Экономические науки/10.Экономика предприятия

Пинко В.С., Бурлака Т.В

Вінницький торговельно-економічний інститут  КНТЕУ, Україна

Дослідження проблем фінансового розвитку підприємства

Перехід економіки України до ринку поставив нові завдання перед фінансовим аналізом підприємства для забезпечення стійкості його фінансового положення, без чого не може нормально функціонувати жодне підприємство. Ефективність діяльності підприємства багато в чому залежить від того, наскільки швидко і правильно воно орієнтується у вирі ринкових відносин, наскільки точно і безпомилково вибирає ділових партнерів. У сучасних умовах становлення ринкової економіки багато підприємств України характеризуються нестабільним і навіть кризовим фінансовим станом, таке положення у свою чергу негативно відбивається на стані економіки країни в цілому. Тому аналіз фінансового стану підприємства дозволить вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви [1].

Сьогодні головною проблемою ефективного функціонування підприємств є відсутність комплексної системи оцінки фінансової стійкості, яка б справді допомагала керівництву підприємств виявляти больові точки та ухвалювати правильні управлінські рішення.

На нашу думку, фінансовий стан підприємства - це реальна (на фіксований момент часу) і потенційна фінансова спроможність підприємства забезпечити певний рівень фінансування поточної діяльності, саморозвитку та погашення зобов'язань перед підприємствами й державою. Кількісно він вимірюється системою показників, на підставі яких здійснюється його оцінка [3].

Фінансовий стан підприємства визначається такими елементами його економічної діяльності:

-         прибутковість (рентабельність) роботи підприємства;

-         оптимальність з точки зору економічного становища підприємства розподілу прибутку, що залишається в його розпорядженні після сплати податків і обов'язкових відрахувань;

-         раціональне розміщення основних і оборотних коштів (власних і позикових), перш за все недопущення відволікання грошей у запаси непотрібного підприємству устаткування, яке довгий час не монтується і не використовується, наднормативні запаси товарно-матеріальних цінностей, витрат виробництва у дебіторську заборгованість, інші позапланові і непродуктивні витрати;

-         платоспроможність;

-         ліквідність.

Якщо підприємство досягає в цих напрямах необхідних параметрів, то фінансовий стан такого підприємства стає стійким.

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча категорія, що характеризує рівень стійкості роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі. Рівень фінансової стійкості впливає і на можливості підприємства [3].

Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві зайві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватися фінансовими ресурсами, які відповідають вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику.

Фінансова стабільність пов'язана із ефективністю виробничо-господарської діяльності підприємства. Стійкість підприємства може бути забезпечена лише за умови стабільної реалізації (звичайно, своєчасної оплати за поставлену продукцію, надані послуги, виконані роботи) й одержання виручки, достатньої за обсягом, щоб виконати свої зобов'язання перед бюджетом, розрахуватися з постачальниками, кредиторами, працівниками тощо. Однак необхідно зазначити, що стійкість того чи іншого підприємства не завжди є наслідком недостатньої ефективності його діяльності. У нестабільному стані може опинитися й ефективно функціонуюче підприємство. Криза може бути результатом недостатньо високого рівня менеджменту, прояву впливу будь-яких несприятливих факторів (наприклад, неплатоспроможність покупців, що важко або неможливо було передбачити) [2].

Тому, на нашу думку, основними виконавцями аналізу фінансового стану підприємства на сьогодні повинні стати бухгалтери, фінансові менеджери та просто досвідчені власники, які все більше цікавляться станом підприємства з точки зору справжнього господаря. Саме тому оволодіння методикою аналізу фінансової стабільності та фінансового стану загалом підприємств менеджерами всіх рівнів повинно стати складовою частиною їх підготовки.

Таким чином, можна стверджувати, що оцінка фінансового стану підприємства дає змогу вивчити особливості функціонування підприємства, його фінансову стійкість, платоспроможність, економічний потенціал та ефективність діяльності загалом.

Література:

1.           Білик М. Д. Сутність і оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2005. - №3. – С. 117-128.

2.           Давиденко Н.М. Фінансова стійкість підприємств та її аналіз // Фінанси, облік та аудит - 2006. - № 97. - С. 183-187

3.           Марцин В.С. Надійність, платоспроможність та фінансова стійкість – основні складові фінансового стану підприємства // Економіка. Фінанси. Право. - 2008 - №7 - С. 26-28