Економічні науки/фінансові відносини

Примак І.О.

Херсонський національний технічний університет

Фінансові відносини України з МВФ

Економіка України сьогодні відчуває гостру нестачу фінансових ресурсів, необхідність залучення коштів для сприяння зростанню виробництва й товарообігу, реалізації інновацій, відтворення, а також створення своєрідної опори, звідки вона могла б отримати додаткові фінансові ресурси. Україна, як і інші держави потрапила у смугу глибокої фінансової кризи і перед нею постало питання - як забезпечити стійкість її фінансового стану?

Однією з найгостріших проблем, яку необхідно вирішити сьогодні – знаходження коштів для свого подальшого успішного розвитку. Досвід взаємодії України з міжнародними фінансовими інституціями підтверджує необхідність істотного удосконалення її реформ та механізмів. Головним у цьому контексті має стати мінімізація державного боргу. В основі фінансової стратегії необхідно покласти досягнення оптимального співвідношення між внутрішніми та зовнішніми джерелами фінансування потреб економічного та соціального розвитку. Взаємовідносини України з МВФ є вкрай важливими не тільки для поточного стану розвитку держави, але й можливостей побудови довгострокової моделі стійкого економічного розвитку. Україна також має визначити подальші форми співпраці з МВФ. Тут є три шляхи: пошук нових можливостей залучення коштів МВФ за одним з механізмів, або відмова від кредитів з боку МВФ і запровадження програм консультаційної підтримки експертами МВФ і супроводження ними програм уряду України, або використання права в будь-який час припинити своє членство у Фонді [1, с., 6].

Напрямки оптимізації взаємовідносин України з МВФ можна звести до активної співпраці з цим фондом; стратегія даних взаємовідносин повинна вибудовуватися з урахуванням поточного стану національної економіки. Необхідна і більш широка концептуальна визначеність, а саме включення моделі співпраці з міжнародними фінансовими організаціями і приватними кредиторами в загальну модель соціально-економічного розвитку. Саме це визначає мету оптимізації зовнішніх запозичень в умовах сучасного розвитку України [2, с. 56].

Для того щоб зрозуміти ефективність зовнішньої допомоги з боку міжнародного валютного фонду та її вплив на стан забезпечення економічної безпеки України, необхідно проаналізувати роботу даної установи в Україні, кредитні угоди та умови, на яких виділяються певні кредити.

З усіх звичних уже неприємностей, завданих українською владою своїм громадянам, на першому місці різке падіння курсу гривні, яка ще зовсім недавно обмінювалася на долари в співвідношенні 1 до 4,8, а на 01.01.09 стала продаватися за курсом 1 до 7,7. Національна валюта втратила половину вартості. Обсяг золотовалютного резерву (ЗВР) скоротився з 38 млрд. 381 млн. до 32 млрд. дол. Національний банк демонстративно відмовляється підтримувати стабільність і курсову стабільність національної валюти. Україні довелося зайняти у МВФ 16 млрд. 400 млн. дол. Тут же виникає запитання: який сенс у тому, щоб не витрачати свої власні 32 млрд. дол. золотовалютного резерву, а використовувати кредитні гроші МВФ і платити щорічно міжнародним фінансовим спекулянтам відсоток від суми 16,4 млрд. (4,5% + лібор 5% = 9,5%)? Адже сума щорічних "репарацій" на користь МВФ, які ляжуть на плечі нашого народу, складе 1,5 млрд. доларів, що практично дорівнює щорічним витратам бюджету України на утримання власної армії (1,9 млрд.).

Загадковий технічний меморандум МВФ рекомендує зробити "поступову переоцінку золотовалютних резервів України" таким чином: 01.01.09 - на $ 26,7 млрд; 01.04.09 - на $ 21,8 млрд; 01.07.09 - на $ 18,7 млрд; 01.10.09 - на $ 16,6 млрд; 31.12.09 - на 14,9 млрд. $

Міжнародні резерви НБУ в жовтні 2008 року знизилися на 14,9 %, або на $ 5605 млн., - до $ 31923 млн., з початку 2009 року - на 1,66 %, з $ 32,462 млрд.

У меморандумі також наголошується, що в 2009 році зростання монетарної бази не повинно перевищити 11,1 % (до 211 млрд. грн.), при цьому в листопаді-грудні 2008 року допускається її зростання на 16,6 млрд. грн. - до 190 млрд. грн.

Грошова база за підсумками першого кварталу 2009 року повинна була утримуватися на рівні менше 192 млрд. грн., другого - 197,5 млрд. грн., третього - 203 млрд. грн., четвертого - 211 млрд. грн. Грошова база в Україні в січні-жовтні 2008 року зросла на 22,2 % - до 173,4 млрд. грн.

У меморандумі також наводяться дані про заплановані терміни виділення МВФ кредитних ресурсів для України: найбільший транш вже був отриманий у листопаді 2008 року (3 млрд. дол.). 10 листопада 2008 МВФ виділив Україні перший транш кредиту на 4,5 млрд. дол.

У 2009 році надходження траншів МВФ було заплановано на 15 лютого (1,25 млрд. дол.), 15 травня (2,5 млрд. дол.), 15 серпня (0,75 млрд. дол.), 15 листопада (2 млрд. дол.) [3].

Фактично 8 травня 2009 рада директорів МВФ схвалила надання Україні другого траншу кредиту stand by у сумі 2,8 млрд. дол. 31 липня 2009. Міжнародний валютний фонд перерахував Україні 3,3 млрд. дол. третього траншу кредиту stand by. У листопаді цього року буде прийнято остаточне рішення про виділення Україні чергового траншу.

Заступник міністра фінансів, Кравець, коментуючи прогнозований обсяг кредитних коштів відзначив, що за сприятливого збігу обставин транш може надійти в другій половині листопада або вже на початку 2010 року: "Можливо, це буде більше 3 мільярдів доларів". У той же час він не зміг відповісти, як саме будуть розподілені кошти - підуть вони на поповнення резервів Нацбанку або в міністерство фінансів на фінансування дефіциту бюджету.

У разі виділення коштів 4-го траншу в 2009 році, в 2010 - слід очікувати вже невеликих обсягів надходжень від МВФ, тому що програма stand by буде практично виконана.

Надходження коштів МВФ в Україну в 2010 році буде залежати від підсумків перегляду певних кількісних і структурних критеріїв, затверджених у рамках кредитної програми stand by, яка була схвалена Фондом на початку листопада - 2008.

Кредити таких масштабів фондом видаються нечасто. Крім цього, обсяг наданої допомоги у 8 разів перевищує квоту України до МВФ. Проте фонд виявив потребу в приведенні фінансової політики України у відповідність до встановлених інститутом стандартів. У першу чергу, кредити були виділені на умовах прийняття поправок до законодавства про банківську сферу, що розроблені урядом України. Ряд експертів вважає, що східноєвропейській державі будуть пред'явлені і додаткові вимоги вже після перерахунку траншів. Аналітик Danske Bank Ларс Крістенсен заявив в інтерв'ю з Bloomberg, що

"з урахуванням політичної плутанини на Україні, країна ризикує перейти під економічну диктатуру МВФ".

У нинішніх умовах кредит від МВФ для України був одним з небагатьох можливих рішень. Проте допомога фонду та такі „економічні реформи”, які потім напевно підуть, не завжди йдуть на благо. Згідно з оцінкою МВФ, стан української економіки поступово стабілізується. За останній час тиск на фінансову систему держави знижується, однак падіння виробництва виявилося вище очікуваного. При цьому монетарна політика Нацбанку України, який "готовий до жорстких дій при посиленні інфляції чи при різкій зміні обмінного курсу", названа адекватною. Крім того, експерти МВФ зазначають успішні кроки уряду України щодо відновлення довіри до банківської системи.

Література:

1. Галабуда Г. Україна і МВФ: досвід і перспективи співпраці // Економіст //.-2003.- №8.- с. 6-9.

2. А.О. Ревуцька. Напрями поглиблення і оптимізації співробітництва України з міжнародними фінансовими установами. // Формування ринкових відносин //.- 2004.- №1 с. 56-59.

3. Політичний оглядач Економіка www.politic.com.ua.