Економічні науки/8. Математичні методи в економіці

 

Собчук С.І.

Науковий керівник Бурдейна Л.І.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Впровадження дистанційного навчання у ВНЗ з дисципліни «Математика для економістів»

 

В останні роки відчутно зросло значення освіти як фактора формування нової економіки і суспільства в цілому. Тому підвищились вимоги і до якості професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Посилення конкуренції на ринку праці потребує високоосвічених економістів, здатних не лише усвідомити механізми її функціонування, а й опанувати системою дієвих знань та вмінь, необхідних для успішного здійснення багатоперспективної майбутньої професійної діяльності.

Сучасні тенденції розвитку суспільства потребують певної модернізації процесу підготовки майбутніх економістів у ВНЗ шляхом цілеспрямованої її орієнтації на поглиблений розвиток аналітичних умінь студентів, їх стратегічного мислення, вміння синтезувати інформацію з позиції системного аналізу й використовувати математико-статистичні підходи для вирішення проблем, пов’язаних з бізнес-діяльністю, застосовувати знання на практиці, працювати в команді та швидко адаптуватися до змін. Важливим при цьому є розуміння, що позитивну динаміку цього процесу в значній мірі може забезпечити навчання математичним дисциплінам.

Одним із найперспективніших напрямів впровадження поглибленого і розширеного вивчення математики може бути дистанційна освіта.

Ми розглядаємо дистанційне навчання як таку організацію навчального процесу, при якій викладач розробляє навчальну програму, що базується на самостійній роботі студента. Дистанційне навчання  дає можливість одержати освіту молоді, яка не може поєднувати навчання з роботою або проживає у віддаленій від обласних центрів місцевості; військовослужбовцям; керівникам; бізнесменам та студентам, що бажають паралельно отримати освіту. Дистанційне навчання підходить майже всім, тому що дає можливість гармонійно поєднувати навчання та повсякденне життя, а також  дає прекрасну можливість отримати освіту за кордоном з мінімальними фінансовими витратами при великому виборі спеціальностей.

Насамперед, це стосується організації самостійного навчання, що є невід'ємною складовою дистанційної освіти взагалі та при вивченні математичних дисциплін студентами ВНЗ. Вихідне положення орга­нізації цієї форми навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ спрямоване не лише на формування вмінь самостійного виконання певних завдань конкретного розділу математичної дисципліни, але одночасно є основою для опанування базовою системою математичних знань та побудови індивідуальної траєкторії їх примноження, що є особливо актуально для підготовки бакалавра з еко­номіки, тому що математичні дисципліни - це фундамент якісних економічних знань, необхідних для побудови господарської системи. Її ефективне функціонування забезпечується відтворенням і вмілим застосуванням різноманітних знань, здобутих у ВНЗ, та максимальним викорис­танням творчого потенціалу особистості фахівців, здатних до неперервного само­навчання та професійного саморозвитку.

Таким чином проблема примноження знань тісно пов'язана з управлінням самостійним навчанням студентів на основі реалізації особистісно діяльнісного підходу. У термінах теорії діяльності це означає, що студентів треба спрямовувати на:

-    усвідомлення мети їхньої діяльності, тому, що досить часто самостійне навчання студентів обмежується тільки запам'ятовуванням певних математичних понять, формул, алгоритмів та їх застосуванням з метою закріплення відповідних навичок при реалізації стандартних завдань;

-    розуміння предметного змісту власної діяльності, що обумовлене не тільки вимо­гами викладачів ВНЗ, тобто зовнішньою мотивацією, а й необхідністю зрозуміти і втримати в пам'яті знання та оцінити доцільність їх використання при розв'язанні певних типів завдань;

-    прийняття до дії поставлених навчаль­них задач (проблем) відповідною реакцією, тобто пошуком і заповненням потрібною інформацією вільної клітинки в системі індивідуальних знань з математичних дисциплін та формуванням власної системи її застосування безпосередньо в процесі аналізу динаміки соціально-економічних проблем, наближених до майбутньої професійної діяльності;

-    домінування поставленої проблеми над іншими інтересами та формами зайнятості;

-    самореалізацію в розподілі навчальних дій за часом;

-    самоконтроль у процесі її виконання та ін.

Звернемо увагу на наявність взаємоза­лежності проявів самостійності (від керова­ної викладачем до повної творчої) в навчальному процесі з індивідуально-пси­хологічними та особистісними якостями студентів, тобто предметно постає пробле­ма індивідуалізації навчання та пошуки шляхів її вдосконалення.

Водночас, слід зазначити, що практична реалізація індивідуального підходу в умовах синхронного навчання групи студентів (як правило не менше 25 осіб лише на практичних заняттях), які працюють над опануванням однакових знань або навичок, є досить проблематичним для традиційної освітньої практики організації навчального процесу у ВНЗ.

Необхідною складовою інформаційно-методичного супроводу навчального про­цесу студентів повинні стати комп'ютерно-тренінгові системи з математичних дисциплін. Вони особливо ефективні для самостійного вивчення окре­мих підрозділів програми, поглибленого вивчення певних тем курсу, для виконання домашніх контрольних робіт, консультацій, самотестування, тому що в цьому випадку надається можливість раціональ­ної (з мінімальними затратами сил, енергії, часу та ін.), дидактично обґрунтованої послідовності навчання необхідному матеріалу, що передбачає:

-    роботу з теоретичним матеріалом за посібником, навчальною літературою, текстами лекцій;

-    усвідомлення та закріплення теорії за допомогою комп'ютерного курсу у режимі „діалогу" та програми „самооцінки";

-    одержання і розвиток практичних нави­чок та вмінь розв'язування типових завдань на основі комп'ютерно-тренінгової системи з подальшим самоконтролем одержаних знань та контрольного тестування з боку викладача.

Отже, можна стверджувати про доцільність застосування дистанційних форм навчання математичним дисциплінам майбутніх бакалаврів з економіки, тому  що їх реаліза­ція значною мірою сприяє:

-    індивідуальному вибору студентами наукового рівня інформаційного блоку теми, що розглядається ними самостійно (різноманітні джерела інформації); розвитку вміння визначати ключові позиції певної теми з математичних дисциплін на основі принципу - вибирати "менше", щоб навчитись "більшому";

-    раціоналізації особистісно-діяльнісного підходу до розв'язання навчальних завдань у процесі самонавчання;

-    розкриттю потенційних можливостей особистості при побудові індивідуальних версій економічних ситуацій як можливих прикладів математичного моделювання;

-    формуванню навичок критичного мислення у процесі проведення власних "міні-досліджень";

-    визначенню студентом рівня самооцін­ки математичних знань, його здатності до творчих імпровізацій (економіко-математичного моделювання) та зовнішніх анало­гів - контрольного тестування;

-    розумінню, що реалізація студента як майбутнього професіонала можлива лише у процесі постійного самонавчання, само­виховання та самовдосконалення.

Незважаючи на досить об'ємний перелік позитивних якостей дистанційної освіти, як і в будь-якій іншій формі навчання, в ній можна виділити кілька недоліків. Перш за все це ускладнена ідентифікація дистанційних студентів, оскільки на сучасному етапі розвитку технологій перевірити, хто ж саме здає екзамен досить складно. Однак,  ВНЗ,  які надають можливість навчання на дистанційних курсах, знайшли вихід з ситуації в обов'язковій присутності студента на кількох екзаменах у вищому навчальному закладі. При цьому є обов'язковим надання документів, що підтверджують особу.

Крім того, досить вагомою проблемою є низька пропускна спроможність електронної мережі під час навчальних чи екзаменаційних телеконференцій. Від цього, передовсім, страждають дистанційні студенти невеликих містечок України, яким, власне, найбільше підходить ДО через географічну віддаленість від наукових осередків.

Серед важливих проблем дистанційної форми освіти в Україні варто також виділити недостатній безпосередній контакт між персональним викладачем та дистанційним студентом через надзвичайну професійну завантаженість вітчизняних педагогів. Студенти закордонних дистанційних курсів можуть отримувати відповіді на свої листи вже через кілька годин, оскільки викладачів в країнах зі значним досвідом впровадження ДО набагато більше, ніж студентів. На жаль, в Україні склалася протилежна ситуація - бажаючих отримати дистанційну освіту у нас багато, а  досвідчених викладачів, знайомих з новітніми технологіями дистанційного спілкування, обмаль. Також існують ще й такі проблеми, як:

1.     Відсутність особистісного спілкування між викладачем та студентом (відбувається менш ефективна, безособистісна передача знань). Також не вистачає спілкування з колегами-студентами для обміну досвідом.

2.     Необхідність наявності у студента сильної особистісної мотивації, вміння навчатися самостійно, без постійної підтримки та підштовхування з боку викладача.

3.     Відсутність можливості негайного практичного застосування отриманих знань із наступним обговоренням виниклих питань з викладачем і роз'яснення ситуації на конкретних прикладах.

4.     Студенти не завжди можуть забезпечити себе достатнім технічним обладнанням - мати комп'ютер та постійний вихід у Інтернет.

5.     Відсутні або дуже дорогі прикладні комп’ютерні програми, необхідні для підтримки WEB-сайтів і інформаційних ресурсів, адміністрування прцесів дистанційного навчання.

6.     Необхідні великі інвестиції на початковому етапі організації роботи системи дистанційного навчання.

Взагалі якщо характеризувати дистанційну освіту в Україні з курсу «Математика для економістів» то її не можна оцінити однозначно, адже крім зазначених вище переваг і недоліків, існує ще безліч невирішених завдань, які для забезпечення ефективного результату потрібно вирішувати найближчим часом.

 

Література:

1.     Гороховський О.І. Методичні аспекти створення навчальної літератури для дистанційного навчання. – К.,2007. – 543 с.

2.     Трайнев В.А., Трайнев И.В. Информационные коммуникационные педагогические технологии: Учебное пособие. – К.: Освіта, 2008. – 327 с.

3.     До дистанційної освіти в європейському розумінні ми поки що не дійшли // Освіта України. – 2005. - 18 лютого. - №14.

4.     Сайт Українського центру дистанційного навчання / www.distance-learning.com.ua

5.     www.osvita.org.ua/distance/