платіжних карток називались кредитними або пластиковими. В численних публікаціях практично як синоніми вживаються терміни «пластикова картка», «банківська пластикова картка», «кредитна картка», «розрахункова картка», «платіжна картка», «банківська платіжна картка» тощо [1].

Провівши аналіз наукових досліджень, виявилося що у науковій літературі економічного напряму представлені різні підходи до трактування поняття банківської платіжної картки.

Так, Н. Єрьоміна вважає, що пластикова (платіжна) карта – це загальний термін, яким називають усі види карт, що можуть відрізнятися технічними можливостями, призначенням і виглядом наданих ними послуг [2, с. 112]. Вважаємо, що дане визначення не відображає спектру можливих операцій, що можуть здійснюватися з використанням платіжних карток.

Голод І. В. та Маслак Н. Г. під платіжною карткою розуміють один із видів безготівкових розрахунків, основне призначення якої − слугувати клієнту способом доступу до рахунку та для здійснення розрахункових операцій [3]. На нашу думку, дане трактування дуже коротко передає мету використання платіжної картки та потребує більш детального представлення змісту даного поняття.

А. Гінзбург подає таке визначення даного поняття: це персоніфікований платіжний інструмент, що надає особі, що користується карткою, можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також здобуття готівкових коштів у підрозділах банків і банківських банкоматах. Цієї ж думки притримуються О.Колодізєв, В. Колісниченко [4, с. 162] та В. Безлюдний [5, с. 21]. Погоджуємося з даним визначенням, оскільки в ньому описані основні можливості картки, які може використати її власник.

Однак, Д. Кирилюк вважає, що термін «платіжна картка» (а точніше, прикметник «платіжна») не відображає усього обсягу суспільних відносин із використанням пластикових карток, що регулюються законодавством та Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій із їх застосуванням, затвердженим Постановою Правління НБУ від 19.04.2005 р. №137 (пластикова картка може використовуватися не лише як інструмент для здійснення платежів, а й як інструмент для зберігання коштів із можливістю їх отримання у готівковій формі через банкомат, як інструмент отримання кредиту тощо). На його думку, платіжні картки виступають інструментом здійснення не лише платіжних, а й інших видів операцій та за своїм обсягом виходять за межі банківської діяльності, оскільки можуть емітуватися не лише банками, а й підприємствами торгівлі та послуг [1]. Д. Кирилюк пропонує замість даного поняття ввести поняття «банківська пластикова картка». Не підтримуємо даного твердження, оскільки в Енциклопедії банківської справи України [6] під терміном «банківська пластикова картка» розуміється платіжно-розрахунковий документ, який видається банком. А це, на нашу думку, не передає всієї суті використання платіжної картки.

Банківська платіжна картка – це картка, видана кредитною організацією або спеціалізованою компанією, що засвідчують, що власник картки може стягувати кошти зі свого рахунку у банку (дебетна картка) або користуватися кредитними коштами в межах визначеного ліміту (кредитна картка) [7, с. 16]. Вважаємо, що дане тлумачення подає лише деякі класифікаційні ознаки платіжної картки, тоді як встановлення умов, функцій і правових аспектів щодо неї у визначенні відсутнє.

На нашу думку, варто притримуватись такого визначення поняття «платіжна картка», що представлене у Законі України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»: електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, переказу коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором [8, ст. 1, п. 1.27].

Визначення поняття «ринок платіжних карток» вимагає встановлення суті поняття «ринок». Так, згідно економічного словника: ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів або послуг, цілковите визначення суспільного характеру праці, якою вони створюються [9, с. 272].

Тлумачення понять «платіжна картка» та «ринок» дозволяє визначитись зі змістом поняття «ринок платіжних карток», під яким будемо розуміти сукупність відносин, пов’язаних з процесами купівлі-продажу товарів і послуг, оплати інших зобов’язань, отримання готівки через банківські автомати, а також здійснення операцій за допомогою інших каналів обслуговування.

Перейдемо до розгляду основних ознак ринку платіжних карток.

Для сучасної людини платіжна картка об’єднує усі переваги використання банківського рахунку і готівки, більше того вона відкриває для власника картки практично необмежені можливості, які надають платіжні системи. Кількість користувачів платіжних карток щороку збільшується, скільки користуватися ними зручно, безпечно й вигідно. Тому, на нашу думу, однією з основних ознак даного ринку є наявність та якісна характеристика держателів платіжних карток.

Ефективність ринку платіжних карток залежить від багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів, серед яких чільне місце займає наявність інфраструктури обслуговування, яка виконує одну з ключових функцій платіжної системи, сполучаючи між собою всі складові національної економіки і забезпечуючи проходження значних обсягів трансакцій. Отже, забезпеченість інфраструктурою для обслуговування платіжними картками – це ще одна основна ознака досліджуваного ринку.

Також, на нашу думку, варто виділити таку ознаку досліджуваного ринку як ефективність використання платіжних карток, оскільки обіговість платіжних карток, результативність операцій з ними, направленість їх використання є показниками якості функціонування даного ринку.

Використання платіжних карток є не лише зручним, а й безпечним засобом платежу, оскільки зобов’язання власника картки у випадку її втрати (згуби чи крадіжки) є обмеженим. Переважно усі платіжні організації пропонують надійний захист від несанкціонованого використання карток [10, с. 29]. Користувачі карток постійно отримують детальні звіти про здійсненні платежів, що дозволяє аналізувати операції, контролювати свої витрати і мати повну картину про стан своїх рахунків. А крім того, запровадження сучасних інновацій у картковому бізнесі забезпечує безпечне здійснення тих чи інших розрахунків з використанням платіжних карток. Отже, ще однією основною ознакою ринку платіжних карток є ризикованість використання платіжних карток.

Основні ознаки ринку платіжних карток подано на рис. 1.

Рис. 1. Визначальні ознаки ринку платіжних карток *

* сформовано авторами

Вважаємо, що саме виділені ознаки дозволять проаналізувати процеси, що відбуваються на ринку платіжних карток України і дати йому загальну оцінку.

Література:

1. Кирилюк Д. Поняття, правова природа та види банківських пластикових карток / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. – 2005. – №11.

2. Колодізєв О. М., Колісниченко В. Ф. Гроші і кредит : підручн. / О. М. Ко-лодізєв, В. Ф. Колісниченко В. Ф. – Київ : Знання, 2010. – 613 с.

3. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи : навч. посібн. / Н. В. Єрьоміна. – К. : КНЕУ, 2000. – 220 с.

4. Зубок М. І. Безпека банківської діяльності : навч. посібн. / М. І. Зубок. – К. : КНЕУ, 2002. – 190 с.

5. Безлюдный В. В. Операции коммерческих банков с платежными картами / В. В. Безлюдный // Культура народов Причерноморья. – 2010. – №179. – С. 20–22.

6. Енциклопедія банківської справи України / НБУ, Ін-т незалежних експертів; редкол.: В. С. Стельмах, В. Б. Альошин, А. М. Мороз [та ін.]; [голов. наук. консультант А. М. Мороз]. – К. : Молодь; Ін Юре, 2001. – С. 71–72.

7. Кравчук В., Прем’єрова О. Ринок карткових платежів України: Міжнародний досвід та національне регулювання / В. Кравчук, О. Прем’єрова // Аналітичний звіт. – К. : АДЕФ-Україна, 2012. – 60 с.

8. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 234614?test=XX7MfyrCSgkyKtuIZiWVpRp.HI4LIs80msh8Ie6

9. Завадський Й. С., Осовська Т. В., Юшкевич О. О. Економічний словник / Й. С. Завадський, Т. В. Осовська, О. О. Юшкевич. – Київ : Кондор, 2006. – 356 с.