Калмикова М.В.

студентка ІІ курсу Буковинської державної фінансової академії

м.Чернівці

Вплив заощаджень та інвестицій на економічний розвиток України

Розвиток інвестиційних процесів має особливе значення для України, її економічного розвитку та розширення ринкових можливостей. У народному господарстві склалась ситуація, коли потреба у фінансових ресурсах зростає швидким темпами, а можливість забезпечення цими ресурсами недостатня. За цих умов зростає значення міжнародної інвестиційної діяльності підприємств.

Сучасні масштаби міжнародної інвестиційної діяльності впливають на розвиток усіх країн та регіонів світу. Використання світових інвестиційних ресурсів розглядається як важливий чинник розвитку національної економіки. За цих обставин особлива увага приділяється розробці та реалізації стратегії загального використання інвестицій, що передбачає поєднання іноземного капіталу з національними ресурсами. Особливої уваги набуває всебічний аналіз процесу формування заощаджень, які постають основним джерелом інвестиційних коштів і покликані підтримувати високі темпи економічного зростання в Україні.

Проблема розвитку інвестиційних процесів розглянута у багатьох роботах, тому інвестиційні проблеми завжди перебували у центрі уваги вчених. Значний внесок у розробку теоретичних питань щодо суті інвестицій і заощаджень, їхнього змісту, процесами відтворення й економічного зростання зробили вітчизняні вчені Галайда В., Туріянська М., Федоренко В., Ватаманюк О. та інші.Теорія інвестицій та заощаджень відображена у роботах зарубіжних вчених Дж. Кейнса, Р. Солоу, П. Самуельсона та інших.

Проте багато проблем, пов’язаних з заощадженнями та інвестиціями в Україні досліджені недостатньо це, зокрема, стосується заощаджень населення, які роблять великий вплив на темпи економічного зростання в країні. Важливого значення набула необхідність у глибокій науковій розробці проблем, що накопичились в інвестиційній діяльності, повзв’язаних з трансформацією заощаджень населення в інвестиційні ресурси. В останні роки відчутний значний недолік щодо недостатності висвітлення проблеми активізації заощаджень населення.

Особливого значення інвестиційні процеси набувають на макроекономічному рівні, де держава повинна створити відповідний рівень інвестиційного клімату, стимулювати інвестиції у пріоритетні напрямки виробництва. Інвестиції стоять в центрі уваги вчених, які вивчають відтворення капіталу, економічне зростання[5].

Майже всі інвестиції здійснюються фірмами, а не домашніми господарствами. Але домашні господарства приймаючи рішення про споживання і заощадження, спрямовують частину своїх доходів на фінансові ринки, фірми ж звертаються на фінансові ринки за ресурсами, використовуючи їх для інвестування.

Заощадження – це та частина доходу, яка не споживається в даний момент часу, відповідно означає скорочення споживання. Якщо сукупний дохід розподіляється на споживання та заощадження, то за умови росту доходу певна його частина використовується на збільшення споживання, а друга – на збільшення заощаджень. Величина, на яку збільшуються споживання та заощадження повинна дорівнювати величині, на яку збільшився дохід[4].

В економіці заощадження знаходяться у тісному взаємозв’язку з інвестиціями, тобто заощадження є основою інвестицій. На взаємозв’язок процесів інвестицій та заощаджень значний вплив мають такі чинники як тип ринкової конкуренції, сприятливість ринкової кон’юнктури[3].

Визначення взаємозв’язку потоків інвестицій та заощаджень має не тільки теоретичне, а й практичне значення і повинно враховуватись при розробленні та реалізації всіх напрямків економічної політики держави.

Банківська система у своїй грошово – кредитній політиці має виходити з того, що економічні межі її кредитно – інвестиційної діяльності визначаються національними заощадженнями, до яких, крім сімейних заощаджень, включаються заощадження фірм та бюджетної системи. Порушення цієї межі загрожує порушенню економічної рівноваги.

В економічній та соціальній політиці держава повинна виходити з того, що зростання інвестицій має вирішуватися в залежності із зростанням заощаджень. Для успішного розвитку інвестиційного процесу в економіці країни необхідне успішне формування заощаджень. Політика сприяння заощадженням стає одним із пріоритетних напрямків економічної політики в цілому і зокрема політики доходів[1].

Взаємозв’язок інвестицій – заощаджень повинен враховуватися в бюджетно – фіскальній політиці держави. При розподілі національного доходу збір податків передбачає формування заощаджень, тому зміни в оподаткуванні викликають зрушення в заощадженнях, які мають вплив на інвестиції. Урядові позики для покриття дефіциту зменшують масу заощаджень, які спрямовуються на інвестиції [2].

Проблема досягнення і підтримання стабільних темпів економічного зростання постає перед усіма країнами. Саме заощадження є джерелом обсягу капіталу в національній економіці. Тому глибокий аналіз категорії заощаджень її усебічних взаємозв’язків становить і теоретичний, і практичний інтерес.

Список літератури:

1. Туріянська М.М. Інвестиційні джерела: Монографія. – Донецьк: ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2004. -318с.

2. Лушкін В.А. Інвестиції та економічний розвиток. Монографія – Житомир, 2002, -256с.

3. Федоренко В.Г. Шляхи підвищення інвестиційної діяльності в Україні: Монографія / За заг. ред. Федоренка В.Г. – Ніжин: „Видавництво „Аспект –Поліграф”, 2003. 742с. 5. Ватаманюк О.З. Визначники особистих заощаджень в економіці України//Фінанси України 2007.-№1.-с.

4. Галайда В. Критический анализ соотношения между сбережениями и инвестициями// Економика Украини 1999.-№6.- с.58-63.

5. Гальчинський А. Проблеми економічного зростання// Економіка та держа ва, 2007.-№4.с-20