Єлізарова О.Е. , магістрант
Харківський національний університет внутрішніх справ
Психологічне здоров’я дитини є значним та важливим
фактором
для суспільства в цілому. Однак, у відповідності з сучасними статистичними
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) кожна десята дитина
схильна до ризику виникнення відхилень від розвитку, в даний час
спостерігається зростання кількості дітей с синдромом дефіциту уваги
та гіперактивності (СДУГ).
Вітчизняні та зарубіжні дослідники вважають, що дане захворювання зустрічається в межах від 5 % до 27% дітей [1]. Про необхідність вивчення особистості дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності говорять представники медицини, педагогіки та психології.
Про гіперактивність можна говорити в тих випадках,
коли дитина характеризується надмірною, нічим не мотивованою руховою
активністю, очевидно надмірною в порівнянні з дітьми того ж віку та рівня
розвитку. Ще однією характерною рисою гіперактивності є занепокоєння, що
виникає
в результаті обмеження активності.
Емоції відіграють важливу роль у житті дітей:
допомагають розуміти реальність і реагувати на неї. Виявляючись в поведінці,
вони інформують
про те, що дитині подобається або засмучує її. Особливо це актуально
в дитинстві, коли вербальне спілкування ще не доступне.
Емоції
і почуття дитини являють собою відображення реальної дійсності у формі
переживань. Різні форми переживання почуттів утворюють
у сукупності емоційну сферу дитини. Виділяють такі види почуттів,
як моральні, інтелектуальні та естетичні. По мірі того, як дитина
росте,
її експансивний світ стає багатшим і різноманітнішим. Від базових (страху,
радості і ін.) вона переходить до більш складної гами почуттів: радіє
та сердиться, захоплюється та дивується, ревнує та сумує. Змінюється
і зовнішній прояв емоцій.
У дошкільному віці у дітей складаються перші моральні
судження
та оцінки, первісне розуміння суспільного змісту норми, формуються не тільки
моральні якості, але і почуття. Формується альтруїстична поведінка.
Дитина протягом життя отримує величезну кількість емоційних вражень. Соціальне середовище будує і розвиває емоційну сферу дитини.
Дошкільний вік ‒ важливий період розвитку
особистості дитини, коли компенсаторні можливості мозку великі, що дозволяє
запобігти формуванню стійких патологічних проявів. У зв'язку з цим пошук
критеріїв діагностики
та корекції СДУГ в дошкільному віці вкрай важливий для своєчасного виявлення та
корекції відхилень, стимуляції розвитку незрілих вищих мозкових функцій.
Важливе практичне значення сьогодні набувають питання організації психологічної
та медичної допомоги сім'ям дітей з СДУГ, орієнтованої на ранній і дошкільний
вік.
Таким чином необхідна ефективна корекційна діяльність
націлена
на розвиток уяви. Необхідно використовувати узгоджений комплексний підхід з
боку всіх спеціалістів, задіяних в роботі з гіперактивними дітьми.
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1 Романов А.М. Особенности
эмоциональной сферы у младших школьников с синдромом дефицита внимания,
гиперактивности //Автореферат диссертации на соискание ученой степени к.пс.н. -
СПб.: 2012. – С. 19.
2 Абрамова Г.С. Возрастная
психология; Учеб. пособие. М.: Издательский центр «Академия», – 1999. – 206с.
3 Акундинова И.Е. О развитии
самосознания у детей // Психология дошкольника. Хрестоматия. М.: Издательский
центр «Академия», – 1997. –
103 с.
4 Брязгунов И.П., Касатикова Е.В.
Непоседливый ребенок, или все о гиперактивных детях. – М.: Изд-во Института
Психотерапии, – 2001. – 96 с.