Економічні науки/6.Маркетинг та менеджмент

Павлоградський Д.А., доц. Бабчинська О.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут

Київський національний торговельно-економічний університет

Реформа системи корпоративних відносин: наслідки для учасників

Корпоративне управління у вузькому розумінні визначили Шляйфер і Вішні як спосіб, у який ті, хто вкладає у фірми гроші, забезпечують собі окупність своїх інвестицій. У ширшому сенсі корпоративне управління також пов’язане зі способом, у який управляють приватними корпораціями, та принципами їх функціонування.

30 квітня 2009 року, коли набрав чинності Закон "Про акціонерні товариства", почався відлік двохрічного перехідного періоду, відведеного для акціонерних товариств в Україні для впровадження ними суттєвих змін в системі корпоративного управління, а також у їх відносинах з акціонерами, кредиторами і інвесторами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав, тобто між акціонерами товариства.

Закон «Про господарські товариства» 1991 року не забезпечував елементарного захисту прав як великих, так і дрібних акціонерів та не врегульовує багатьох питань управління акціонерними товариствами, що призводило до численних корпоративних конфліктів, які негативно позначалися на фінансовому стані та виробничій діяльності підприємств. Від цього страждав міжнародний імідж України в усьому світі.

Прийняття окремого закону про акціонерні товариства повинно створити правові передумови для максимально можливої гармонізації інтересів різних категорій учасників корпоративних відносин: держави, великих і дрібних акціонерів, членів трудового колективу та менеджменту, населення загалом.

Проаналізуємо наслідки прийняття закону для кожного з учасників системи корпоративних відносин:

І. для держави:

1. Зростання позитивного іміджу України в світі сприятиме економічному розвитку країни, підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної економіки, подальшому визнанню України як країни з ринковою економікою.

2. Подальша адаптація вітчизняного законодавства до законодавства європейського співтовариства, що особливо актуально з огляду на вступ України до СОТ та переговори з ЄС про створення зони вільної торгівлі та укладання поглибленої угоди.

3. На необхідності прийняття спеціального закону «Про акціонерні товариства» наголошували усі без винятку міжнародні експерти, які приїжджали до України, зокрема експерти Світового банку, Міжнародного валютного фонду, Європейської комісії тощо. Тому прийняття закону, що відповідає найкращій світовій практиці корпоративного управління, насамперед стандартам Організації економічного співробітництва та розвитку, підвищить в очах наших партнерів авторитет України як країни, що виконує взяті на себе зобов’язання.

4. Закон «Про акціонерні товариства», спрямований на поліпшення в Україні інвестиційного клімату, заохочуватиме як внутрішніх, так і зовнішніх інвесторів, а отже, стимулюватиме реінвестування отриманих доходів в економіку країни, а не здійснення інвестицій за її межами.

5. Привабливість вкладень в акції та захист акціонерів сприятиме зростанню капіталізації акціонерних товариств, що позитивно впливатиме на збільшення надходжень від приватизації.

6. Беручи до уваги, що держава володіє пакетами акцій багатьох акціонерних товариств, положення закону щодо захисту прав акціонерів спрямовані і на захист прав та інтересів держави як акціонера, рівноправного з іншими власниками акцій.

ІІ. для великих інвесторів:

— зможуть захищати свої права та охоронювані законом інтереси цивілізованими методами й менше залежатимуть від кон’юнктури влади, політичних уподобань, адміністративного впливу тощо;

— отримають широкий доступ до дешевих і довгострокових фінансових ресурсів, зокрема накопичень пенсійних фондів, поряд з розширенням доступу їх підприємств до традиційних видів запозичень (банківські кредити, емісія облігацій тощо);

— залишаючи за собою контрольний пакет акцій, мажоритарні акціонери матимуть змогу залучити на підприємства серйозних інвесторів, які охоче прийдуть, якщо їх права захищатиме закон, а не договір, який можна визнати недійсним у судовому порядку;

— отримають захист від недружніх поглинань, оскільки зростання капіталізації підприємств зробить такі придбання дорогими та економічно невигідними.

ІІІ. для міноритарних акціонерів, передусім населення:

1. Врегулювання питань виплати дивідендів.

Урегулювання питань виплати дивідендів сприятиме виконанню доходів держбюджету.

2. Встановлення порядку реалізації акціонерами переважного права на придбання акцій додаткової емісії.

Таке право та встановлений законом «Про акціонерні товариства» порядок його реалізації даватиме змогу кожному акціонеру придбати акції, що додатково розміщуються, пропорційно кількості вже належних йому акцій, а отже, зберегти свою частку в статутному капіталі товариства. Цей механізм також захищатиме державні частки в акціонерних товариствах від розмивання та знецінення їх вартості.

3. Закріплення за акціонером права «на незгоду» з рішеннями загальних зборів акціонерів, а також порядку його реалізації.

Законопроект «Про акціонерні товариства» передбачає, що таке право виникатиме в акціонера у випадках, коли рішення загальних зборів обмежує його права та коли цей акціонер голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення.

4. Розширення кола питань, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів.

До таких питань має бути віднесено, зокрема, прийняття рішень про викуп товариством власних акцій, про вчинення правочинів на суму, що перевищує 25% вартості активів товариства.

5. Посилення ролі наглядової ради та забезпечення участі в ній представників різних груп акціонерів.

За законом «Про акціонерні товариства», наглядова рада є тим органом, який визначає стратегічну політику товариства та здійснює контроль за діяльністю виконавчого органу.

Отже, загалом можна відмітити, що новий Закон “Про акціонерні товариства” вносить досить вагому кількість позитивних доповнень та поправок у корпоративне управління, які у майбутньому повинні більш ефективно та цивілізовано вирішувати різноманітні питання між учасниками корпоративних відносин.

Література:

1. Закон України “Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2009 року №514-VI // Відомості Верховної Ради України, 2008, N50-51, ст.384.

2. Гриньова В.М., Попов О.Є. Організаційно-економічні основи формування системи корпоративного управління в Україні. – Харків: Вид. ХДЕУ, - 2003. - 324 с.