Кравчук Тетяна Петрівна
Пюро Олена Миколаївна
Науковий керівник: Якуб’як Ігор Михайлович
Буковинська державна фінансова академія
СУЧАСНІ МЕТОДИ ЗАХИСТУ ВІД
ПІДРОБКИ БАНКНОТ УКРАЇНСЬКОЇ ГРИВНІ ТА ВАЛЮТ СВІТУ
Постановка
проблеми. З розвитком передових технологій
зростає число злочинних дій, яке проявляється буквально у всіх видах
діяльності. Гострою проблемою на сучасному етапі розвитку національної
економіки та міжнародної інтеграції є фальшування валюти, яке підриває
авторитет держави перед іншими країнами. В минулих роках фальшивомонетника в
кримінальному середовищі називали унікумом. Вони мали художній смак, глибокі
знання з хімії, поліграфії, володіли технікою гравіруювання. Сьогоднішній
фальшивомонетник може бути примітивною людиною. Доступність копіювальної техніки привела до вибуху такого роду
злочинів. В свою чергу центральні банки застосовують різні методи захисту своїх
валют від такої діяльності.
Постановка завдання. В статті ми розглянемо сучасні методи захисту української
гривні та валют інших держав.
Виклад основного матеріалу.
Гроші – це кров економіки. В сучасному світі більшою частиною усіх грошей є
паперові грошові знаки, інша незначна частина припадає на монети. Паперові
гроші, як і монети, є невід’ємною частиною масиву державних документів. Емітент виражає в них свою ідеологію за допомогою
емблем (гербів), девізів, текстів, малюнків, печаток, орнаменту та інших ознак.
Еволюція грошових знаків завжди супроводжувалася їх підробкою, тобто фальшуванням.
Підробка
платіжних засобів своїм корінням починається ще з часів перших цивілізацій:
Мексиці, Греції, Індії і поширювалась протягом еволюції в інших державах
(Київській Русі, в Англійському королівстві, у Великому князівстві Литовському,
Франції та інших). Кожна з них бажала якось викорінити це явище і розробляла
різні міри покарання для фальшивомонетників.
Основною причиною підробки паперових грошей
було те, що тривалий час не вдавалось
підібрати необхідний папір, але проблему було вирішено, коли стало відомо, що
до складу паперу входить турецький льон.
Зараз збільшується організованість та
професіоналізм фальшивомонетників. З відкриттям та прозорістю кордонів України
встановлюються міжнародні зв’язки злочинних угруповань. Так за висновками Міністерства фінансів України підробка доларів становить досить серйозну загрозу
для країни, враховуючи масив доларів, який циркулює в обігу країн і для
світової економіки. За статистичними даними відомо, що на валютному ринку понад 80% становлять
операції в доларах.
Фальшуванням національної грошової одиниці України особливого поширення набуло після її запровадження, яке пройшло складний і довгий шлях. Після постанови Кабінету Міністрів України «Про творення потужностей по виготовленню національної
валюти і цінних паперів» від 18 вересня 1991 р. і Президії Верховної Ради «Про
національну валюту в Україні» від 14 листопада 1991 р. було покладено початок
створення Банкнотно-монетного двору Національного банку України. В запасах
нашої держави не було необхідної сировинної бази для виробництва банкнотного
паперу, обладнання для друкування банкнот, кваліфікованого персоналу. Тому на
початковому етапі було вирішено виготовляти гривню і тимчасову грошову одиницю
– купоно-карбованець – за кордоном.
Спочатку
замовили виготовляти банкноти номінальною вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень
канадській фірмі «Canadian Bank Note Company Limited», а пізніше було
прийнято рішення про друкування банкнот номінальною вартістю 50, 100,200
гривень, – на фірмі «Thomas De La Rue Company Limited» (Великобританія) [3,
123]. З 22 березня 1994 р. припинили друкувати гривні та купони за кордоном, бо
було збудовано власний Банкнотно-монетний двір. Тут на двадцяти шести тисячах
квадратних метрів виробничих площ працює за передовими технологіями близько 250
одиниць найсучаснішої техніки. Це – результат співпраці України і 78 іноземних
фірм з 11 країн світу. Така оснащеність дає змогу виготовляти банкноти і цінні
папери з високим, на світовому рівні, ступенем захисту.
Мматеріально-технічна
база виробництва українських грошей постійно вдосконалюється. Крім основного
обладнання – чотирьох друкарських ліній, устаткованих спеціальними офсетиними
машинами, машинами інтагліодруку, нумераційними машинами, – на Банкнотній фабриці НБУ працюють дві
автоматизовані лінії для обробки банкнот «Кутпак» та нещодавно встановлено
обладнання для знищення аркушів, банкнот та відходів захищеного паперу, введено
в дію повністю автоматизовану лінію контролю якості продукції. Навіть
найменший, непомітний для людського ока, дефект буде виявлено і браковану
банкноту вилучатимуть.
Банкнота
народжується, у прямому розумінні, на дільницях і в цехах підприємства. Процес
виготовлення грошей починається зі створення дизайну. При цьому
використовуються і традиційне ручне гравірування, і сучасна комп’ютерна
система, яка дає змогу виконувати роботи найвищої складності. Потім, відповідно
до дизайну, виготовляються форми та спеціальні захищені, екологічно чисті
фарби, якими згодом буде видруковано майбутні банкноти. Особливість цих фарб
полягає у тому, що вони не змінеюються під дією ацетону, бензину, тощо: гроші,
віддруковані ними, можна навіть прати і гарячій воді, з пральними засобами і
підбілювачем, протягом 20-30 хвилин. Усі фарби проходять контроль кольору на
комп’ютері. Найвагоміше слово – за
друкарями. Українську національну валюту друкують майстри своєї справи.
Висока якість
української грошової одиниці (гривня за ступенем захищеності і поліграфічним
виконанням нічим не поступається кращим світовим валютам) зумовлена високою
кваліфікацією працівників Банкнотно-монетного двору. Постійного підвищення її
рівня вимагає сама специфіка роботи. У стінах Банкнотної фабрики розроблено
понад 30 нових технологій, постійно прововодиться робота щодо вивчення
внутрішньої сировинної бази і переходу на вітчизняну сировину. Це дало змогу
виготовити на потужностях Банкнотно-монетного двору різноманітні види захищеної
від підробки продукції
Проводиться
серйозна робота щодо експертизи банкнот і цінних паперів. Працівники фабрики
постійно беруть участь у міжнародних конференціях із широкого кола питань, що
стосуються виготовлення і захисту цінних паперів [3, 123].
За даними
Нацбанку, за рік в Україні «спливає» близько 100 підробок європейської валюти,
з яких 70% – це банкноти номіналом 200
євро, 15% – номіналом 100 євро і близько 12% – банкноти номіналом 50 євро [2,
20]. В основному євро підробляють на
спеціальній копіювальній техніці, а не кустарними способами, як, наприклад,
гривню.
Основними
розробленими методами захисту сучасних валют є:
1. Папір. Всі гроші
друкуються тільки на спеціальному папері, в склад якого входить бавовна та
льон. Це далеко не той папір, на якому друкуються книги і його досить легко
відрізнити від звичайного, при цьому її досить складно надірвати.
2. Фарба. Гроші
друкуються тільки за допомогою високоякісних барвників і тому малюнок на грошах
не линяє та не втрачає свій колір з плином часу.
3. Кольорові волокна. В дійсних грошах є спеціальні магнітні вкраплення у вигляді ворсинок, які розташовані в різних місцях банкноти і їх особлива якість в тому, що вони саме не намальовані, а вкраплені в папір. Їх імітація досить чітко виявляється при використанні
збільшуваного скла.
4. Малюнок купюри. Одним з простих
способів є домальовування нуля до купюри більш низького
достоїнства. Тому, аби запобігти шахрайству, рекомендовано хоча б знати, що зображено на
дійсній купюрі.
5. Рамка, яка складається з сітчастого
візерунку, на підроблених грошах дуже рідко виходить близькою до оригіналу. При
уважному розгляді малюнка можна побачити розриви ліній, плями чи навіть злиття.
6. Серійний номер купюри надруковано
високим друком і має магнітні властивості.
7. Мікротекст. Написи, які повторюються,
можна прочитати з допомогою збільшуваного скла. Даний елемент захисту присутній
на всіх купюрах. На підроблених купюрах фальшивомонетники домальовують цей
елемент, але в більшості він взагалі не читається.
8. Захисна стрічка з полімерного
матеріалу, яка проходить по всій паперовій масі купюри, на якій наноситься
еквівалент купюри та інші знаки.
9. Водяний знак на купюрі повинен
співпадати з портретом поруч. Він повинен знаходитись всередині купюри, а не
надрукований на ній і повинен проглядатися з обох боків.
10. «Орловський
друк». Спеціальний друк, який утворює зображення різного
кольору без розривів і зміщень елементів цих зображень.
За статистикою міністерства фінансів США,
серед доларів, що перебувають зараз у світовому обігу, рівень підробки банкнот
різного номіналу становить 0,01-0,02%. В Україні офіційної статистики фальшивої
іноземної валюти не існує. Учасники ринку оцінюють частку підроблених доларів у
наявній масі в країні в 1,5% (для гривні такий показник становить близько 3%).
Висновки. Експерти констатують, що банки
постійно виявляють фальшиві доларові банкноти, але більшість підроблених купюр
складно впізнати через професійність їхнього виробництва.
Практично всі
підробки виявляються при валютно-обмінних операціях і розміщенні коштів на
валютних депозитах.
Нині існує
декілька найбільш розповсюджених методів фальшування грошей. Першим і найбільш розповсюдженим стало використання
крапельно-струменних принтерів, кольорових лазерних принтерів та копіювальних
апаратів.
Загалом в обігу на планеті знаходиться
американських купюр на суму понад 770 млрд. доларів, дві третини з них – за межами США. Підробками останніх років є 100 та 50
доларові банкноти, які за своїми якостями майже повністю відповідають справжнім
грошам [1, 13].
Банкноти євро
представляють архітектурні стилі семи епох європейської історії культури.
Різний розмір і основні кольори банкнотів євро, а також контрастні за кольором
позначення номіналу роблять можливим з першого погляду відрізнити всі банкноти
і відповідні їм вартості один від одного. Відчути
на дотик можна папір і рельєф, бачити можна водяні знаки, захисну нитку і
запис, що є видимим при просвічуванні. При зміні положення банкноти видимими
стають голографічні зображення на фользі, а також зміна кольору або
перламутрові смуги на зворотному боці банкноти.
Отже, всі
методи захисту купюр з кожним роком вдосконалюються і набувають нового
значення. Побажати можна тільки одного, щоб державні правоохоронні органи
завжди були готовими боротися з фальшивомонетниками.
Список використаної літератури:
1.
Доларизація в Україні та шляхи її подолання/ О.
Береславська // Вісник НБУ – 2006. – №10. –
с.10-13.
2.
Макроекономічні наслідки зміцнення гривні/ І. Крючкова// Вісник НБУ – 2008.
– №11. – с. 19-23.
3.
Гроші в Україні: факти і документи // М. Ф. Яковлєва; кер-к
авт. к-ву М. Ф. Дмитрієнко. – К.: ARC-Ukraine, 1998. – 454с.