Економічні науки/14. Економічна теорія

Шатоха О.В., студентка гр. ТПП-07-1; Леонідов І.Л., к.е.н., доцент

Національна металургійна академія України

Тернарна структура стратегії інтеграції вітчизняного ринку інтелектуального продукту до світового господарства

Ринок інтелектуального продукту здатний стати потужним фактором економічного зростання. Це проявляється у тенденції до підвищення частини світового валового продукту, створеної за рахунок інтелектуального продукту, людського капіталу. Ключовий рушій вітчизняного ринку інтелектуального продукту, що забезпечує можливості прискореного зростання добробуту людей, характеризується соціодинамічним мультиплікатором примноження національного багатства при використанні на виробництві накопиченого науково-технічного потенціалу. У відповідності до концепції соціодинаміки такий мультиплікатор визначається тернарною взаємодією приросту знань, досягнень науково-технічного і технологічного прогресу, досягнень якості інституціональних умов.

Перш ніж результати досягнення науково-технічного прогресу перетворяться в інтелектуальній продукт і стануть ресурсом для розвитку, вони проходять початкову стадію свого існування в умовах індустріальної економіки. В межах останньої виробництво зазначених продуктів потребує інвестицій з боку держави, повернення яких прискорюється ефектом соціодинамічного мультиплікатора. Важливу роль в таких інноваційних перетвореннях відіграє держава в частині проведення нею стратегії розвитку вітчизняного ринку інтелектуального продукту. Її завданням є створення рівних умов інвестування до галузей, в яких створюється інтелектуальний продукт, поліпшення структури ринку інтелектуального продукту, створення філіалів крупних іноземних фірм, що спроможні сприяти інтеграції вітчизняного ринку до світового господарства, зниження податкового тягарю тощо. Виконання завдань пропонується грунтувати на методичних положеннях тернарного підходу до реалізації структурних складових такої стратегії інтеграції, що виділяють цільовий, забезпечуючий та координуючий її рівнї.

Цільовий рівень стратегії відображає обмеженість спрямованості вектору ув’язки економічних інтересів власників за традиційним призначенням їх носіїв, напрямом суспільно-підприємницької діяльності, його мотивами, межами альтернатив економічного розвитку ринку інтелектуального продукту.

На забезпечуючому рівні стратегії визначаються форми залучення іноземних інновацій у поєднанні з безкоштовною допомогою, передачею інформаційних технологій з використанням вітчизняної сировини, поєднанні нових робочих місць, задоволення потреб внутрішнього ринку інтелектуального продукту, розширення експортних можливостей України тощо.

Координуючий рівень стратегії представлений розробкою правил відбору способів поєднання засобів досягнення стратегічних цілей з погляду, насамперед, ефективності функціонування такого ринку.

Актуальність стратегічної інтеграції українського ринку інтелектуального продукту до постіндустріального відтворюваного контуру світового господарства полягає в тому, що розвинені держави мають потужний потенціал подолання енергетичних, структурних криз та розвитку техніки і технології, комп’ютеризації й інформатизації суспільства, нового технологічного способу виробництва, перетворення інтелектуального продукту у джерело економічного зростання. Перспективи інтеграції України передбачають переорієнтування інвестиційних ресурсів до галузей, що виробляють високотехнологічну, інтелектуальну продукцію п’ятого (наприклад, мікроелектроніку, біотехнологію, генну інженерію) та шостого (нано – інформаційні технології) технологічних укладів, розвиток і вдосконалення матеріального виробництва на основі інноваційної техніки і технології, що забезпечить зростання продуктивності праці, спочатку відносне, а потім і абсолютне вивільнення робочої сили, та відкриє можливості збільшення зайнятості у соціальній сфері, піднесення її ролі й значення у зростанні економіки і суспільства в цілому.

В Україні доцільно спрямувати реалізацію державної стратегії на становлення сприятливих умов для інвесторів у сфері створення інтелектуального продукту, формування ефективної стимулюючої системи оподаткування, стабілізацію політичної ситуації тощо. Це спрямує способи державного стимулювання ринку інтелектуального продукту на приток іноземного підприємницького капіталу, підтримку творців інтелектуального продукту, зменшення державного втручання та тиску на приватний сектор, підготовку та навчання персоналу, контролю за дотриманням авторських прав, розподіл інвестицій між техніко-технологічними, соціальними, економічними видами інновацій та інше.

Заходи громадського регулювання сприятимуть інтеграції вітчизняного ринку інтелектуального продукту шляхом інформування про діяльність національного виробника інтелектуального продукту, проведенням відповідних рейтингів тощо.

Запропоновані заходи державного, ринкового, громадянського регулювання сприяють створенню тернарного регулювання реалізації стратегії.