Економічні науки/5. Управління трудовими ресурсами

Заячківський Ю. В.

Буковинська державна фінансова академія, Україна

Безробіття в Україні: проблеми і шляхи подолання

 

Безробітні  - це працездатні особи віком від 15 до 70 років , які з незалежних від них причин не мають підходящої роботи , які зареєстровані у державні    й службі зайнятості   та отримують відповідну грошову допомогу, шукають роботу і здатні братися до неї.

Безробіття – економічне явище , що завжди існувало і буде існувати. Звичайно, поява безробіття має свої причини .  Воно виникає в результаті коливання фаз економіки (циклічне); в результаті природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту (сезонне); внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття (панельне); коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці;  в результаті зміни структури економіки, технологічної революції (структурне безробіття).[1]

Якщо проаналізувати кількість безробітних по Україні за 2000-2009рр.(див.табл.1), то вона має тенденцію до зменшення.

Таблиця 1

Кількість офіційно зареєстрованих безробітних в Україні у 2000-2008

Роки

Безробітне населення у віці 15-70 років , усього , тис.осіб

за причинами незайнятості , відсотків

вивільнені з економічних причин

звільнені за власним бажанням

демобілізовані з військової строкової служби

не працевлаштовані після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації

звільнені за станом здоровя, через оформлення пенсії за віком , інвалідність

Звільнені у звязку з закінченням строку контракту

Інші причини безробіття

2000

2655,8

40,2

29,8

2,3

18,3

1,1

5,1

3,2

2001

2455,0

37,1

33,8

2,3

17,5

1,2

4,8

3,3

2002

2140,7

33,6

37,5

2,2

16,8

0,9

5,6

3,4

2003

2008,0

33,2

38,9

1,7

15,6

1,1

5,9

3,6

2004

1906,7

32,9

37,8

1,7

18,0

1,3

3,6

4,7

2005

1600,8

31,3

35,1

1,5

16,3

1,7

7,7

6,4

2006

1515,0

30,0

37,4

1,1

17,0

1,2

10,3

3,0

2007

1416,7

28,9

38,2

1,2

17,4

0,8

10,3

3,2

2008

1425,1

28,1

38,6

1,2

18,3

0,7

10,9

2,2

Отже, за даними табл. 1 можна зробити висновок. У 2008 р. в порівнянні з 2000р. кількість безробітних зменшилась на 1230,7 тис. осіб. Якщо  розглядати причини безробіття, то найбільшу частину у 2008р. займають безробітні звільнені за власним бажанням. Причинами даного зменшення є  скорочення заробітної плати, безстрокові відпустки та ін. За прогнозом Державної служби зайнятості рівень безробіття в 2009р. мав би скласти 7-8% .[3]

В січні 2009 року кількість українців, які звернулися в центри зайнятості, зменшилася порівняно з груднем 2008 року на 129,3 тис. осіб до 157 тис. осіб. Крім того, сповільнилися темпи зменшення вакансій. Так, якщо наприкінці 2008 року кількість вакансій, заявлених працедавцями в службу зайнятості, у середньому за добу скорочувалася на 2 тис, то наприкінці січня 2009 року – тільки на 500 одиниць. У лютому кількість актуальних вакансій у базі даних Державної служби зайнятості майже не змінилася. На початку лютого поточного року на обліку в державних центрах зайнятості перебувало 930 тисяч громадян.

Більшість безробітних мешкають у містах, тоді як раніше безробіття було вищим серед сільського населення. Проте реальне безробіття може бути вищим, так як багато людей не реєструються, або перебувають у неоплачуваних відпустках через скорочення на підприємствах. 

  В березні 2009 р. рівень безробіття почав зменшуватися  і становив 3,1% . До жовтня 2009 р. кількість зареєстрованих безробітних в Україні  зменшилася до 508,4 тис., що складає 1,8% від населення працездатного віку. За даними Державного комітету статистики, в жовтні цього року вдалося працевлаштувати 70,3 тис. осіб, що на 13,5тис. більше ніж у вересні 2009р. 

Отже, проаналізувавши зміну рівня безробіття в 2009 році, можна сказати, що від початку 2009 року  відбувається зменшення кількості безробітних. Це значить, що держава доволі успішно використовує методи боротьби з безробіттям. Державна служба зайнятості  допомагає громадянам найти роботу, досліджує, які ж професії є затребуваними.  Також використовується такий метод боротьби з безробіттям, як  соціальні роботи. [2]

Потрібно шукати більш соціально осмислені способи боротьби з безробіттям. Наприклад , під час великої депресії в США в  цілях зменшення безробіття, зниження її негативних наслідків приймалися екстраординарні заходи. Здійснювала ці заходи Федеральна адміністрація надзвичайної допомоги. Безробітних направляли в створювані спеціальні організації («трудові табори»), що займалися будівництвом і ремонтом доріг, мостів, аеродромів і так далі .

У кінці 2009р. офіційно зареєстрований рівень безробіття в Україні був одним з найнижчих в Європі. Тому, що ці дані враховують лише офіційно зареєстрованих безробітних, вони є не зовсім точними   і реальний рівень безробіття в нашій країні набагато вище.

Отже, щоб подолати знизити рівень безробіття в Україні  потрібно проводити такі заходи :

-                    надання роботодавцям коштів на перекваліфікацію співробітників;

-                    відновлення ринку праці;

-                    відновлення роботи підприємств , а внаслідок – створення нових робочих місць;

-                    покращення стану виробництва;

-                    дослідження ринку праці щодо актуальності різних спеціальностей;

-                    застосування нових методів подолання безробіття , наприклад громадських робіт.

Отже, активно проводячи дані заходи, можна суттєво зменшити рівень безробіття. Це дозволить підвищити рівень зайнятості, особисті доходи населення, шляхом створення нових робочих місць. Це в свою чергу приведе до розвитку виробництва і підвищення рівня розвитку національної економіки.

Література

1.Бєляєв О.О. , Бебело А.С.  Політична економія: Навч. посібник   КНЕУ 2001 – 328 с.

2.Сайт державної служби зайнятості  www.dcz.gov.ua.

3. Сайт Державного комітету статистики www.ukrstat.gov.ua.