Євладенко А. Ю., ст. гр. МгФ-1-09
Науковий керівник: доц. Демчук Н.І.
Дніпропетровський державний аграрний університет
Діагностика фінансово-економічної стійкості підприємства
Діагностика фінансово-економічної стійкості
займає одне з важливих місць в управлінні сучасними підприємствами.
Дослідженням проблеми діагностики фінансово-економічної
стійкості присвячені
наукові праці вітчизняних науковців А. Ковальова, Г.
Швиданенко, М. Афанасьєва, Г. Білоконенко, А. Чернявського, А. Герасимова,
Е. Уткіна, Т.
Костенка та інших вчених. Проте, результати роботи попередників не
розкривають багатьох питань, є дискусійними, потребують більш детального
вивчення окремих аспектів проблеми [1,2,3].
По-перше, поширилась думка вчених-економістів
про
необхідність зміни існуючої системи діагностики діяльності підприємства, щоб,
спираючись на кількісні показники аналізу господарської діяльності,
інтерпретувати ці результати для вивчення стану підприємства і вироблення
коригувальних рішень і перегляду цілей і прогнозів подальшого його якісного
функціонування.
Так, Г. Швиданенко
зазначає, що існує дві узагальнені моделі діагностики діяльності підприємств:
традиційна, яка базується на даних бухгалтерської звітності, в рамках якої
практично здійснюється вимірювання фактичних потоків доходів і витрат, а також
відслідковується реально здійснений рух капіталу; та інноваційна
(альтернативних можливостей), яка за своєю сутністю відображає зміну
аналітичної парадигми діагностики, що зумовлює новий підхід до оцінювання результативності на основі управління
вартістю компанії і генерування економічного прибутку [2]. Більш наглядно узагальнені
моделі діагностики діяльності підприємств представлені на рисунку 1.
По-друге, практично немає заперечень щодо циклічності
стану підприємства. Підприємства мають свій потенціал розвитку, свої умови
господарювання і, разом з тим, підкоряються закономірностям циклічного розвитку
всієї соціально-економічної системи на макрорівні, знаходяться в стані
визначеного відношення до загальних циклів економіки, маючи при цьому власні
внутрішні цикли розвитку. Зазвичай розрізняють наступні економічні стадії
підприємницької діяльності: виникнення, становлення, ріст, насичення, спад,
ліквідація. Можливість оцінки фінансово-економічної стійкості існує на усіх стадіях.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис.1
Класифікація моделей діагностики фінансово – економічної стійкості підприємств
По-третє, важливим є
визначення показників – індикаторів, що дозволяють оцінити стабільність
функціонування та розвитку підприємства. Традиційно стабільність фінансово-економічної
діяльності зводиться лише до фінансової стійкості підприємства - це такий стан
його фінансових ресурсів, їх розподілу та використання, що забезпечує стійкий
розвиток фірми на основі зростання прибутку й капіталу за умови формування
достатньої платоспроможності та кредитоспроможності за припустимого рівня
ризику. В останні 10-15 років (з
початку 90-х років) широке поширення в США й інших країнах одержала так названа
збалансована система оцінних індикаторів (The Balanced Scorecard - BSC), яку
можна розглядати як альтернативний підхід до оцінки ефективності діяльності
підприємства. BSC відрізняється відходом від традиційного в США акцентування
уваги на фінансових аспектах діяльності підприємства, оскільки «базування
методики оцінки ефективності діяльності підприємства винятково на фінансових
показниках не забезпечує росту майбутньої економічної цінності організації».
В-четвертих, існує проблема оцінки ефективності
як критерію стійкості підприємства [3].
Американський дослідник Д. Скотт Сінк стверджує,
що існують щонайменше сім різних, але не обов'язково взаємовиключних критеріїв
результативності організаційної системи: дієвість (effectiveness) - ступінь
досягнення системою поставлених перед нею цілей, ступінь завершення «потрібної»
роботи; економічність (efficiency) - ступінь використання системою «потрібних»
речей (ресурси, що підлягають споживанню, ресурси, фактично спожиті); якість
(quality) - ступінь відповідності системи вимогам, специфікаціям і чеканням;
прибутковість (доходи/витрати) [profitability (benefit/burden)] -
співвідношення між валовими доходами (у ряді випадків - кошторисом) і сумарними
витратами (у ряді випадків - фактичними витратами); продуктивність
(productivity) - співвідношення кількості продукції системи і кількості витрат
на випуск відповідної продукції; якість трудового життя (quality of work life)
- це те, яким чином особи, причетні до системи, реагують на соціально-технічні
аспекти даної системи - важливий критерій здатності організації ефективно
функціонувати; впровадження нововведень (innovation) - це процес, за допомогою
якого ми одержуємо нові, більш зроблені товари і послуги [4].
Німецькі вчені Ф. Беа, Э. Діхтл, М. Швайтцер під
ефективністю діяльності підприємства розуміють, насамперед, оптимальне
використання обмежених ресурсів. Поглиблення досліджень в зазначених аспектах
проблематики буде сприяти удосконаленню діагностики фінансово-економічної
стійкості підприємств [5].
Таким чином,
підсумовуючи вищенаведене вважається за доцільне поєднати думки зарубіжних і
вітчизняних вчених – економістів щодо необхідності діагностики
фінансово-економічної стійкості підприємства. А саме, поєднання семи різних взаємовиключних критеріїв результативності
організаційної системи: дієвості, економічності, якості, прибутковості, продуктивності, якості
трудового життя, впровадження нововведень з
показниками - індикаторами, що дозволяють оцінити стабільність функціонування
та розвитку підприємства та можливість оцінки фінансово-економічної стійкості на всіх економічних стадіях підприємницької
діяльності.
ЛІТЕРАТУРА
1.Ковальов А.І. Організація та
управління реструктуризацією підприємств промисловості . – Одеса: ПАЛЬМІРА,
2008. – 316 с.
2.Швиданенко Г.О. Діагностика
діяльності підприємства: сутність і моделі //Економіка підприємства: теорія та
практика: збірник матеріалів II Міжнародної науково – практичної конференції 13
– 14 березня 2008. – К.: КНЕУ, 2008. – с. 96 – 98.
3.Костенко Т.Д., Підгора Є.О., Рижиков
В., Панков В.А., Герасимов А.А., Ровенська В.В.Економічний аналіз і діагностика
стану сучасного підприємства. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 400 с.
4.Синк Д.С. Управление
производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение/Пер с англ. Общ. ред.
В.И. Данилова – Данильяна. – М.: Прогресс, 1989. – 528 с.
5.Економика предприятия/ Под. ред. Ф. Беа, Э. Дихтл,
М. Швайтцера., Пер с немец. В.А. Антонов. – М.: Инфра – М, 1999. – 928 с.