Шкрібляк М. Я.
Буковинська державна фінансова академія
Науковий керівник: Якуб’як І. М.
Стан грошово-кредитної політики і грошово-кредитне
регулюванняна в умовах кризи
Фінансова криза, що відбувається в світі, зумовила погіршення
стану економіки майже всіх країн. Відбувається
зупинення підприємств, падіння обсягів виробництва, зменшення реальних
доходів населення, погіршується стан банківської системи [1].
Основні засади
грошово-кредитної політики на 2010 рік враховують тенденції розвитку
вітчизняної економіки та грошово-кредитної сфери, передбачають комплекс змінних
індикаторів фінансової сфери та систему заходів монетарної політики,
спрямованих на забезпечення стабільності національної грошової одиниці,
сприяння стійкості економіки.
У
2010 році макроекономічні умови здійснення грошово-кредитної політики
знаходитимуться під впливом загальносвітових тенденцій, пов’язаних із
наслідками фінансової кризи 2008 - 2009 рр. За оцінками міжнародних фінансових
інститутів світова економіка наступного року увійде до стадії помірного
зростання, що пов’язуватиметься з результатами вжиття в економічно розвинених
країнах антикризових заходів та необхідністю посилення державного втручання та
контролю. Прогнозується зростання світової економіки на рівні 2,5%. Такі очікування
створюють для України умови поступового відновлення зовнішнього попиту на
продукцію вітчизняного експорту. Утім
темпи його зростання в 2010 році ще не матимуть значного прискорення [3].
У 2009 році грошово-кредитна політика
ґрунтувалася на необхідності виконання середньострокових цілей і засад. На
цьому етапі економічного розвитку головні ризики для стабільності національної
валюти містяться в площині динаміки внутрішніх цін. Темпи інфляції на сьогодні досягли таких меж, коли
вони не лише істотно позначаються на реальних доходах населення та вартості
заощаджень, а вже найближчим часом можуть безпосередньо відобразитися на
показниках економічного розвитку [6].
У 2009
році макроекономічні умови проведення грошово-кредитної політики значно
ускладнювалися з огляду на ризики розгортання рецесійних процесів у реальному
секторі, що зумовлюються як прогнозованим уповільненням світової економічної
динаміки та зниженням внутрішнього попиту, так і ускладненим доступом до
зовнішніх й внутрішніх джерел фінансування.
Проблема в тому, що
більшість економічних систем зараз тільки-тільки досягли дна, тому, згортаючи
бюджетне і грошово-кредитне стимулювання дуже швидко - до того, як споживчий
попит остаточно відновиться, - вони ризикують звалитися назад в дефляцію і рецесію.
Японія допустила цю помилку в 1998-2000
рр., так само як США в 1937-1939 рр [4].
В умовах кризи податково-бюджетна політика
може бути особливо ефективною для подолання тривалої рецесії, оскільки
грошово-кредитна політика не може виконувати свої функції повною мірою [5].
Зниження
курсу національноъ валюти при існуванні значних валютних дисбалансів у
банківському секторі, зменшення і погіршення фінансового стану підприємств у
другій половині минулого року призвело до зниження якості банківських активів, а
вилучення внутрішніх депозитів відтік внесків іноземних інвесторів з
банківської системи України – до звуження пасивної бази банківських установ,
кількість яких перевищила кількість банків Польщі, Чехії і Угорщини разом
узятих [2].
Аналізуючи грошовов-кредитну політику НБУ з
початку 2009 року, спостерігаємо недостатнє стримування коливань валютного
курсу, відновлення довіри до національної грошової одиниці, зменшення
залежності внутрішнього ринку від іноземної валюти, пасивну політику валютних
інтервенцій. Побудова квазіекономічної системи в Україні і відсутність
прогнозів економічної кризи зумовили потрапляння нашої держави в кредитну
залежність від МВФ.
НБУ спільно з Кабінетом Міністрів України не змогли
подолати подальше знецінення гривні, починаючи з квітня цього року. Прогноз
макроекономічних умов здійснення грошово-кредитної політики у 2010 році
коригуватиметься відповідно до зовнішньоекономічної політики, але, безумовно,
залежатиме від внутрішньо-економічних дій новообраного президента. Провладні кандидати
від олігархічних кланів продоввжуватимуть свавільне знищення економічного
потенціалу, замість того, щоб працювати на стабільність гривні."
На початку 2009 року на
українському банківському ринку працювало 120 великих фінансових установ. З них
– 74 банки зареєстровані у формі ЗАТ і ТОВ, тому вони не вписуються у вимоги
Закону « Про банки і банківську діяльність», який наказує всім учасникам
банківського ринку працювати у формі ВАТ.
Можна сказати, що на
розвиток грошово-кредитної політики і регулювання значний вплив відіграють
внутрішні чинники фінансової кризи, зокрема:
1.
Негативне сальдо торгового балансу, яке до кінця року може сягнути 20 млрд
дол.
2.
Сума іноземних кредитів за перше півріччя 2008 року у 2,2 рази перевищує
державні резерви. А в зв’язку із світовою
фінансовою кризою комерційні банки та підприємства втратили можливість постійно
брати зовнішню позику для погашення старих кредитів.
3.
Виникнення дисбалансу між попитом і
пропозицією іноземної валюти, що зумовило зниження курсу національної валюти.
4.
Високий рівень доларизації економіки, що створює загрозу для національної
економіки в умовах галопуючого курсу долара.
Що
стосується зовнішніх чинників, слід зазначити, що вони лише збільшили дію
внутрішніх. Отже, враховуючи всі вищезазначені проблеми поліпшення фінансового
стану економіки потрібно змінити грошово-кредитну політику, зокрема:
1. Зниження
ставки рефінансування комерційних банків на 5-6% (зараз вона становить 12%), що
зробить кредити більш доступними.
2. Запровадження
адміністративного регулювання процентних ставок задля запобігання корупції і
зловживань.
3. Реальне
прив’язання монетарної
політики до попиту
підприємств.
4. Запровадження
контролю над зовнішнім боргом приватного сектору і зіставлення з можливостями
його погашення.
5. Зниження
залежності економіки від валютних ризиків[1].
Слід
зазначити. Що основою для забезпечення стабільного функціонування фінансового
ринку та економіки України загалом є політична стабільність, досягнення згоди
всіх гілок влади з приводу державної економічної політики, чого не можна
спостерігається в нашій державі.
Отже, світова
фінансова криза продемонструвала, наскільки ще вразлива економіка України до
екзогенних шоків. Також варто відзначити, що фінансова криза спричинила
негативні чинники для грошово-кредитного регулювання і грошово-кредитної
політики.
Література
1. Н.
Кухарська Специфіка грошово-кредитного регулювання в Україні// Економіст. –
2009. – №3. – 55-57
2. А.А.
Гриценко Грошово-кредитна політике України в умовах фінансової кризи// Журнал
європейської економіки. 2008. Т7. – №4 – С 438-445
3.
ufin.com.ua/analit_mat/gkr/114.htm
4.
www.news.finance.ua
6. www.ufin.com.ua/analit_mat/gkr/111.htm