Атаманчук Олексій Вікторович, Національний університет ДПС України, аспірант

До питання ефективності надання галузевих податкових пільг в АР Крим

Зарубіжний досвід свідчить, що більшість економічно розвинених країн скорочують обсяг податкових пільг, поєднуючи цей крок з появою широкомасштабних програм підтримки новостворених підприємств та тих суб’єктів господарювання, що здійснюють активну інвестиційну діяльність. Тому, на наш погляд, застосування податкових пільг в умовах економічної нестабільності має обов’язково враховувати потенційний ефект від їх надання, що виключає можливість тотального надання пільг всім економічним суб’єктам і виправдовує галузевий характер пільг.

Для оцінки ефективності дії пільг не достатньо виявити їх позитивний вплив на підприємство, що ними користується, необхідно оцінити комплексний результат від впровадження тієї чи іншої пільги. По своїй суті пільги є своєрідними бюджетними інвестиціями – оскільки у діяльність підприємства вкладаються «потенційно державні» кошти. Якщо пільга не сприяє перетворенню окремого мікроекономічного ефекту в макроекономічний, то її можна класифікувати як подарунок з боку держави.

Для оцінки ефективності надання податкових пільг як базову використаємо методику О. Сич [1] з певними коригуваннями (табл. 1).

Таблиця 1

Ефективність надання податкових пільг по галузях економіки АР Крим

Показники	Галузі
	Харчова промисловість	Рослинництво	Тваринництво	Діяльність готелів та ресторанів	Діяльність транспорту та зв’язку	Операції з нерухомістю	Туризм
Середня рентабельність реалізації	4,94	3,24	3,47	-0,37	9,57	-0,04	2,83
Середній коефіцієнт податкового навантаження	0,28	0,26	0,23	0,29	0,27	0,26	0,28
Середня еластичність виручки до наданих податкових пільг	1,08	1,15	1,08	1,14	0,98	0,75	1,11
Середня еластичність виручки до сплачених податків	-1,23	-1,04	-1,06	-1,45	-1,01	-0,98	-1,28
Середня еластичність капітальних інвестицій за рахунок власних коштів до суми сплачених податків	-1,28	-1,02	-1,03	-1,38	-0,94	-0,86	-1,36
Питома вага пільг у виручці^*	0,28	0,32	0,23	0,08	0,04	0,02	0,02
Коефіцієнт пільгового оподаткування	0,13	0,1	0,12	0,09	0,02	0	0

* – пільги кваліфіковано відповідно до класифікатора пільг ДПА від 01.04.2009 р.

Джерело: розраховано автором

Нами було здійснено відповідний розрахунок середніх показників для різних галузей економіки АР Крим. Для аналізу були відібрані ті галузі, які для економічного розвитку АР Крим можна визначити як пріоритетні. Розрахунки проводилися на основі даних статистичного збірника, офіційного сайту Державного комітету статистики АР Крим, оперативних даних ДПА АР Крим з 2000 по 2008 рр. З даних, представлених у таблиці 1 видно, від’ємну середню рентабельність мають такі галузі як операції з нерухомістю та діяльність готелів і ресторанів, найвища рентабельність спостерігається у галузі транспорту та зв’язку, по решті аналізованих галузей рентабельність приблизно однакова. Середній коефіцієнт податкового навантаження по галузях відрізняється незначно. Коефіцієнт пільгового оподаткування та питома вага пільг у виручці свідчить, що за рахунок пільгового оподаткування формується незначна частка оборотних коштів підприємств аналізованих галузей, що зумовлено відсутністю практики надання масштабних пільг у цій сфері.

Аналіз еластичності виручки до сплачених податків та отриманих податкових пільг показав різні результати для аналізованих галузей. Найвищий рівень еластичності виручки до наданих податкових пільг характерний для рослинництва та діяльності готелів і ресторанів, дещо нижчим він є для харчової промисловості тваринництва та туризму. Виручка виявилася нееластичною до наданих податкових пільг у галузі транспорту та зв’язку, а також операцій з нерухомістю, що свідчить про недоцільність надання податкових пільг даним галузям.

Аналіз еластичності виручки щодо обсягу сплачених податків показав, що найбільш чутливими до податкового навантаження харчова промисловість (при збільшенні обсягу сплачених податків на 1% виручка зменшується на 1,23%), діяльність готелів та ресторанів, а також туризм, що свідчить про доцільність стимулювання економічного розвитку цих галузей шляхом зниження податкового навантаження. Виручка у галузі операцій з нерухомістю виявилася нееластичною до обсягу сплачених податків, решта галузей демонструють еластичність близьку до одиничної, що засвідчує неефективність стимулювання вказаних галузей засобами регуляторного потенціалу оподаткування.

Середня еластичність обсягів капітальних інвестицій до обсягів сплачених податків свідчить про доцільність стимулювання інвестиційної активності засобами регуляторного потенціалу оподаткування у харчовій промисловості, готельному бізнесі та туризмі. Інвестування у діяльність транспорту та зв’язку, а також сфера операцій з нерухомістю виявилися нечутливими до зміни обсягів сплачених податків. Сільському господарстві еластичність аналізованого показника близька до одиниці, що свідчить про недоцільність стимулювання інвестиційної діяльності в цій галузі засобами регуляторного потенціалу оподаткування.

Оскільки діяльність готелів і ресторанів є переважно збитковою (середня рентабельність від’ємна) це свідчить про недоцільність стимулювання інвестиційної активності у цій галузі засобами регуляторного потенціалу оподаткування, оскільки власні кошти у підприємств цієї галузі практично відсутні. Таким чином, застосування регуляторного потенціалу оподаткування з метою стимулювання інвестування в оновлення основного капіталу за рахунок власних коштів буде виправданим тільки у харчовій промисловості та туризмі. З урахуванням показника еластичності приріст інвестицій в основний капітал за рахунок власних коштів протягом року у харчовій промисловості становитиме близько 9% при зниженні ставки податку на прибуток до 17%, а у туризмі 10,08% при зниженні ставки податку на прибуток до 18%.

Для ефективного застосування важелів регуляторного потенціалу оподаткування необхідно проводити постійний моніторинг їх результативності, що дасть можливість своєчасно адаптувати важелі регуляторного потенціалу до зміни середовища функціонування. Це, у свою, чергу дозволить мінімізувати втрати економічної системи від неефективного або неповного використання регуляторного потенціалу податкової системи.

Література

1. Сич О.А. Податкове стимулювання розвитку підприємництва: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. ек. наук спец. 08.02.03 «Організація управління, планування і регулювання економікою»/ О.А. Сич. – Львів, 2003. – 23 с.