Экономические науки /3.Финансовые отношения

Петрачкова В. В.

Науковий керівник Карлін О. Л.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Факторинг як інструмент управління дебіторською заборгованістю: переваги та недоліки

Виникнення дебіторської заборгованості постійно супроводжує господарську діяльність підприємств. Це об’єктивний процес, який зумовлений існуванням ризиків при проведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарської операції. Господарська практика промислових підприємств свідчить, що на розрахунки з покупцями за відвантажену продукцію припадає більше ніж 80% загального обсягу дебіторської заборгованості, що робить її одним з основних об’єктів фінансового управління підприємства[1]. Наявність значного розміру дебіторської заборгованості, та її постійне зростання в умовах фінансової кризи створюють серйозні проблеми та загрози діяльності підприємств.

Тому сьогодні важливим завданням фінансового менеджменту на підприємстві є ефективне управління товарною дебіторською заборгованістю, яке має бути спрямоване на оптимізацію її розміру, забезпечення своєчасної інкасації боргу, а також на реструктуризацію дебіторської заборгованості та її рефінансування[2].

Одним з сучасних інструментів управління дебіторською заборгованістю є її рефінансування у формі факторингу.

Проте недооцінка цього фінансового інструменту та порівняно рідке використання його підприємствами України викликають необхідність подальшого розгляду цього питання.

Метою цієї роботи є систематизація інформації щодо переваг та недоліків факторингових операцій як інструменту управління дебіторською заборгованістю.

Предметом цього дослідження є управління дебіторською заборгованістю як один з елементів забезпечення стабільності діяльності підприємства та його фінансової стійкості.

Питанням визначення сутності факторингу, його видам, перевагам та недолікам присвячено багато праць таких авторів як Т.Е. Белялов, Ю.С. Скакальський, Ю.М.Лисенко, В.В.Смачило, Я.Чубарова.

Послуга факторингу в Україні доволі таки молода. Зародження та формування українського ринку факторингу припадає на 2001 рік. Поняття факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) визначене Цивільним кодексом України, згідно з ним, це договір за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за платню, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) [3]. До того ж, при здійсненні факторингових операцій необхідно керуватися Господарським Кодексом, Законом України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг» та Законом України «Про банки і банківську діяльність в Україні». Законодавча база організації факторингу досить різноманітна та неоднозначна.

За час існування факторингу в Україні було виділено ряд переваг [1] та можливостей[2], які він надає поряд з іншими інструментами рефінансування. А саме:

¾ гарантована відсутність іммобілізації оборотних коштів у дебіторську заборгованість;

¾ відсутність застави;

¾ прискорення оборотності коштів;

¾ планування фінансових потоків без урахування платіжної дисципліни покупців;

¾ можливість трансформації дебіторської заборгованості у грошові кошти та досягнення, таким чином, балансу грошових потоків, збільшення за рахунок цього ліквідності та рентабельності поставок;

¾ збільшення обсягів продажу завдяки додатковій можливості надання відстрочки в оплаті товарів (застосування товарного кредиту);

¾ розширення клієнтської бази та встановлення стабільних відносин з покупцями, які матимуть постійну можливість закупати товар з відстрочкою оплати;

¾ можливість здійснювати оптові закупки за більш вигідними цінами та підтримувати розширений асортимент продукції;

¾ створення власного ділового іміджу завдяки можливості своєчасно розраховуватись по своїх зобов’язаннях;

¾ можливість збільшення обсягів поставок за рахунок збільшення кількості покупців;

¾ можливість здійснення оптових закупівель значних партій товарів та, відповідно, підтримання розширеного асортименту за рахунок наявності обігових коштів для миттєвого задоволення вимог покупців;

¾ поліпшення ділового іміджу та платоспроможності через можливість проведення своєчасних розрахунків зі своїми кредиторами;

¾ зміцнення ринкової позиції;

Перелічені можливості та переваги, забезпечують задоволення наступних потреб управління дебіторською заборгованістю:

1. Необхідність вдосконалення фінансового менеджменту для забезпечення достатнього розміру оборотних коштів;

2. Необхідність покращення якості планування фінансових потоків;

3. Потреба в укріпленні позиції на ринку та підтримці темпів росту продажів[3].

Окрім переваг та можливостей факторингу склалися наступні недоліки та складності його застосування[3]:

¾ факторинг - досить дорога послуга в порівнянні з тим же кредитом;

¾ дебітори клієнта повинні відповідати критеріям, які диктує банк-фактор;

¾ установлення ліміту фінансування на кожного дебітора на підставі проведеного фінансового аналізу діяльності клієнта і дебітора;

¾ наявність суперечностей в нормативних актах з питання оподаткування факторингових операцій в Україні.

¾ відсутність чітких методичних рекомендацій з відображення операції факторингу в бухгалтерському обліку

¾ прийнята практикою ведення торгово-збутових операцій, яка передбачає здебільшого передплату та майже повну відсутність комерційного кредиту;

¾ недостатній рівень ознайомлення з послугою на українському ринку;

¾ труднощі документообігу.

Проте розглянуті недоліки, на нашу думку, не перевішують переваг цього фінансового інструменту а отже, факторинг є ефективним інструментом управління дебіторською заборгованістю, що не лише дає змогу підприємству уникнути кризових явищ, а й сприяє подальшому розвитку підприємства, отриманню великих прибутків та збільшенню ринкової вартості підприємства.

Література:

1. Федорченко, О.Є. Сутність факторингу та його роль в управлінні дебіторською заборгованістю на підприємстві [Текст] // Економічний простір. – 2008. – №13. – с.237 – 243. – Библиогр.: с.243

2. Левченко, Н.М. Факторинг як інструмент ефективного управління дебіторською заборгованістю підприємств [Текст] / Н.М.Левченко, Г.В. Кравченко // Економічний простір. – 2009. – №23/2. – с.242 – 251. – Библиогр.: с.251

3. Шпаргало Г.Є, Наконечна Н.В. Факторингові операції в Україні: проблеми та перспективи [Текст] / Шпаргало Г.Є, Наконечна Н.В. // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Сер. Проблеми економіки та управління. – 2009. – № 640. – с. 226 – 230. – Библиогр.: с. 230