Посохова Яна Сергіївна

студентка магістратури, Харківського Національного університету внутрішніх справ, Україна

Єгорова Елеонора Миколаївна

кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціології та психологія Харківського Національного університету внутрішніх справ, Україна

Типологічні особливості особистості релігійної молоді та провідні риси характеру.

Анотація. Вивчення релігійності молоді необхідно в наші дні, адже саме молодь за своєю соціальною природою являє "голографічне" відображення всіх протиріч і можливостей соціально-історичної та культурної динаміки товариства, у межах визначеного масштабу соціальної реальності (своєї Батьківщини, країни, певного соціокультурного співтовариства). Результати експериментальної частини цієї роботи показали, що релігійна молодь виявляє значущі відмінності у галузі індивідуально-типологічних властивостей. Позначилася яскрава тенденція прагнення виглядати в сприятливому світлі в усіх категоріях молоді.

Ключові слова: молодь, релігійність, категорії молоді, релігійна особистість, психологічні особливості.

Актуальність теми. Життєдіяльність сучасної молоді як соціальної групи розвертається в умовах відсутності атеїстичної пропаганди, світоглядного плюралізму, великої кількості інформації релігійного плану і різнорідних трансльованих цінностей. Виникає науковий інтерес до вивчення особистості релігійності молоді, з точки зору психологічних її особливостей, механізмів виникнення, психологічних наслідків. Особливе значення в руслі розгляду даної проблеми мають такі фундаментальні психологічні категорії, як особистість, визначаються типологічні особливості молоді, провідні риси характеру. Духовні пошуки особистості в нових історико – культурних умовах набувають особливої актуальності. Але, незважаючи на відродження традиційної релігії, вивченню психологічних особливостей віруючої людини приділяється недостатньо уваги.

Мета дослідження: виявити індивідуально – типологічні особливості особистості релігійної молоді в порівнянні з нерелігійною молоддю.

Об`єкт дослідження: особистість.

Предмет дослідження: особливості особистості релігійної молоді.

Експериментальною базою дослідження стали три категорії молоді, загальна кількість 76 чоловік, віком від 21 до 26 років, які були збалансовані та зрівнянні за гендерною та віковою ознакою. До першої категорії увійшла релігійна молодь, в кількості 26 чоловік. До другої категорії увійшла молодь з асоціальною поведінкою, в кількості 24 чоловік. До третьої групи увійшла молодь, яка не має ознак релігійності та асоціальної поведінки, в кількості 26 чоловік.

Методи дослідження. У зв'язку з поставленим завданням було обрано наступну методику емпіричного рівня: психологічне тестування з використанням наступної методики: Індивідуально – типологічний опитувальник Л.Н.Собчик. Методика ІТО являє собою інструмент дослідження індивідуально-типологічних властивостей. Вона дозволяє віднести кожну конкретну людину до певного типу. Статистичні - методи вимірювання та математичної обробки експериментальних даних, отриманих у ході дослідження, проводилися за допомогою статистичного аналізу кількісних даних на основі програми SPSS, а також їх системний і якісний аналіз, графічна інтерпретація, опис і вербальна фіксація.

Результати дослідження. Дослідження індивідуально-типологічних властивостей в різних категоріях молоді представлені в таблиці 1 та 2.

Таблиця 1

Визначення рівня типологічних особливостей

Показники	Релігійна молодь (група 1)	Асоціальна молодь (група 2)	Звичайна молодь (група 3)
Хибність	2,19 ± 129	3,83 ± 1,05	2,5 ± 1,39
Агравація	2,11 ± 1,48	3,46 ± 1,53	1,35 ± 1,2
Екстраверсія	5,00 ± 2,46	5,42 ± 1,58	5,35 ± 2,57
Спонтанність	4,23 ± 2,16	4,75 ± 1,45	5,38 ± 2,09
Агресивність	3,65 ± 1,83	5,12 ± 2,03	5,42 ± 1,9
Ригідність	3,92 ± 1,41	5,83 ± 1,37	5,77 ± 1,68
Інтроверсія	5,27 ± 1,59	4,75 ± 1,45	5,15 ± 2,26
Сенситивність	6,04 ± 1,86	4,87 ± 1,51	5,58 ± 1,7
Тривожність	5,07 ± 2,08	5,17 ± 1,6	5,35 ± 1,96
Лабільність	4,81 ± 1,52	3,46 ± 1,67	5,88 ± 1,31

в різних категоріях молоді (M ± m) за допомогою t-критерія Стьюдента

Таблиця 2

Показники	Порівняння груп
	t			P
	1 : 2	1: 3	2: 3	1 : 2	1: 3	2: 3
Хибність	4,89	0,82	3,79	0,001	¾	0,001
Агравація	3,15	2,06	5,45	0,01	0,05	0,001
Екстраверсія	0,7	0,49	0,11	¾	¾	¾
Спонтанність	0.99	1,95	1,23	¾	0,1	¾
Агресивність	2,69	3,42	0,54	0,02	0,001	¾
Ригідність	4,84	4,28	0,15	0,001	0,001	¾
Інтроверсія	1,2	0,21	0,74	¾	¾	¾
Сенситивність	2,41	0,93	1,54	0,02	¾	¾
Тривожність	0,17	0,48	0,35	¾	¾	¾
Лабільність	2,99	2,74	5,75	0,01	0,01	0,01

Значимість відмінностей рівня типологічних особливостей в різних категоріях молоді

Результати отримані шляхом експериментального дослідження дозволили нам виявити достовірну значимість відмінностей рівня типологічних особливостей в різних категоріях молоді.

Аналіз таблиць 1 та 2 показав наступні результати. Достовірні розбіжності були виявлені за шкалою «Хибність» між категоріями молоді «Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» ( 2,19 ± 1,29 ) – ( 3,83 ± 1,05 ), P ≤ 0 ,001. Також були виявлені достовірні розбіжності за даною шкалою між категоріями «Асоціальна молоді» та « Звичайна молодь» ( 3,83 ± 1,05 ) ± ( 2,5 ± 1,39 ), P ≤ 0 ,001.

Результати дослідження показали, що спостерігаються значимі достовірні розбіжності за шкалою «Агравація» між всіма категоріями молоді. Категорія « Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» ( 2,11 ± 1,48 ) – ( 3,46 ± 1,53 ), P ≤ 0 ,001. Категоріями « Релігійна молодь» та « Звичайна молодь» (2,11 ± 1,48 ) – ( 1,35 ± 1,2 ), P ≤ 0 ,05. Категоріями «Асоціальна молодь» та «Звичайна молодь» ( 3,46 ± 1,53 ) – (1,35 ± 1,2 ), P ≤ 0 ,001.

Наявність шкал достовірності ("хибність" і "агравація"), дозволяють судити про те, наскільки мотиваційні спотворення можуть вплинути на результати тестування. Шкали "Хибність" та "Агравація" говорять, що категорії досліджуваних мають тенденцію показати себе в кращому світлі, а також прагнення підкреслити наявні проблеми і складності власного характеру.

За шкалою «Спонтанність» були виявлені достовірні значимі розбіжності між категоріями « Релігійна молодь» та « Звичайна молодь» (4,23 ± 2,16) – (5,83 ± 2,09), P ≤ 0 ,1. Тобто, звичайна молодь характеризується непродуманістю у висловлюваннях та вчинках на відміну від релігійної молоді. Можливо, це пов`язане з тим, що релігійна людина більш врівноважена та емоційно стриманіша, за допомогою дотримання певних релігійних ритуалів та молитов, які потребують зваженості та стриманості.

Спостерігаються високі показники за шкалою «Агресивність» між категоріями « Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» ( 3,65 ± 1,83) – (5,12 ± 2,03), P ≤ 0 ,02. Дані показники свідчать, що асоціальна молодь має активну самореалізацію, характеризується упертістю, свавіллям у відстоюванні своїх інтересів. Стосовно категорій «Релігійна молодь» та «Звичайна молодь», у них також спостерігаються достовірні розбіжності ( 3,65 ± 1,83) – (5,42 ± 1,9), P ≤ 0 ,001. Тобто, звичайна молодь також більш агресивна, на відміну від релігійної молоді, що пояснюється основними християнськими догмами, які пропагандують миролюбиве ставлення до «ближнього свого» та миру в цілому.

За шкалою « Ригідність» виявлені більш значимі розбіжності між категоріями « Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» (3,92 ± 1,41) – (5,83 ± 1,37), P ≤ 0 ,001. Отримані результати, свідчать, що асоціальна молодь більш інертніша, малорухома в своїх установках, а також характеризується своїм суб`єктивізмом, підвищеним прагненням до відстоювання своїх поглядів та принципів, критичні щодо інших думок. Значимі відмінності за даною шкалою є також між категоріями « Релігійна молодь» та «Звичайна молодь» (3,92 ± 1,41) – (5,77 ± 1,68), P ≤ 0 ,001. Звичайна молодь більш критична до інших думок, інертна, малорухома в своїх установках та принципах, по відношенню до релігійної молоді.

За шкалою «Сенситивність» були виявлені достовірні розбіжності між показниками категорії « Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» (6,04 ± 1,86) – (4,87 ± 1,51), P ≤ 0 ,02. Тобто, помірне вираження значення, яке характеризується чутливістю, орієнтацією на авторитет більш сильної особистості, комфортністю, присутні риси залежності. Сенситивність представляє собою сплав інтровертності та тривожності, формує атрибутику типологічно «слабкої» (гіпотимної) конституційної структури.

За результатами дослідження шкала «Лабільність» показала достовірні розбіжності між всіма категоріями молоді. Категорія « Релігійна молодь» та «Асоціальна молодь» має розбіжності (4,81 ± 1,52) – (3,46 ± 1,67), P ≤ 0 ,01. Це свідчить про те що, релігійна молодь більш емотивна, тобто лабільна, відрізняється вираженою мінливістю настрою, мотиваційні не стійкіші. Значимі розбіжності між категоріями « Релігійна молодь» та «Звичайна молодь» (4,81 ± 1,52) – (5,88 ± 1,31), P ≤ 0 ,001.

Звичайна молодь більш лабільна в своїх проявах емоційності на відміну від релігійної молоді. Це можливо пояснити тим, що звичайна молодь не має релігійних обмежень в своєю повсякденному житті та не стримується в проявах своєї емоційності. Категорія «Асоціальна молодь» та «Звичайна молодь» (3,46 ± 1,67) – (5,88 ± 1,31), P ≤ 0 ,01. Показники за цією шкалою, свідчать про те, що звичайна молодь має більш ярко виражені демонстративні риси на відміну від асоціальної, що характеризується вираженою зміною настрою та сентиментальністю.

Отже, за отриманими результатами, можна зробити висновок, що досліджувані категорії молоді прагнуть до соціальної активності, більшість з них соціально активні. Можливо, це пов’язане з прагненням виглядати соціально бажано, або ж це компенсаторне прагнення. Спостерігаються ознаки виглядати краще, більш прийнятно, характеризуються емоційністю та схильністю до агресивної поведінки.

Не було виявлено значимих відмінностей за шкалами «Екстраверсія», «Інтроверсія» та « Тривожність». Тобто, спостерігаються помірні визначення показника, акцентовані риси.

Дніпропетровськими дослідниками було висунуте припущення, що людина з високим рівнем релігійності більше спрямована на внутрішній світ, власні переживання, зосереджена на власних почуттях, а тому, можливо, буде соціально замкнутою й демонструвати інтровертивну спрямованість, гіпотеза не підтвердилась. Стосовна, нашого дослідження шкала «Інтроверсія» також не показала значимих розбіжностей.